8. Назвіть основні етапи процесу утворення Союзу рср та входження до нього України.

І етап (червень 1919 — грудень 1920 р.) — утворення «воєнно-політичного союзу» радянських республік, збереження за Україною формального статусу незалежної держави. У червні 1919 р. ВЦВК прийняв постанову «Про воєнний союз радянських республік Росії, України, Латвії, Литви і Білорусії.

II етап (грудень 1920 — грудень 1922 р.) — формування договірної федерації, посилення підпорядкування України, обмеження її суверенітету. 28 грудня 1920 р. представники Росії Ленін і Чичерін та представник України Раковський підписали угоду про воєнний і господарський союз між двома державами. І хоча формально проголошувалися незалежність і суверенітет обох держав, взятий на централізацію курс, особливо в 1921—1922 pp., посилювався.

III етап (грудень 1922 — травень 1925 р.) — утворення СРСР, втрата Україною незалежності. 30 грудня 1922 р. І з'їзд Рад СРСР затвердив декларацію про утворення Союзу РСР і союзний договір. Союз складався з чотирьох республік — РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР (Азербайджан, Вірменія, Грузія).

У цей період процес ліквідації суверенітету України вступає у свою завершальну фазу. 26 січня 1924 р. відбувся II з'їзд Рад СРСР, який остаточно затвердив першу Конституцію Радянського Союзу. У травні 1925 р. завершується процес входження України до складу СРСР. IX Всеукраїнський з'їзд Рад затвердив новий текст Конституції УСРР, у якому було законодавчо закріплено вступ Радянської України до Радянського Союзу.

Проекти о’бєднання СРСР:

Проект Сталіна «Автономіщація»

Проект Леніна – входження до СРСР на рівних правах

9. План «великої України» I його наслідки

Гітлер хотів надати певної самостійності західній Україні, вона мала стати хоча не рівноправним, але союзником. Гітлер хотів створити конфлікт між національностями i послабити Росію, лише потім Україна стала цікавити Німеччину як сировинний придаток. потім 1939 року. рад.війська входять до зх.. України i починається процес обєднання.

План «Великої України»

Мета:

А) Ввести в оману лідерів Зх. країн щодо початку збройного конфлікту проти СРСР.

Б) Постійний шантаж СРСР та загрози відвоювати землі УРСР і приєднати до Карпато- української держави.

В) Моральна підтримка оунівців та ін. про німецьких елементів, обіцянка створити «Соборну Україну» та подарувати державність.

Наслідки:

• Гітлер не збирався дарувати Україні соборність та державність.

• З квітня 1939 Гітлер затвердив план «Вайс» (напад на Польщу).

• Не збираючись дотримуватись договору про ненапад, Гітлер у грудні 1940 затвердив план «Барбаросса» - розгром СРСР за 2 місяці.

10. Коли I в якому документі було проголошено суверенітет України?

Здобуття суверенітету кожної держави — це перший її крок у досягненні свободи й незалежності, крок до соціально-економічного та духовного прогресу, благополуччя й добробуту народу. Україна стала на цей шлях після того, як переконалася, що центр, загальносоюзні органи і відомства відверто прагнуть і надалі диктувати республікам колишнього СРСР свої закони, зберігати у відносинах з ними панівне становище, хазяйнувати тут, як у колоніях.

Виходячи з цього та виражаючи волю й прагнення українського народу, Верховна Рада України 16 липня 1990 р. прийняла Декларацію про державний суверенітет України, який відповідає споконвічним інтересам усього народу республіки. Його, згідно з Декларацією, становлять громадяни України всіх національностей, повага до прав яких зафіксована в цьому документі.

Декларація проголосила державний суверенітет України, невід'ємне право української нації на самовизначення, верховенство і самостійність, повноту і неділи-мість влади республіки в межах її території. В цьому документі закріплюється виключне право народу України по володінню, використанню й розпорядженню національним багатствами республіки. Самостійно встановлюючи порядок організації охорони природи на своїй території, Україна дбає про екологічну безпеку громадян, про генофонд народу, здоров'я його молодого покоління. Декларація проголосила державний суверенітет України, невід'ємне право української нації на самовизначення, верховенство і самостійність, повноту і неділи-мість влади республіки в межах її території. В цьому документі закріплюється виключне право народу України по володінню, використанню й розпорядженню національним багатствами республіки. Самостійно встановлюючи порядок організації охорони природи на своїй території, Україна дбає про екологічну безпеку громадян, про генофонд народу, здоров'я його молодого покоління.

У розділі про культурний розвиток Декларація проголошує самостійність України у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації, гарантує всім національностям, які проживають на території республіки, право на вільний національно-культурний розвиток. Україна виявляє також турботу про задоволення національно-культурних, духовних і мовних потреб українців, що проживають за межами республіки.

Україна, згідно з Декларацією, має право на власні Збройні сили, внутрішні війська і органи державної безпеки, підпорядковані Верховній Раді України. Визначається також порядок проходження військової служби громадянами республіки та урочисто проголошується мирна зовнішня політика і постійний нейтралітет, активне сприяння зміцненню загального миру і міжнародної безпеки. Україна є суб'єктом міжнародного права, вона здійснює безпосередні відносини з іншими державами, визнає переваги загальнолюдських цінностей над класовими.