7.4. Чорнобиль і преса

Особливої уваги з точки зору паблік рилейшнз заслуговує досвід ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в чомусь негативний, а в чомусь і повчальний.

Динаміку комунікативної взаємодії "ЧАЕС - мас-медіа - громадськість" можна представити як зміну певних періодів висвітлення у пресі подій на атомній станції, починаючи з дня аварії (вибуху ядерного реактора).

1. 26-28 квітня 1986 р. - період інформаційного вакууму.

2. 29 квітня - 5-6 травня 1986 р. - період блокування інформації.

3. 6-14 травня 1986 р. - період інформаційного прориву.

4.15 травня 1986 р. - 14 лютого 1987 р. - період інформаційного хаосу з негативними ефектами когнітивного дисонансу і багатоканальних потоків інформації (дозована інформація).

5. 15 лютого - 1 березня 1989 р. - період інформаційного розсекречення з ефектами відчуження журнальних матеріалів.

6. 1 січня 1990 р. - 31 грудня 1990 - період дослідницької та иіформаційно-психологічної діяльності ЗМІ та плюралістичного зображення громадської думки.

7. 1 січня 1991 р. - 31 грудня 1991 р. - період розслідування діяльності преси, радіо і телебачення.

8. 1 січня 1992 р. - квітень 1992 р. - період поглибленого і компетентного підходу, відкритості матеріалів ЗМІ.

Для ефективної взаємодії ланок "Ядерна енергетика-ЗМІ-публіка" необхідно дотримуватися ряду підходів і принципів.

1. Проведення кваліфікованої наукової експертизи і забезпечення її гласності:

а) використання правових механізмів експертизи;

б) застосування принципів селекції при виборі експертів.

2. Забезпечення рівноправного представництва відомчих (зацікавлених) та опозиційних (незалежних) експертів (асоціації "зелений світ", асоціації вчених по зв'язках з громадськістю та ін.).

3. Впорядкування (нормування) відносин між атомним відомством (керівниками атомної станції) і засобами масової інформації.

4. Розширення кола джерел ЗМЇ, які опікуються еколого-енергетичними проблемами.

8. Інформаційні війни

"Інформаційна війна": базові принципи * Інформаційні і психологічні операції * Фактори резонансного впливу * Модель сучасної інформаційної війни

Інформація несе в собі не лише позитивне, але й розширює, негативні наслідки. Вона може мати як творчу, так і руйнівну силу. Інформаційні війни різного ступеня інтенсивності стали прикметою нинішнього часу й здатні вирішувати ключові питання війни і миру. Наприклад, інформаційні операції, спрямовані на підтримку військових дій або комунікативні дії у вирішенні конфліктних ситуацій, що виникають між державами чи військовими блоками. Водночас інформаційні війни є і сьогодні не тільки чинником військової, політичної або економічної експансії, а й дієвим інструментом у забезпеченні стратегії стримування тероризму, національної безпеки всіх країн світу. Вони є засобом реалізації стратегії інтересів держав, субрегіональних утворень і таких впливових міжнародних організацій, як ООН чи НАТО.

8.1. "Інформаційна війна": базові принципи

Свого часу Річард Ніксон зауважив: один долар витрачений на інформацію і пропаганду є ціннішим, аніж десять доларів, вкладених у систему зброї (перше впливає повсякчас, а друге - час від часу). Росія визнала, що програла першу Чеченську війну насамперед внаслідок програній інформаційній війні.

Інформаційна війна - це комплекс дій, які спрямовані на досягнення інформаційної переваги в забезпеченні національної військової стратегії шляхом руйнівного впливу на інформаційні системи противника і водночас зміцнення власної системи інформацій та інформаційної системи.

Мета інформаційної війни - зменшити бажання противника боротися, а отже, досягати своїх військових цілей. Розрізняють кілька її рівнів: особиста інформаційна війна (різні види маніпуляцій з особистою електронною інформацією); корпоративна інформаційна війна ("битва" між інформаційними системами компаній); глобальна інформаційна війна (інформація розглядається як національний здобуток, за яким можуть полювати інші країни).

Інформаційні війни - це робота, в основному, з негативними контекстами. Тут розглядаються можливості використання інформації у двох варіантах: маневри для введеня в оману противника, другий - дії, спрямовані на руйнування його комунікаційних центрів. Такі можливості пов'язані з втручанням в інформаційні системи ворога. Це також передбачає попередження виникнення конфліктної ситуації, а також реалізацію заходів стосовно забезпечення інформаційно-технологічної переваги.

Породження негативних контекстів вимагає особливого вміння, тому потребує окремої спеціалізації. В останні десятиріччя виникла нова професія - сніндоктор (англ. spindocior. spin - крутити, вертіти; doctor - лікувати, ремонтувати), завдання якого є виправлення ситуації (в основному комунікативними, зокрема мас-медійними засобами), коли вона набуває небажаного розвитку. Визначають п'ять видів "спіну": 1) до-спін - підготовка перед подією; 2) після-спін - наведення "блиску" на подію; 3) торнадо-спін - намагання спрямувати інтерес до чогось, що реально не викликає такий інтерес; 4) контроль кризи - менеджмент подій, що виходять з-під контролю: 5) зменшення втрат - менеджмент подій, що вже вийшли з-під контролю, щоб зменшити подальші втрати.

Діяльність менеджера по організації інформаційних операцій в чомусь нагадує роботу спіндоктора, який працює, в основному, з негативними ситуаціями, виправляючи їх на власну користь. Сюди варто додати й таку спеціалізацію як "психооператор" - практик-психолог, який має відповідні військову підготовку, знання аудиторії, іноземної мови, досвід написання рекламних текстів.

Французька школа ПР пропонує наступну парадигму (відносно об'єкту комунікації) - базовий інструментарій різних комунікаційних технологій: реклама будується на стратегії бажання, ПР - на стратегії довір'я, пропаганда - на стратегії переконання, а інформаційна війна - на стратегії резонансу. Резонансна стратегія має місце, коли комунікативна складова починає функціонувати таким чином, щоб замінити всі інші. Тобто, коли перше повідомлення може "збудити" й активізувати усе суспільство.

У рамках Міністерства оборони Швеції є відповідальна служба психологічного захисту, яка у військовий період (орієнтована на роботу з чутками, а мирний час - із кризовими ситуаціями. У структурі міністерства оборони США є так звані інформаційні війська.