Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модульная к.р. по Истории Украины.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
26.11.2018
Размер:
179.21 Кб
Скачать

12.Проблема безробіття та перспектива його розв’язання.

Безробіття відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні включає: розвиток розгалуженої системи державної служби зайнятості, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; надання підприємцям субсидій, премій та податкових пільг для найму додаткової робочої сили або переведення частини працівників на скорочений робочий день; державну підтримку нетрадиційним сферам зайнятості; регулювання можливості працевлаштування за кордоном. Чисельність економічно активного населення віком 15–70 років становила 22,2 млн. осіб, з них 20,4 млн. осіб, або 92,1%, були зайняті економічною діяльністю, решта – не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї.Середньомісячна кількість безробітних працездатного віку становила 1,7 млн. осіб, або 8,5% від чисельності економічно активного населення зазначеного віку. До цієї категорії безробітних відносяться особи, що самостійно шукали роботу, та ті, які перебували на обліку у державній службі зайнятості.

13. Причини та наслідки демографічної кризи в Україні

Демографічна криза — глибоке порушення відтворення населення, що загрожує самому його існуванню. Демографічна ситуація в Україні залишається, м’яко кажучи, складною. Скорочення чисельності населення, зниження тривалості життя, падіння народжуваності і від’ємне сальдо міграції є головними показниками демографічної кризи. Причини такого явища мають історичне коріння. Це, зокрема, втрати під час першої та другої світових війн, впродовж трьох голодоморів (1921, 1932-1933, 1947 років), примусової колективізації, масових репресіях 30х-50х років. Негативно вплинула на демографічну ситуацію Чорнобильська катастрофа та затяжна економічна криза 90-х. Ще однією важливою причиною для скорочення населення України є низький рівень фінансування медичної галузі, яка неспроможна ефективно боротися з хворобами населення.

За останні 80 років населення України збільшилось в 1.5 рази. Водночас були величезні людські втрати в результаті війн, політич них репресій, голодомору 30-х років. Як результат механічних втрат населення є його сучасна деформована вікова структура. Зростан ня загальної чисельності населення зумовлює потребу значних ка пітальних вкладень з метою забезпечення піднесення матеріально го і культурного рівня життя народу України.

Найважливішим фактором динаміки загальної чисельності насе лення України є його природний рух. За останні 55 років коефіцієнт смертності практично не змінився (відповідно 14.3 % у 1940 р. і 15.4 %о у 2002 р.). Проте різко знизився коефіцієнт народжуваності (з 27.3 %о у 1940 р. до 9.6 %о у 2002 р.) і, як наслідок, коефіцієнт природного приросту населення (з 13.0 %о у 1940 р. до 5.8 %о у 2002 р.).

Проблеми віково-статевої структури населення мають значні регіональні відмінності. Наприклад, ці проблеми в Закарпатській і Донецькій областях діаметрально протилежні. Певні особливості є у сільській і міській місцевостях, зокрема, в більшості сільських адміністративних районів України природного приросту населен ня практично немає, а в багатьох спостерігається процес депопу ляції. Це означає, що в таких районах коефіцієнт народжуваності менший від коефіцієнта смертності. В селах різко погіршуються вікова й статева структури населення, що, безперечно, негативно впливає на розвиток продуктивних сил.

Проблему передбачається розв’язувати протягом 2009–2013 рр. шляхом удосконалення організаційного та нормативно-правового механізмів та реалізації комплексу заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я здорових людей, формування нових цінностей та орієнтацій суспільства й держави, створення кадрового потенціалу, формування соціальної та особистісної мотивації до збереження та зміцнення здоров’я; залучення громадян України до регулярних занять фізичною культурою та спортом; сприяння раціональному харчуванню; зменшення шкідливого впливу травм, тютюнокуріння та негативних наслідків вживання алкоголю.