1.3. Комунікаційні технології і соціальне середовище

В останні десятиріччя усе частіше використовуються комунікативні засоби програмованого впливу на масову свідомість, зміну соціальної орієнтації суспільства, окремої людини. Особливого поширення набули освітні технології та технології, що застосовуються у соціальній сфері та бізнесі. Дедалі важливішого значення набувають так звані комунікаційні технології в основі яких використання сучасних способів і методів впливу на масову свідомість.

Цілком природне прагнення багатьох постколоніальних націй збудувати суспільство, де панує не штучно раціоналізований, уніфікований масовими стереотипами тип людини, а "вільний", одухотворений високими гуманістичними ідеалами інтелект. Іншими слова, цей процес пов'язаний не лише з формуванням свідомого громадянина, а виховання людини з високим креативним і морально-етичним потенціалом, що є вирішальним у конкурентному змаганні різних соціальних систем і цивілізацій в епоху глобальних трансформацій. За словами відомого вченого і педагога, академіка П. М. Таланчука, пріоритетом сучасної освіти є виховання "людини розуму і мудрості", яка має "здатність ефективно і надійно діяти у нестандартних ситуаціях", "схильна бачити за видимими подіями їх невидимі причини, корені яких заховані в духовній та інформаційній сферах".

Саме комунікативні технології нині є одним із важливих чинників творення такої Людини. Як свідчать дослідження, зокрема відомого медіа-ідеолога, професора Джеймса Поттера, люди з високим рівнем комунікативної освіченості адекватніше сприймають події, частіше демонструють власну позицію, точку зору при їх оцінюванні, мають ширший життєвий вибір, більше шансів і можливостей пристосуватися до умов суспільства й успішніше адаптуватися на роботі.

Ще 10-15 років тому поняття "комунікаційна технологія" мало було знайоме в Україні. Лише недавно такі професії як політтехнолог, спеціаліст з паблік рилейшнз, іміджмейкер, інформаційний аналітик, спіндоктор, спічрайтер стали необхідними для нашого суспільства. Взяти хоча б технології, які використовуються під час виборчої кампанії і які стали необхідним атрибутом нинішнього українського суспільства. За експертиними оцінками в Україні нині налічується 12-15 тисяч висококваліфікованих фахівців у галузі комунікаційних (інформаційних технологій).

Поряд з терміном комунікаційні технології вживають і таке поняття як інформаційні технології. Хоча останню дефініцію частіше використовують на ознаку технічної складової процесу інформатизації. Загалом же поняття комунікаційна технологія ширше, аніж інформаційна технологія, що характеризує специфіку відмінності між термінами комунікативна система та інформаційна система, комунікативний простір й інформаційний простір, засоби масової комунікації і засоби масової інформації.

По-суті, соціальне середовище можна назвати комунікаційним, оскільки сучасні соціальні зв'язки будуються на принципах спілкування із залученням модерних засобів комунікації. Комунікаційні технології змінюються у просторі і часі, змінюючи комунікаційне середовище, сприяючи формуванню тих чи інших соціальних пріоритетів. Але й сам процес комунікації ми можемо розглядати як технологічний процес, де обмін (спілкування) інформацією відбувається у певній послідовності, за певними схемами і моделями і мета такої "планової" комунікації. Мета - отримати певні результати, тобто комунікативні ефекти (зміни у масовій свідомості).

Комунікативний простір є поняттям базовим для аналізу комунікації. У рамках комунікативного простору реалізуються всі комунікативні процеси, Комунікативне середовище виступає як альтернативне (наявність альтернативних джерел інформації, альтернативних ЗМК), а сучасне інформаційне виробництво як сума комунікаційних технологій.

Комунікаційні технології передбачають прикладне використання комунікації. На відміну від дослідника, теоретика комунікації практик комунікації працює з реальною аудиторією, з реальними подіями і явищами суспільного життя.