- •1 Модуль
- •1.Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її методологічна та джерельна база.
- •2. Назвіть та охарактеризуйте основні підходи в історичній літературі щодо проблем формування українського етносу.
- •3.Проблема з’ясування походження слов’ян та їх прабатьківщини.
- •1)Російський, великодержавно-шовіністичний;
- •2)Спільність етногенезу всіх трьох слов’янських народів;
- •4.Висвітліть основні етапи міграції населення України та їх причини до хх ст..
- •5.Охарактеризуйте основні етапи міграції населення України та їх прчини у першій половині хх ст.
- •6. Дайте визначення категорії «етнополітика» та обґрунтуйте актуальність етнополітичних проблем на сучасному етапі.
- •7. У чому полягає своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 р.?
- •8. Охарактеризуйте оновні принципи етнополітики після проголошення незалежності держави.
- •9. Процеси імміграції народів срср до України у 40-90 рр. Хх ст., їх причини I масштаби.
- •10. Етнополітика унр за часів Центральної Ради та її концептуальні основи.
- •11. Суть політики коренізації 20-30 рр. Хх ст. Та причини згортання.
- •12. Національна політика Директорії I її наслідки.
- •13. Процеси національно-державного розмежування в процесі коренізації 20-30 рр. Хх
- •14. Тимчасова міграція робочої сили України після 1991 р.
- •15. Назвіть та охарактеризуйте основні хвилі міграції українського народу
- •2 Модуль
- •1.Які основні об’єктивні фактори зумовили формування Київської давньоруської держави?
- •2. Охарактеризуйте основні причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •3. Охарактеризуйте соціальну структуру Київської давньоруської держави
- •4. Які ознаки державності сформувалися в процесі національно-визвольної війни XVII
- •5. Охарактеризуйте процес возз’єднання західноукраїнських земель з урср
- •6. У чому полягала суть політики «воєнного комунізму» I чому вона була скасована?
- •7. Суть та наслідки неПу в Україні.
- •8. Назвіть основні етапи процесу утворення Союзу рср та входження до нього України.
- •9. План «великої України» I його наслідки
- •10. Коли I в якому документі було проголошено суверенітет України?
- •11. Охарактеризуйте об’єктивні умови для проголошення незалежності України
- •12. Назвіть суб'єктивні фактори , що зумовили становлення незалежності України.
- •13. Коли I як відбувся вихід України зі складу срср?
- •14. З’яcуйте основні етапи Конституційного процесу в Україні після набуття незалежності.
- •15. Основні принципи зовнішньої політики України після проголошення незалежності
- •16. Якими факторами зумовлена багатовекторність зовнішньої політики України
- •3 Модуль
- •1. Чим було зумовлене українське національне відродження 1-ої половини XIX ст. I його суть?
- •2. Охарактеризуйте основні програмні документи та статут Кирило-Мефодіївського братства
- •3. Охарактеризуйте суть та етапи розвитку громадівського руху в Україні у 19 ст.
- •4.Висвітліть процес зародження робітничого руху в Україні
- •5. Як відбувалося поширення соціал-демократичного руху в Україні?
- •6. Історичне значення гуртка «Руська трійця»
- •7. Перші політичні партії Наддніпрянської України та їх політичні платформи.
- •8. Критика культу особи Сталіна та його наслідки.
- •9. Дайте визначення поняття «політична система» суспільства I назвіть причини формування адміністративно-командної системи в срср
- •10. Охарактеризуйте основні етапи реалізації соціальної політики у незалежній Україні до кінця 90-х років.
- •11.Основні напрями I результати соціальної політики України на сучасному етапі
- •12.Проблема безробіття та перспектива його розв’язання.
- •13. Причини та наслідки демографічної кризи в Україні
- •14.Політика держави в галузі охорони здоров’я
- •15.Охарактеризуйте поняття «культура» I становище у сфері культури на сучасному етапі
- •4 Модуль
- •1.Як I коли зародилася писемність на Русі I якими були основні типи шкіл у Київській Русі?
- •2. Наслідки освітянських реформ другої половини 19 ст. У Російській імперії.
- •3.Освітянська політика радянської влади в України у 20-30 рр.
- •4. Ліквідація неписьменності I безпритульності у 20-30 рр.
- •5. Заснування української Академії наук.
- •6.Дайте визначення поняття «наука» та охарактеризуйте основні етапи її розвитку
- •7.Суть новітньої революції (перевороту) у природознавстві на межі 19-20 ст.
