5.1 Охорона праці

При виробництві молочних ферментованих напоїв та білкових продуктів функціонального призначення мають місце такі небезпечні та шкідливі фактори:

Фізичні:

1. Рухливі машини та механізми (електрокари, візок)

2. Рухливі частини обладнання (машина для нарізання, конвеєр, насоси, інспекційний конвеєр, мийні машини, калібрувач, візки автоклава, розливочний, закупорювальний та фасовочний автомати )

3. Вироби, що рухаються( розливочний та фасовочний автомати, конвеєр, інспекціонний, мийні машини, калібрувач, машина для нарізання, змішувач, оформлення готової продукції, розварювач)

4. Підвищена температура поверхонь обладнання(бланшувач, автоклав, уварювач, розварювач, піч для обжарювання, котел)

5. Підвищена температура повітря робочої зони(бланшувач, уварювач, розварювач, автоклав )

6. Підвищений рівень шуму та вібрації на робочому місці( мийні машини, калібрувач, контейнероперекидач, протирочна машина, конвеєри, розливочний та фасований автомати )

7. Недостатня освітленість робочої зони (інспекційний конвеєр)

8. Недостатність природного світла(лінія підготовки зелені та цибулі)

9. Підвищена вологість повітря( розливочні автомати, мийні машини)

10. Слизкість підлоги (розливочні автомати, мийні машини)

11. Підвищене значення напруги в електричному ланцюгу, замикання котрого може відбутися через тіло людини (, розливочний та фасований автомати, мийні машини, конвеєр )

12. Положення робочого місця на значній висоті відносно поверхні підлоги( протирочна машина, паро термічний апарат, машина для нарізання, уварювач)

13. Підвищений рівень опромінення (обжарочна піч)

14. Гострі кромки обладнання(машина для нарізання, розливочний та фасований автомати, конвеєри)

Хімічні

15. Подразнюючі шкірні покрови та слизові оболонки( ємність для приймання, обжарочна піч, миття технологічного обладнання, розливочний та фасовочний автомати)

16. Канцерогенні ( масло в обжар очній печі)

17. На шляху проникнення в організм людини через органи дихання (виділення сірчаного газу, окису азоту з обжар очної печі)

18. Кожні покрови та слизові оболонки ( хлорне вапно)

Біологічні

19. Мікроорганізми( ємність для приймання, машина для нарізання, мийні машини, калібрувач, конвеєр)

Психофізіологічні

20. Фізичні навантаження

    1. Динамічні(конвеєр)

    2. Статичні(конвеєр, розливочний та фасовочний автомати)

21.Монотонність праці(інспекційний конвеєр, розливочний та фасовочний автомати)

5.2 Охорона навколишнього середовища

Для покращення умов праці на підприємстві харчової промисловості рекомендуються наступні заходи :

1. Під’їзні шляхи повинні мати тверде покриття, їх необхідно утримувати в чистоті та регулярно прибирати.

Швидкість руху транспорту не має перевищувати 5 км/ год. Напрямок руху регулюють стандартними знаками. Пішохідні доріжки облаштовують з урахуванням їх найменшого перетину з під’їзними шляхами; ширина пішохідної доріжки повинна бути не менше 0,9 м.

Необхідно мати схеми руху транспортних засобів та людей по території , дотримання яких є обов’язковим.

Керівник робіт повинен проінструктувати персонал, що приймає участь у завантажувально-розвантажувальних роботах про безпечні методи роботи.

2. Не встановлювати обладнання рухомими частинами до стіни. Пускові прибори машин і апаратів мають бути в кнопочному виконанні. Їх розташовують безпосередньо біля керованого апарату на висоті, зручній для персоналу. Всі відкриті передачі повинні бути захищені з’ємними кожухами.

Сепаратори встановлювати на цегляному або бетонному фундаменті та закріплювати фундаментними болтами. Частота обертання барабана сепаратора повинна відповідати паспортній. Працювати на сепараторі з незадовільно від балансованим барабаном і незправним тохометром забороняється.

