1.Спокійним зовнішнім середовищем можна було вважати приблизно до 1975 року: рідко відбувалися які-небудь глобальні катаклізми, зміни були незначні.

Менеджери того часу повинні були організовувати свої підприємства так, щоб використовувати всі сприятливі можливості, що надаються подібною атмосферою навколо них.

Організаційно-економічні умови виробництва в такому середовищі можна характеризувати наступним чином:

1.Тривалі цикли життя товарів

2.Наявність значного часу на розробку нових продуктів

3.Головна умова кооперації – ціна

4. Збільшення розмірів компанії з розгорнутою ієрархічною структурою та значною кількістю обслуговуючих підрозділів (юридичні, експертні, транспортні, складські, науково-досліднецькі)

5.Масове виробництво.

2.Формування «мінливого» зовнішнього середовища починається приблизно з кінця 70-х років 80-х років. Мінливе(турбулентне) зовнішнє середовище характеризується підвищеною нестійкістю, непередбачуваністю, а завдання менеджерів ускладнюються у порівнянні з їх діями в спокійному середовищі. Правила, згідно з якими організації повинні діяти, швидко і непередбачувано змінюються. Відбулися глобальні зміни основних економічних показників середовища:

-різке скорочення життєвого циклу товарів

-ускладнення продукції

-зміна вимог до техніко-технологічної підсистеми

-Неефективність утримання власних обслуговуючих підрозділів.

-Посилення конкурентної боротьби

-ціна не є основним фактором для кооперації.

3.Елементи внутрішнього середовища

Технологія, Цілі, Структура, Задачі, Персонал.

4. Цілі мають відповідати наступним вимогам

-бути конкретними і вимірювальними

-зорієнтованими і часі

-бути реалістичними і досяжними

-не перевищувати можливостей організації

-бути несуперечливими і взаємопогоджуваними

-повинні бути сформульовані письмово.

Основні вимоги до формулювання місій:

-В місії декларуються принципи та наміри організації. Визначаються її найважливіші характеристики.

-Місія не залежить від поточного стану організації. Вона виражає спрямованість на майбутнє.

-В місії не прийнято вказувати у якості основної мети отримання прибутку.

-Місія формулюється вищим керівництвом, яке несе повну відповідальність за її реалізацію.

-В місії основний акцент робиться на інтересах споживачів та очікуваннях.

5.Організаційна структура організації –  це сукупність виробничих ланок і впорядкованих потоків ресурсів у виробничій системі, а також органів управління та їх певний взаємозв’язок, які забезпечують досягнення стратегічних цілей підприємства.

6.Технологія – це спосіб перетворення ресурсів на «вході» організації у бажану форму на «виході» організації, заснованій на поєднанні обладнання, устаткування, інфраструктури, інструментів, кваліфікаційних навичок персоналу і відповідних знань.

За Дж. Вудвортом (для промислових організацій)

-одиничне, індивідуальне, малосерійне виробництво

-масове чи крупносерійне виробництво(основа-конвеєрні технології)

-безперервне виробництво(основа – автоматизоване обладнання)

7.За Дж. Томпсоном (для непромислових організацій)

-багатопланкова технологія

-посередницька технологія

-інтенсивна технологія.

8.Фактори зовнішнього середовища які впливають на діяльність організації:

Групи постачальників, законів і державних органів, споживачів, конкурентів, інвесторів, власників та інших зацікавлених осіб.

9. Які фактори зовнішнього середовища можуть створювати сприятливі, або, навпаки, несприятливі умови для існування організації?

Економічний, технологічний фактор, політичні, соціокультурні та демографічні фактори, стосунки місцевим населенням, міжнародне оточення, фактори конкурентного середовища.

10. Загальних функцій управління

1.Планування – передбачає процес встановлення цілей і розробку шляхів їх досягнення.

2.Організація - передбачає визначення особливих ресурсів які необхідні для досягнення поставлених цілей, заключення відповідних доходів, контрактів, розподіл повноважень, обов’язків, відповідальності між посадовими особами.

3.Керівництво (координація) передбачає повідомлення конкретним працівникам в чому полягають їх обов’язки по виконанню плану компанії.

4.Мотивація передбачає формування такого організаційного оточення в якому працівники спонукаються виконувати свої обов’язки найкращим чином.

5.Контроль-передбачає наглядову і регулюючу діяльність націлену на виконання завдань у відповідності з планом.

11.Взаємозв’язок функцій і рівней менеджменту.

Менеджери вищого рівня витрачають значну частину свого часу і роблять найбільш сильний вплив на функцію планування. Цьому сприяє обізнаність про стан справ в організації в цілому, відповідно до їх практичних знань про зовнішнє оточення фірми.

Менеджери середнього рівня в більшість функцій управління включенні в середньому ступені. Виняток становить їх велика відповідаьність за організаційну і контрольну діяльність.

Основні обов’язки менеджерів нижчого рівня реалізується у функції керівництва, оскільки існує відносно велике число підлеглих, з якими вони вступають і прямий контакт. Їх огранізаційні і контрольні обов’язки знаходяться на середньому рівні по важливості, а їх залученість у функцію планування невисока. Це обумовлено вузьким кругозором більшості менеджерів першої ланки і їх відносно неосвідченістю в різноманітних і складних видах діяльності.

12.Планування – це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо визначення шляхів їх досягнень(завдань).

Принципи планування:

1.Принцип єдності – планування повинно носити системний характер і бути пов’язаним з єдиним напрямом розвитку організації як цілісної системи.

2.Принцип участі – кожний робітник повинен бути учасником планової діяльності незалежно від посади.

3.Принцип безперервності – планування повинно відбуватися постійно у зв’язку з невизначенністю зовнішнього середовища.

4.Принцип точності – плани повинні бути конкретними і деталізованими.

5.Принцип гнучкості – при плануванні повинна бути забезпечена можливість як змінювати напрями розвитку так і конкретні показники(наявність резервів)

6.Принцип планування «від майбутнього до сьогодення» - поточні дії та завдання обумовлюються не попередніми досягненнями, а бажаним станом у майбутньому.

13. Форми організації системи планування в організації: централізоване і децентралізоване планування.

14. Які види планів розробляються в організації?

Одноразові і стабільні плани.

15.Елементи стратегії: сфера стратегії, розподіл ресурсів, конкурентні переваги, синергія.