Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модульная к.р. по Истории Украины.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
26.11.2018
Размер:
179.21 Кб
Скачать

1 Модуль

1.Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її методологічна та джерельна база.

Предметом вивчення вузівського курсу історії України є генезис, закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьба за національну державну незалежність, історія його діяльності в сфері політичній, соціально-економічній та ін. від найдавніших часів до сьогодення.

Методологією історичної науки є теорія пізнання історичного процесу, сукупність пізнавальних принципів та дослідницьких методів, що реалізуються в практиці історичного пізнання.

Для вивчення історії України важливі наступні методологічні основи й принципи:

Принципи історизму.

кожне явище розглядається з точки зору того, як воно виникло, які головні етапи в своєму розвитку проходило і в світлі цього розвитку з’ясовується, чим воно стало на момент вивчення.

Кожне явище розглядається у зв’язку з іншими, визначається його місце в системі суспільних відносин, повинно бути видно взаємовплив, взаємозумовленість історичних явищ.

Принцип об’єктивності. Він зобов’язує кожного, хто вивчає історію, розкривати історичну закономірність суспільного розвитку, його зумовленість, насамперед, матеріальними, економічними чинниками.

Принцип об’єктивності вимагає від того, хто вивчає історію, щоб він спирався на факти і брав їх у їхньому справжньому змісті не перекручуючи й не підганяючи під наперед задані схеми, тобто дотримуватися принципу правдивості висвітлення історії. Завдання істориків – дати правдиву історію.

Історія України вдається до загальнонаукових методів, з яких насамперед, потрібно виділити два.

1.Історичний: ми простежуємо явище на всіх стадіях його розвитку і в усій специфічності його перебігу в конкретних умовах місця і часу.

2.Логічний ми аналізуємо явище на кінцевій стадії його розвитку, коли воно сформувалося і всі його основні властивості набули завершеного вигляду.

Нарешті, особливу групу становлять специфічні історичні методи, властиві саме історичному вивченню. Серед них – порівняльно-історичний, при якому зіставляються різні стадії розвитку явища, що допамагають виявити ті риси, яких воно набуває або які втратило, визначає характер і напрям його розвитку. До цієї групи методів належить ретроспективний, ретросказання, який дає змогу вивчати минуле за більш пізніми ступенями його розвитку, оскільки кожний наступний містить елементи попереднього.

Джерела дають тим, хто вивчає історію, факти, на яких грунтуються історичні знання.

Вивчення історії України ґрунтується на історичних джерелах.Джерела дають тим, хто вивчає історію, факти, на яких грунтуються історичні знання. У науці зараз розрізняють 5 основних типів історичних джерел:

1. Речові джерела - це пам'ятки матеріальної культури - археологічні зна­хідки /знаряддя виробництва, предмети побуту, монети/, а також архі­тектурні пам'ятники.

2. Етнографічні джерела - це пам'ятки, в яких знаходимо дані про харак­тер і особливості побуту, культури, звичаїв народу.

3. Лінгвістичні джерела, тобто дані з історії розвитку мови.

4. Усні джерела - народні пісні, історичні думи, перекази, легенди, при­слів'я, приказки.

5. Писемні джерела - є основою історичних знань. Писемні джерела в свою чергу поділяються на 2 основні групи:

I. Це актові матеріали, які є результатом діяльності різних установ, ор­ганізацій та офіційних осіб: грамоти, договори, протоколи, циркуляри, накази, статистичні дані та ін.

II. Оповідні пам'ятки - літописи, спогади, щоденники, листи, публіцис­тична, економічна література та інші твори.