Розбирати апарати з рухомими частинами не дозволяється до повної зупинки.

Регулярно проводити огляд обладнання з метою виявлення несправностей та негайне їх усунення.

3. Конвеєри слід огороджувати бордюром висотою 10 см. Заборонено залишати на конвеєрі та поверхнях розливочного та фасовочного автоматів сторонні предмети. Робітник повинен перевірити автомат та конвеєр перед запуском на відсутність сторонніх предметів.

4. Періодично перевіряти стан автоматики. Перед розборкою апаратів температура пластин повинна бути не більше 40˚С. Температура поверхні апарату також повинна перевищувати 40-45˚С.

5. Знизити рівень шуму можна за рахунок удосконалення технологічних процесів, встановлення перегородок , що поглинають звук . Знижує рівень шуму використання ізолюючих амортизуючих прокладок при кріпленні машин, механізмів, вентиляторів.

На виробництві допустимий рівень шуму становить 80 дБА. Зони з підвищеним рівнем шуму повинні бути позначені знаками безпеки.

Якщо усунути шум неможливо, використовувати індивідуальні засоби захисту такі, як заглушки, що вкладають у зовнішній слуховий прохід вуха та шумозахисні навушники. Кулька з чистої аптечної вати також може слугувати найпростішою заглушкою.

6. Технологічне обладнання , що створює вібрацію, яка перевищує гранично допустимі норми має бути максимально ізольоване від конструктивних елементів будівлі та обладнання. Для цього встановити спеціальні фундаменти або встановлюють віброгасні амортизатори.

При роботах в умовах загальної вібрації, робітник повинний користуватися віброгасною підставкою, котру ставлять під ноги і користуватися віброгасники рукавицями. При роботі з машинами, що є джерелом вібрації, сумарний контакт з їх вібруючими поверхнями не має перевищувати 75% тривалості робочої зміни. Понаднормові години роботи з таким обладнання не дозволяються.

7. Процес автоматизувати, обмежити доступ робітників до зони з високим тиском.

8.Приміняти штучне освітлення. Забезпечити наявність поєднання загального та місцевого освітлення, а також забезпечити аварійне освітлення в разі неполадок. Світильники закріплювати на висоті не нижче, ніж 2,5 м від підлоги. Вони мають бути водо пилонепроникні, люмінесцентні. 1- 2 рази на місяць проводити огляд та очищення світильників.

9. У денний час якомога повніше використовувати природнє світло. 1- 2 рази на місяць проводити міри по очищенню вікон від пилу.

10. Герметизація обладнання, правильне облаштування та експлуатація вентиляційних систем, впровадження безрозбірної мийки обладнання і метода «сухої» мийки приміщення. Встановити необхідні умови для достатньої природньої приточної вентиляції.

11. Герметизація обладнання, правильне облаштування та експлуатація вентиляційних систем, впровадження безрозбірної мийки обладнання і метода «сухої» мийки приміщення, регулярне усунення розлитих рідин.

12. Все електричне обладнання заземлити. Перевірку заземлення проводити не рідше 1 разу на рік. Електричні проводи та кабелі повинні бути ізольовані. Ремонт обладнання виконувати лише попередньо вимкнувши обладнання з електромережі та із використанням індивідуальних засобів захисту: діелектричні рукавиці, боти, доріжки, ізолюючі підставки, указники напруги.

13. Екранування робочого місця, віддалення робочого місця від джерела опромінення, застосування поглиначем потужності.

14. Приготування миючих розчинів та миття обладнання не можна працювати без таких захисних засобів, як запобіжні окуляри, резинові рукавиці та чоботи, прорезинений фартух.

15. Процеси автоматизувати, не допускати до роботи робітників з ушкодженнями шкірних покровів.

16. Дотримання регламентованих перерв.

17. Дотримання регламентованих перерв, освоєння суміжних спеціальностей.