- •8.Становище української науки у перші половині 20 ст.
- •9.Суть, особливості нтр та її наслідки в Україні.
- •10.Становище освітянської галузі України напередодні проголошення незалежності
- •11.Суть I наслідки реформ загально освітянської середньої школи у 90-х-2000-х роках
- •12.Наслідки реформ вищої освіти в Україні після проголошення незалежності
- •13.Становище наукової галузі України на сучасному етапі.
- •14.Концепція безперервної освіти, її стан I перспективи в Україні.
- •15.Основні напрями I перспективи інноваційного розвитку України в умовах глобалізації
3.Освітянська політика радянської влади в України у 20-30 рр.
З 1920 р. почали організовуватися робітничі факультети (робітфаки). Університети ліквідовувались, а на базі окремих факультетів створювались відповідні інститути. На початку 1920 р. поновив свою діяльність Київський політехнічний інститут, закритий у роки війни. Були відкриті інститути народної освіти, міжнародних відносин, зовнішньої торгівлі тощо. З урахуванням воєнного часу термін навчання скорочувався, державні іспити скасовувались, а складалися лише іспити з предметів, які вивчались на окремих факультетах. Наприкінці 1920 р. в Україні вже діяло 38 інститутів, де навчались 57 тис. студентів. Попит на освіту був дуже великий. У роки непу відбувався подальший розвиток системи освіти. 1925 р. в Україні – першій з союзних республік – було запроваджено обов’язкове чотирирічне навчання дітей віком 8-9 років. На початку 1930-х рр. загальнообов’язковою початковою освітою було охоплено 98% дітей віком до 10 років, а 95% випускників початкових шкіл продовжували навчання у семирічній школі. Поширенню освіти сприяла політика коренізації, що почала здійснюватися в СРСР з весни 1923 р. Вона включала в себе українізацію Вже на 1930 р. 97% дітей у початкових школах навчались українською мовою, а кількість студентів-українців становила 57%. Політика українізації була згорнута у 1930-х рр.
Набираюча силу тоталітарна держава не була зацікавлена в докорінному перевороті у свідомості трудящих, підвищенні їхнього культурного рівня. Системі, що формувалася, потрібні були виконавці, а не люди, здатні відігравати активну роль в історичному процесі. Водночас реалізація сталінського «великого стрибка» вимагала певного освітнього і культурного рівня учасників цього процесу. Наприкінці 30-х років система обов'язкової семирічної освіти в містах України в цілому сформувалася, було створено передумови для здійснення загальної середньої освіти в містах і завершення семирічної та розширення середньої освіти на селі.
Поряд з цими значними успіхами в системі народної освіти визрівала низка серйозних проблем, адже форсована індустріалізація деформувала не тільки розвиток сільського господарства, а й шкільництва. Саме потреби індустрії зумовили надмірне захоплення виробничим навчанням учнів, що суттєво знижувало рівень загальнотеоретичної підготовки, зумовило згортання предметів гуманітарного циклу. У 1930 р. загальноосвітня школа стала на шлях так званої політехнізації, а насправді — ремісництва. На посилення цих негативних тенденцій вказував Нарком освіти України М. Скрипник на Всесоюзній партійній нараді (1930): «Ми маємо багато пропозицій про звуження загальноосвітніх дисциплін: на практиці в багатьох випадках усі загальноосвітні дисципліни зводять нанівець. Тут т. Бубнов зачитав програми наших шкіл ФЗУ, 3% припадає на загальноосвітні політичні дисципліни. Це що таке? Це є недозволений перегин. Що виносить молодий робітник з такої школи? Знання виробництва, загальнотеоретичне знання виробництва, та чи набуває він, хоч трохи, знань про суспільство..?» Таке становище в освіті пояснюється не тільки терміновими потребами індустрії у великій кількості кваліфікованої робочої сили, суть проблеми набагато глибша. У 20—30-х роках міцніюча тоталітарна система формує модель нової людини — «людини-гвинтика», тобто виконавця планів керівництва. У цьому процесі саме освіті було відведено роль одного з основних інструментів нівелювання людської свідомості. Мета досягалася шляхом витіснення з навчальних закладів гуманітарних предметів, на яких базуються мораль, ідеали, погляди на життя; вони почали формуватися не на основі глибокого знання здобутків суспільної думки та надбань світової цивілізації, а на основі офіційно проголошуваних і активно пропагованих програм та гасел.