- •Поняття світогляду.
- •2. Структура світогляду
- •Філософія як теоретична форма світогляду.
- •4. Специфіка філософського знання
- •5. Філософія і наука
- •6. Головні функції філософії
- •7. Роль філософії у суспільстві
- •8. Основні розділи філософії
- •9. Історичні й соціальні передумови виникнення філософії
- •10. Філософські школи Стародавньої Індії
- •11. Філософські школи Стародавнього Китаю
- •12. Зародження давньогрецької філософії
- •13. Філософія мілетської школи і її роль у становленні давньогрецької філософії.
- •14. Піфагор, Геракліт, елеати.
- •15. Погляди Піфагора,Геракліта,елеатів на протилежності.
- •16. Вчення Левкіппа і Демокріта.Вчення Демокріта про атоми і його етика.
- •17. Демокріт і Епікур.Детермінізм і свобода волі.
- •18. Гносеологічні погляди Демокріта
- •19.Софісти і Сократ. Метод пошуку істини Сократа.
- •20. Етичні погляди Сократа.
- •21. Платон і його філософія. Вчення про ідеї. Телеологія Платона. Діалектика Платона.
- •22. Філософські погляди Аристотеля. Вчення про причину. Проблема першоджерела руху.
- •23. Філософські погляди Аристотеля. Теорія пізнання. Система категорій.
- •24. Етичні погляди Аристотеля.
- •25. Кінізм, стоїцизм. Скептицизм. Неоплатонізм.
- •26. Формування і політична структура елліністичних держав
- •28. Схоластика
- •30. Проблема пізнання світу в середньовічній філософії.
- •31. Особливості філософії доби Відродження. Гуманістичний і природничий напрямки.
- •32.Особливості філософії Нового часу. Філософія предмодернізму і модернізму.
- •33.Філософія Декарта, ф.Бекона, Дж. Локка, б.Спінози
- •34.Особливості філософії і.Канта. Доктричний і критичний період.
- •35.Теория познания Канта
- •41. Антропологічна філософія Фейєрбаха.
- •42. Ідейні джерела марксистської філософії.
- •43. Діалектика марксистської філософії. Матеріалістичний погляд на історію.
- •44. Проблема відчуження та його подолання в філософії к. Маркса.
- •46. Критика марксизму.
- •47. Напрямки марксизму.
- •59. Філософія Сковороди
- •60. Кирило-Мефодіївське братство
- •62. Філософські погляди т.Г.Шевченка ,і.Я.Франко, л. Українки
- •63. Філософія радянськоъ доби
- •64. Філософія української діаспори. Д. Чижевський. Л. Силенко
- •65.Вчення про буття в історії філософії(онтология)
- •67. Суспільний характер людського буття.
- •68. Індивідуальне та соціальне в людському бутті
- •71. Суспільний характер людського буття
- •72. Природа як світ. Взаємодія суспільства і природи. Сучасна екологічна криза і шляхи її подолання.
- •74. Історичність людського буття
- •74.2. Історія як світ. Людський вимір історії
64. Філософія української діаспори. Д. Чижевський. Л. Силенко
Важливе місце у розвитку української філософської думки XX ст. належить діаспорі. Українці, які з тих чи інших причин перебували чи перебувають за кордоном доклали чимало зусиль для розвитку української науки і культури. У період сталінсько-брежнєвського режиму в Україні саме діаспора не давала загубити філософську спадщину українського народу, публікуючи заборонену в Україні творчу спадщину окремих мислителів, розкриваючи філософський зміст цілих історичних етапів становлення країнської духовності.
Найвідоміші мислителі української діаспори — Д. Чижевський, І. Мірчук, І. Огієнко, В. Шаян, Л. Силенко, І. Лисяк-Рудницький, М. Шлемкевич, К. Митрович, С. Ярмусь, Я. Оріон, О. Кульчицькнй, Т. Закидальський та ін
Дмитро Чижевський (1894—1977 рр.) народився у м. Олександрії (колишня Усівка) Кіровоградської області. Навчався у Петербурзькому та Київському університетах. Після виїзду з України викладав філософію в Українському вищому педагогічному інституті імені М. Драгоманова у Празі та Українському вільному університеті (УВУ) в Мюнхені.
Д. Чижевський справедливо вважається засновником історії української філософії як наукової дисципліни. До нього також, робилися спроби огляду історії філософії в Україні.
65.Вчення про буття в історії філософії(онтология)
Онтологія — це вчення про буття, розділ філософії у якому з'ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Поняття «онтологія» не має однозначного тлумачення у філософії. І це не випадково. Воно складне, змістовне, багатогранне. Існує, принаймні, три значення цього поняття:
-
По-перше, під онтологією розуміють ту частину філософії, яка з'ясовує основні, фундаментальні принципи буття, першоначала всього сутнісного. Саме поняття «онтологія» у перекладі з грецької мови означає вчення про суще, сутнісне, найважливіше (онто — суще, сутнісне, логія — вчення). Це вчення про першооснови буття, про субстанцію, матерію, простір, час, рух,причинність тощо.
-
По-друге, у марксистській філософії поняття «онтологія» вживається для з'ясування сутності явищ, що існують незалежно від людини, її свідомості (та ж матерія, рух, розвиток, його об'єктивні закони тощо).
-
По-третє, у західній філософії в поняття «онтологія» теж включають найзагальніші принципи буття, але вони розглядаються на рівні надчуттєвої, надраціональної інтуїції. Це так звана «трансцендентальна онтологія» Гуссерля, «Критична онтологія» Гартмана, «фундаментальна онтологія» Гайдеггера тощо. Тобто, найзагальніші принципи буття у такому розумінні з'ясовуються лише інтуїтивно, а не в процесі практичної, пізнавальної діяльності людини, взаємодії суб'єкта і об'єкта.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що зміст поняття «онтологія» складають основи, витоки, першоначала всього існуючого, найзагальніші принципи буття світу, людини, суспільства. У понятті «онтологія» знаходить відображення та особливість цих основ, витоків та першоначал, що вони існують об'єктивно, тобто незалежно від людини і її свідомості. Все це складає сутність такого поняття, як «онтологія».
Буття — філософська категорія, що позначає:
-
все те, що ми бачимо, що реально існує;
-
все те, що ми не бачимо, але воно є у дійсності (наприклад, радіохвилі, йонізуюче випромінювання, електричне поле, внутрішня зміна тощо);
-
все те, що є уявним, нереальним (наприклад, уявлення про ідеальне, міфологічні образи);
-
реальність, яка існує об'єктивно, незалежно від свідомості людини (природа, об'єктивні закони);
-
загальний спосіб існування людини, суспільства.