Відходи залишаються після переробки овочів у вигляді окремих екземплярів неконденційної сировини, які відбираються при сортуванні та інспекції; нехарчові та малоцінні в харчовому відношенні частини плодів і овочів, які видаляють при очищенні та різанні сировини. При очищенні кабачків утворюються відходи у вигляді плодоніжок прилягаючою частиною плоду. Вони використовуються на корм худоби.

6.2 Заходи по попередженню дії шкідливих факторів при виробництві даного виду консервів

Охорона навколишнього середовища - це комплекс заходів по охороні, раціональному використанню і відновленню живої і неживої природи.

В нашій країні охорона навколишнього середовища - одна з найважливіших задач.

Найбільш ефективний шлях захисту навколишнього середовища від промислових виробництв - це удосконалення виробництва, створення екологічно безпечних технологій.

Забруднення навколишнього середовища, зв'язаного з діяльністю консервних виробництв, зводиться, в основному, до скидання стічних вод, забруднення атмосфери продуктами неповного згорання палива в котельній і забруднення відходами виробництва.

Санітарний режим виробництва овочевих консервів повинен відповідати „Санітарним правилам для підприємств, що виробляють плодоовочеві консерви, сушені фрукти, овочі і картоплю, квашену капусту і солені овочі." Санітарні правила включають санітарні вимоги до території, водопостачання і каналізації, освітлення, опалювання і вентиляції виробничих приміщень, транспорту для перевезення сировини і готової продукції, сировинних майданчиків, обладнання, складів готової продукції, технологічних процесів, санітарно-побутових приміщень.

Стічні води консервного заводу скидають в міську каналізацію після очищення іх на заводських спорудах для очищення. Не дозволяється скидати в каналізацію води, у яких температура більше ніж 40°С.

Стічні води після очищення повинні відповідати вимогам СанПиН 4630-88 „Санитарные правила и норми охраны поверхностных вод от загрязнений".

Контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферу проходить згідно вимогам ГОСТ 17.2.3.02-78 „Охрана природи. Атмосфера", Сан ПиН 4946-89 „Санитарные правила по охране атмосферного воздуха", РД 52.0152-85 „Регулирование выбросов при неблагоприятных условиях".

На трубу котельні для очищення димових газів від шкідливих викидів встановлюють фільтри, висота труби повинна відповідати нормативним вимогам, що дозволяє зберегти повітря чистим в районах, що знаходяться поряд.

Охорона ґрунту від забруднень побутовими і промисловими відходами повинна використовуватися відповідно Сан ПиН 42-128-4690-88 „Санитарные правила и нормы содержания территорий населенных мест".

Розроблена технологія передбачає сучасне обладнання, яке використовує мінімально можливу кількість води, пари, електроенергії, забезпечуючи мінімальну кількість відходів сировини і інших ресурсів.

Відходи сировини своєчасно відправляють на переробку чи виводять як добрива або утилізують

Список використаної літератури

1. Автоматика и автоматизация консервного производства: Учеб. пособие для вузов/П.Н. Платонов, А.И. Павлов, Л.М. Сычук. – Киев.: Вища школа. Головное изд-во, 1981. – 264 с.

2. ВНТ-СГіП-46-25.96. Проектування підприємств плодоовочевої консервної промисловості. Част. І. – Київ: Міністерство сільського господарства та продовольства України, 1996. – 38 с.

3. ВНТ-СГіП-46-25.96. Проектування підприємств плодоовочевої консервної промисловості. Част. ІІ. – Київ: Міністерство сільського господарства та продовольства України, 1996. – 102 с.

4. ГОСТ 12.0.003-74 Опасные и вредные производственные факторы

5. ГОСТ 21.404-85. Обозначение условные приборов и средств автоматизации в схемах.

6. Денщиков М.Т. Отходы пищевой промышленности и их использование. – М.: Пищепромиздат, 1963. – 616 с.

7. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природнього середовища: Навчальний посібник. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – 203 с.

8. Дикис М.Я. Технологическое оборудование консервных заводов/ М.Я. Дикис, А.Н. Мальский. – М.: Пищ. пром-сть, 1969. – 760 с.

9. Інструкція з контролю за параметрами технологічних процесів. – К.: Укрплодоовочевпром. 1995. – 34 с.

