2.2. З історії пропаганди

У стародавні часи, коли ще не була розвинута писемність, вже не кажучи про друковані тексти, важливу роль відігравала така форма універсальної і довготривалої пропаганди як візуальні іміджі - монети із зображенням імператорів, тріумфіальна архітектура, прапори, військові паради тощо. Універсальність візуальної пропаганди полягає у тому, що всі розуміють символічний зміст зображуваного, незалежно від знання мови.

Можна було б згадати вже за модерної доби історичну за своїм значенням пропагандистську акцію лідера протестантського руху Мартіна Лютера, який прибив гвіздками до стіни церкви у Віттенборзі свої знамениті 95 тез. Часто наводиться приклад вибіркової цензури (селективної пропаганди), яку використовував імператор Наполеон під час свого правління. Якщо до 1789 року у Парижі виходило 60 газет, то після 1810 року - лише чотири.

Під час першої світової війни у Великобританії було створено Спеціальне Бюро пропаганди, а у США - Комітет публічної інформації. Подібні структури почали діяти в Німеччині, у Франції та інших країнах. Воюючі сторони широко використовували такі засоби пропаганди як листівки, буклети, памфлети, карикатуру.

Тоталітарна пропаганда (часи існування режимів Гітлера і Сталіна, правління сучасних диктаторів) передбачає побудову такої системної символічної реальності, яка забезпечує безальтернативність бачення ситуації. У 1933 році у Німеччині було створено Міністерство пропаганди і освіти. Відомство очолив Геббельс, який зумів досягти системності і динамічності у проведенні проиагдистьких кампаній, іміджевих акцій, спрямованих на посилення позицій Гітлера, в оперативному реагуванні на непердбачувані події. Важливе значення у цей період мали радіо та кінопропаганда, плакати, листівки. Окремого аналізу заслуговує період так званої холодної війни (друга половина 40-х років  середина 80-х років XX ст.), де застосовувалися найрізноманітніші методи пропаганди та засоби маніпулятивного впливу.

З другої половини XX століття провідну роль у проведенні пропагандистських акцій починає відігравати телебачення, зокрема під час виборчих кампаній, інформаційних війн. У процесі технологічних змін, що відбуваються у сфері масовоінформаційного виробництва, змінюються і форми візуальної комунікації [див. Табл.1].

Таблиця 1

Типи візуальної комунікації	Приклади
Додрукарські варіанти	Монети, статуї, одяг, прапори
Книгодрук	Біблія та інші варіанти релігійної комунікації
Кіновиробництво	Фільми в підтримку армії
Телебачення	Новини, формування громадської думки

На сучасному етапі розвитку людства, позначеним міждержавними та міжнаціональними конфліктами, жорсткою конкуренцією за нові ринки, доступ до джерел енергії, міжцивілізаційними кризами, боротьбою з міжнародним терроризмом, пропаганда набуває важливого значення у системі інформаційних і психологічних війн (війна у Персидській затоці, арабо-ізраїльський конфлікт, американське вторгнення в Афганістан та Ірак). Початок таким глобалізованим формам пропаганди поклала холодна війна між СРСР (соціалістичним табором) і США (країнами Північно-Атлантичного блоку). Нині елементи, різні форми пропаганди в тій чи іншій мірі використовуються майже в усіх типах комунікативних технологій.