Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Комунікаційні технології.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
474.11 Кб
Скачать

2.4. Пропагандистська кампанія

Процес використання комунікативних технологій пропаганди пов'язаний з такими поняттями як пропагандистська акція і пропагандистська кампанія. Пропагандистська акція - це, як правило, одноразовий і короткочасний інформаційний захід. Пропагандистська кампанія передбачає тривалу у часі комунікативну дію, яка складається з окремих пропагандистських акцій (приміром, виборча кампанія).

Важливе значення для проведення ефективної пропаганди має аналіз психологічного впливу, напрямів і факторів реалізації комунікативного дискурсу. Існує універсальна схема пропагандистського аналізу, де визначаються основні чинники, від яких залежить дієвість пропаганди.

1. Ідеологія і мета пропагандистської кампанії.

Тут важливим є те, з якими ідеями - позитивними чи негативними, консервативними чи новаторським, гуманістичними чи псевдодемократичними - комунікатор звертається до аудиторії. І чи цей ідеологічний вплив є ненаправленим або ж спрямованим до певного кола людей - молоді, істеблішменту, інших соціальних груп. У дійсності аудиторії пропонується до сприйняття певний варіант моделі світу, який є властивим даній соціальній групі, і де задаються основні параметри пропаганди. Ідеологія у масовій свідомості набуває форми міфології, де міфологеми минулого поєднуються із сучасними міфами.

2. Контекст, в якому реалізується пропагандистський дискурс. Мета організатора, як, власне, і того, хто аналізує результати пропаганди, - реконструювати широкий контекст подій, знайти в ньому інтерпретацію цих подій. Знайти передовсім відповіді на питання: які основні проблеми хвилюють людей, якими є їх увлення про причини і наслідки розв'язання чи не розв'язання цих проблем, наскільки вони глибокі, врешті, якою є шкала соціологічного опитування. Причому тут не останнє значення має врахування тих соціальних моделей (стереотипів) поведінки, які панують у суспільній свідомості. У радянські часи такими моделями слугували образи "Нагаєва", "Павлика Морозова", "Стаханова". Для Америки домінуючими є моделі Лінкольна або Клінтона: дитина живе в поганих умовах, але коли виростає і стає лідером - вносить позитивні зміни у житгя країни.

3. Ідентифікація пропагандиста.

Для аудиторії важливим є і те, хто є пропагандистом. Наскільки він є популярним, обізнаним у проблемі і чи можна йому довіряти. Часом реципієнт змушений вдаватися до пошуку автора оригінального повідомлення, який намагається "приховатися".

4. Структура пропагандистської організації.

Дієвість пропаганди залежить від того, наскільки є оптимальною структура (форми організації) інформаційної служби.

5. Цільова аудиторія.

При підготовці пропагандистської акції (кампанії) є важливим визначення цільової аудиторії, аналіз її інформаційних потреб.

6. Методи пропаганди засобами масової інформації.

Вибір і використання різноманітних технологій мас-медійного впливу.

7. Спеціальні техніки пропаганди.

Можливості застосування таких специфічних способів впливу як метод "промивання мізків", нейролінгвістичне програмування, "чорний" ПР тощо.

8. Реакція аудиторії.

Вивчення реакції різних груп аудиторії на ті чи інші технології пропагандистського впливу.

9. Контрпропаганда.

Планування та реалізація пропагандистської кампанії передбачає також використання методів контрпропаганди - як заходи масовокомуиікативного впливу, спрямовані проти "ворожої" пропаганди.

10. Ефект і оцінка.

Пропагандистський аналіз має у підсумку включати оцінку ефективності проведеної акції (кампанії). Це вивчення зміни настроїв і поведінки аудиторії на основі проведених соціологічних досліджень (анкетування, опитування, інтерв'ю і т.д.).

При цьому неабияке значення має фактор цільової аудиторії, знання її моделі світу. Це наступний набір знань про цільову аудиторію: політичні симпатії; біографічна інформація; процеси прийняття рішення; демографічна інформація (вік, стать, раса, доходи, культурні потреби тощо); уявлення аудиторії про сприятливі можливості і можливий розвиток подій; можливості аудиторії бути активним учасником інформаційних операцій; оцінка дій аудиторії в умовах реалізації різних пропагандистських сценаріїв.