Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модульная к.р. по Истории Украины.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
26.11.2018
Размер:
179.21 Кб
Скачать

7. Суть та наслідки неПу в Україні.

Нова́ економі́чна полі́тика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму.

Перехід більшовицького керівництва до нової економічної політики був зумовлений насамперед соціально–політичною кризою 1921 р. , яка виявилась у розгортанні страйкового руху робітників, у військових заколотах, повстанському русі селянства майже всієї України. Нещадне придушення робітничо–селянських виступів не вирішувало проблеми. Отже, доля радянського режиму і курс більшовиків на соціалістичні перетворення опинилися під загрозою.

Криза 1921 р. змусила радянське керівництво негайно переглянути економічну політику, головне — політику щодо селянства. Лише в лютому 1921 р. ЦК РКП(б) розглянув це питання і прийняв рішення про заміну продрозверстки продподатком. X з'їзд РКП(б) затвердив цей курс. Крім за провадження продподатку, нова економічна політика (неп) передбачала: відновлення торгівлі й товарно–грошових відносин, децентралізацію дрібних і середніх підприємств, дозвіл приватної торгівлі та дрібного підприємництва, введення стабільної валюти.

Безперечним успіхом НЕПу було відновлення зруйнованої економіки, причому, якщо врахувати, що після революції Росія втратила багато висококваліфікованих кадрів (економістів, управлінців, виробничників), то успіх нової влади стає ще більшим, стаючи справжньою «перемогою над розрухою». В той же час, відсутність тих самих висококваліфікованих кадрів стала причиною прорахунків і помилок. Його завданням було подолати труднощі поточного моменту, забезпечити досягнення кінцевої мети — побудови соціалізму за радянською моделлю. Тому основними складовими непу були жорсткий однопартійний режим в політико–ідеологічній сфері та адміністративно–ринкова система господарства в економіці. Остання пов'язувалась зі світовою лише через торгівлю на основі державної монополії на неї.

У промисловості України результати були такими: 5200 підприємств харчової, шкіряної, інших галузей було передано в оренду, виробництво предметів споживання у 1927 р. сягнуло довоєнного рівня, розпочато реконструкцію старих та будівництво нових підприємств.

У 1922–1924 рр. відбулася грошова реформа: в обіг надійшли забезпечені золотом радянські гроші — червінці.

Запроваджений у сільському господарстві продовольчий податок був значно меншим за продрозверстку, а 1923 р. його було замінено на грошовий. Згідно з земельним законом УСРР від 22 листопада 1922 р. земля, залишаючись державною власністю, надавалася селянам у приватне користування чи оренду.

Неп сприяв зрушенням і в суспільно–політичному житті: припинилися масові розстріли, було проголошено амністію решткам повстанців, політемігрантам гарантувалося вільне повернення до України.

Отже, неп обумовив поліпшення стану економіки УСРР, але водночас породив безліч протиріч, що виявились у кризах 1925 р. , 1929 р.

Суть

І Ліквідація загрози нової громадянської війни Рятування більшовицького режиму

Покращення економічного становища країни, що знаходилася в міжна­родній ізоляції

Основні заходи

Промисловість

Часткова денаціоналізація (оренда та передача в приватну власність дрібних та середніх підпри­ємств). Концесії

Сільське господарство

Продовольчий податок, оренда, наймана праця

Торгівля і обмін

Відновлення торгівлі (державна, кооперативна, приватна). Ліквідація безоплатних послуг

Фінанси

Відновлення грошово-фінансової системи .(за­провадження твердої валюти - червінця)

Система управління

Децентралізація: запровадження горизонтальної системи управління (система трестів)

Трудові відносини

Система вільного найму робочої сили; матері­альне стимулювання праці; підприємництво

Наслідки

  • Швидке відновлення сільського господарства, промисловості, транспорту

  • Відновлення і розвиток торгівлі

  • Зростання кількості міського населення

  • Підвищення продуктивності праці

  • Підвищення рівня життя населення

  • Прискорення соціальної диференціації в місті; поява «нової буржуазії»

  • Прискорення розшарування селянства

  • Наростання економічної нестабільності, періодичні економічні кризи

  • Зростання безробіття