Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модульная к.р. по Истории Украины.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
26.11.2018
Размер:
179.21 Кб
Скачать

5.Охарактеризуйте основні етапи міграції населення України та їх прчини у першій половині хх ст.

Міграція населення – переселення, переміщення населення у межах країни. Еміграція – добровільне або вимушене перміщення із однієї країни до іншої з метою постійного або тимчасового перебування в ній.

Освоєння колись неозорих просторів Російської імперії супроводжувалося масовими переселеннями українців за межі України. За 1891-1900 роки переселенці з України становили 36 % усіх внутрішніх мігрантів імперії, у 1901-1910 роках їхня частка зросла до 49% і досягла 60% у роки перед Першою світовою війною. За період з 1896 по 1914 рік з 9-ти українських губерній за Урал переселилися 1,6 млн. осіб.

Особливо значних розмірів набула українська міграція у радянський період. Насильницька колективізація 1929-1930 років супроводжувалася виселенням за межі України близько мільйона осіб; майже два мільйони людей були евакуйовані у роки війни у східні регіони СРСР. У повоєнний період великого розмаху набули переселення людей з України до Середньої Азії та Сибіру. Обмін населенням між Україною та іншими республіками колишнього СРСР, за винятком кількох останніх років, характеризувався усталеністю міграційних потоків і постійністю географії міграційних зв'язків. Головним партнером України щодо міграційного обміну всі ці роки була Росія, у першу чергу - Уральський, Центрально Чорноземний, Північнокавказький, Північно-Західний та Східносибірський регіони. Українська молодь брала активну участь в освоєнні цілини в Казахстані, виїжджала за комсомольськими закликами на гідроенергетичні будови в Сибіру, на спорудження Байкало-Амурської магістралі, промислові новобудови в країнах Балтії. Водночас Україна приймала переселенців з інших республік СРСР: частка міжреспубліканської міграції в прирості її населення впродовж трьох десятиріч становила близько 25%.

За часів автократичного режиму, що намагався звести до мінімуму контакти громадян із зовнішнім світом, відгородитися від нього "залізною завісою", все ж не вдалося повністю припинити еміграцію. Люди виїжджали нелегально, використовуючи для цього відрядження чи туристичні подорожі, інколи свідомо порушували кордон, а потім зверталися до властей країни призначення з проханням про політичний притулок або ж шукали шляхів потрапити в єдиний можливий легальний канал виїзду - внаслідок об'єднання сімей. Оскільки близьких родичів за кордоном мали здебільшого представники окремих національних груп (євреї, німці, греки, вірмени), еміграція з України, як зрештою і з усієї території СРСР, мала, передусім, етнічний характер.

1 етап. після встановлення радянської влади в Україні у 20-х рр.. ХХ ст. міграція на схід була незначною. В місцях їх компактного поселення як і в Радянській Україні у 20-х рр. була запроваджена політика українізації.

2 етап.У наступні 30-40 рр. ХХ ст. мільйони українців були вивезені примусово на Схід внаслідок розкуркулювання українського селянства та депортації учасників боротьби проти радянського режиму на західноукраїнських землях.

3 етап.Величезних втрат населення України зазнало у зв’язку з переселеннями, викликаними Другою світовою війною.

-евакуйовані в Азію - 1,9 млн. чоловік

-понад 2 млн. осіб насильницьки забрані на каторжні роботи до Німеччини.

-освоєння цілинних земель.

Можна виділити 7 основних етапів міграції населення у ХХ ст. 1.Столипінська реформа 1905-1911(переселенська політика – складова частина реформи, селяни отримали дозвіл продавати землю та виселятися з селянської общини)

1904 – закон про пільгове переселення безземельних селян

Внаслідок реформ 1905-1912 – до Сибіру переселено понад 1 млн.

2.Перша світова та громадянські війни

3.20-30 рр. ХХ ст.. – соціальне будівництво в Радянському Союзі. Особливо активно мігрували працівники, що було зумовлено політикою індустріалізації.

4.Спроби радянського уряду переселити частину населення з України до інших республіку малозаселені райони, внаслідок чого у 20-30 рр. з України добровільно було переселено понад 50 тис.чол до Далекого Сходу

5.30-ті рр.. – примусове переселення розкуркулених селян (до 200 тис)

6.1941-1945 – Велика вітчизняна війна – наймасштабніший відтік людей

7.кінець 50-х – поч..60-х рр.. - освоєння цілинних земель, нафтових родовищ Сибіру