10. Інструкція про порядок санітарно-технічного контролю консервів на виробничих підприємствах, оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування: І 4.4.4.077 – 2001, Київ, 2001. – 99 с.

11. Иванов А.А. Электротехника и основы электроники. Учебное пособие./А.А. Иванов, П.Н. Монтик/Под общей редакцией П.Н. Монтика. – Одесса, Друк, 2000. – 448 с.

12. Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного проекту для спеціалістів 7.091706, 7.091708 денної та заочної форм навчання. / Укл. П.В.Осіпов, Г.М.Борисенко – Одеса: ОНАХТ, 2006. – 20 с.

13. Методичні вказівки до виконання електротехнічної частини дипломного проекту для фахівців 7.091701, 702, 704, 706, 707, 708, 709, 711, 7.070801/Укл. В.Д. Домрін, П.М. Монтік, М.Е. Андрієвський./за ред. П.М. Монтіка. – Одеса: ОНАХТ, 2003. – 14 с.

14. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Аналіз сировини на нешкідливість” для спеціалістів 7.091706 усіх форм навчання/Укл. А.К.Д’яконова, Л.В. Нікітенко, Т.І. Нікітчина та ін./за ред. А.Т. Безусова. – Одеса: ОНАХТ, 2004. – 41 с.

15. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Технологія галузі” для студентів, які навчаються за навчальним планом спеціалістів 7.091706 усіх форм навчання./Укл. В.М. Сторожук, Б.М. Балакірєва, С.Є. Саламатіна, Н.В. Доценко; за ред. А.Т. Безусова. – Одеса: ОНАХТ, 2005.– 69 с.

16. Методичні вказівки до виконання продуктового розрахунку по курсовому та дипломному проектуванню студентами спеціальності 7.091706 “Технологія зберігання, консервування та переробки плодів та овочів”/Укл. І.Р. Біленька, О.М. Штукан, Г.І. Палвашова. – Одеса: ОДАХТ, 1999. – 42 с.

17. Методические указания к выполнению раздела автоматизация технологического процесса в дипломном проекте./Сост. В.А. Денисенко, И.Б. Вендров. – Одесса, 1988.

18. Методические указания к выполнению тепловой части дипломного проекта./Сост. Г.И.Элькин, Л.Р.Ленский. – Одесса: ОТИПП, 1986. – 7 с.

19. Методические указания к дипломному проетированию по дисциплинам “Технология консервирования плодов, овощей, мяса и рыбы” и “Холодильная технология пищевых продуктов”/Сост. Н.А. Федюнина, А.С. Зверькова, А.А. Титова. – Одесса: ОТИПП, 1990. – 36 с.

20. Методические указания к курсовому и дипломному проектированию для студентов специальности 1007 «Технология консервирования»./Сост. Б.Л. Флауменбаум, В.Н. Сторожук .– Одесса, – 1983. Часть ІІІ: Тепловые рассчеты. – 31 с.

21. Методические указания к курсу ОПСиСТ на тему “Одноэтажное промышленное здание”/Сост. А.Р. Шендеров, Е.Т. Бурцев, М.И. Субботина. – Одесса: ОГАПТ, 2000. – 31 с.

22. Методические указания и контрольные задания к курсу ОПСиСТ/Сост.: А.Р. Шендеров, Е.Т. Бурцев, М.И. Субботина. – Одесса: ОГАПТ, 2000. – 28 с.

23. Номенклатурный каталог. Оборудование технологическое для консервной и овощесушильной промышленности, выпускаемое промышленностью Украины. – Одесса: ОДАХТ, 1999. – 44 с.

24. Основы промышленного строительства и санитарной техники/В.А. Буренин, И.Ф. Ливчак, Н.В. Иванова. Учебник для технол. спец. вузов. М.: Высшая школа, 1974. – 392 с.

25. Отраслевой каталог оборудования для консервной, овощесушильной и пищеконцентратной промышленности. М, 1979 . – 217 с.

26. Охрана окружающей среды: Учебное пособие техн. спец. вузов/С.В Белов, А.Ф Барбинов, А.Ф. Козьяков и др./ Под ред. С.В. Белова, 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1991. – 319 с.

27. Перечень действующей нормативно-технической документации плодоовощного сырья, мяса, вспомогательных материалов, тары, упаковочных материалов, методы физико-химических и микробиологических испытаний, санитарно-гигиенические и другие вспомагательные инструкции, нормы и правила.

28. Правила техники безопасности и производственной санитарии в консервной промышленности. – Одесса, 1980. – 40 с.

29. Производственная санитария и техника безопасности на консервных предприятиях/Л.С. Цескис, А.Ю. Розенбойм, Ю.Н. Тумилович, Ю.М. Щербеков. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 168 с.

30. СанПиН 42-123-4619-88. Общесоюзные санитарно-гигиенические и санитарно-противоэпидемические правила и нормы. Допустимые уровни содержания нитратов в продуктах растительного происхождения и методы их определения. Утверждены Минздравом СССР 30.05.88.

31. СанПиН 42-123-4089-86. Общесоюзные санитарно-гигиенические и санитарно-противоэпидемические правила и нормы. Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в производственном сырье и пищевых продуктах. Утверждены Минздравом СССР 31.03.86.

32. СанПиН 42-123-4540-87. Общесоюзные санитарно-гигиенические и санитарно-противоэпидемические правила и нормы. Максимально допустимые уровни пестицидов в пищевых продуктах и методы их определения. Утверждены Минздравом СССР 05.12.87.

33. СНиП ІІ-2-80. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. Госстрой СССР. – М.: Стройиздат., 1981. – 14 с.

34. Сборник технологических инструкций по производству консервов. В 2-х т. - М.: Пищевая пром-сть. Т. І. Консервы овощные, 1977. – 480 с.

35. Сегеда А.М. Охрана труда в пищевой промышленности/Д.Г. Сегеда, В.И. Дашевский. – М.: Лег. и пищ. пром-сть. 1983. – 244 с.

36. Ситников Е.Д. Дипломное проектирование заводов по переработке плодов и овощей. – М.: Агропромиздат, 1990. – 223 с.

37. Ситников Е.Д. Оборудование консервных заводов/Е.Д. Ситников,В.А. Качанов. – М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1981. – 248 с.

38. Справочник работника лаборатории консервного завода/ С.Ю. Гельфанд, Э.В. Дьяконова, Т.Н. Медведева. – М.: Агропромиздат, 1990. – 176 с.

39. Справочник технолога плодоовощного консервного производства. - М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1983. – 408 с.

40. Теплотехника/Под ред. А.П. Баскакова, 2-е изд., перераб. – М.: Энергоатомиздат, 1991. – 224 с.

41. Технологічна інструкція з виробництва консервів “Соки фруктові” – К. ,2001. – 38 с.

42. Технологическое оборудование консервных заводов/М.С. Аминов, М.Я. Дикис, А.Н. Мальский, А.К. Гладушняк. Изд. 5-е, перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1986. – 320 с.

43. Технология консервирования плодов, овощей, мяса и рыбы/ А.Ф. Фан-Юнг, Б.Л. Флауменбаум, А.К. Изотов и др. - М.: Пищевая пром-сть, 1986. – 320 с.

44. Фізико-хімічні і біологічні основи консервування виробництва / Б.Л Флауменбаум, А.Т. Безусов, В.М Сторожук-Одеса:Друк,2006-400с

45. Фан-Юнг А.Ф. Проектирование консервных заводов. - М.: Пищевая пром-сть, 1976. – 305 с.

46. Химический состав пищевых продуктов/Под ред. д-ра мед. наук М.Ф. Нестерина, д-ра тех. наук И.М. Скурихина. - М.: Пищ. пром-сть, 1979. – 248 с.

47. Химический состав пищевых продуктов/Под ред. акад. АМН СССР А.А. Покровского. - М.: Пищевая пром-сть, 1976. – 228

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