Буржуазне право

Буржуазні революції в Англії та Франції заклали основи принципово нових правових систем. Потреби нового суспільного ладу була покликана обслуговувати буржуазна юстиція. Основні принципові риси буржуазного права легко простежити уже на прикладі «Декларації прав людини і громадянина» (серпень 1789 р.) - одного з перших документів Великої французької революції:

1. Зрівняння в громадянських правах усіх людей, незалежно від походження. Гарантом цих прав виступає держава, більше того -громадяни мають право на «опір гніту» (статті 1-2). Головним правом людини виступає її особиста свобода та безпека.

2. Верховна влада в державі належить народу. Прийняття та скасування законів, схвалення основ внутрішньої і зовнішньої політики тощо є прерогативою виборних народних представництв (ст. 3).

3. Поняття свободи тлумачиться як дозвіл чинити будь-які дії, не заборонені законом. Оскільки закони приймаються в інтересах усього населення, довільні обмеження в інтересах вузьких соціальних груп (землевласників-феодалів, верхівки цехів і гільдій тощо) стають не­можливими в принципі. Це сприяє розвитку продуктивних сил і га­рантує вільний розвиток особистості.

4. Усі громадяни рівні перед законом, ця рівність поширюється і на можливості доступу до заміщення державних посад (ст. 6). Практика заміщення вищих державних чи військових посад представниками виключно вищих класів (дворянства та духовенства) - нелегітимна.

5. У галузі карного права вводилися презумпція невинності (ст. 9), відповідальність виключно за дії, передбачені як карані законом («нема злочину, не вказаного у законі») та відповідальність винятково в рамках санкцій, що їх встановлює закон,- не більше і не менше.

6. Громадянам гарантувалися буржуазні свободи думки, слова і друку, обмежені погрозою «відповідальності за зловживання цими свободами».

7. Подібно до Англії, громадянам було надано право брати участь у визначенні розмірів оподаткування та право притягнення до звіту і відповідальності посадових осіб.

8. Заключна стаття 17 Декларації оголошувала недоторканність та священність приватної власності, рівний захист прав власності усім членам суспільства.

Сучасне буржуазне право розвиває і розширює ці принципові по­ложення, не заперечуючи їх суті. Гарантуються права жінок, расових, національних чи навіть сексуальних меншин. Розширюються обсяги цих прав. Проте, в окремих випадках деякі права дещо звужуються. Так, якщо в роки французької буржуазної революції власник земельної ділянки мав невід'ємне право на надра і повітряний простір, то тепер спостерігається прямо протилежний підхід.

Загалом же, сучасна концепція прав людини визнає за усіма людь­ми певні природні та невід'ємні права (на життя, на власність, на осо­бисту свободу, на захист честі і достоїнства, на свободу пересування, вибір місця перебування і проживання, на участь в управлінні держа­вою, на отримання достовірної інформації тощо). Як правило, обсяг цих прав встановлюється міжнародними документами і конвенціями. Вони не можуть довільно бути скасовані чи обмежені, а обов'язки -розширені державними актами. Крім того, ці права у разі потреби мають судовий захист, незалежно від характеристик особи, яка по-

226 требує захисту. Як приклад можна навести рішення Європейського суду з прав людини (липень 1999 р.) за позовом торгівця наркотиками, над яким п'ятеро французьких поліцейських вчинили насильство у 1991 р. За моральний та фізичний збиток Франція має виплатити позивачеві штраф у розмірі 100 тис. доларів. Привілеї тих чи інших соціальних груп чи дискримінація людей за расовими та іншими ознаками не допускаються, пільги та переваги для окремих груп (ін­валідів, пенсіонерів) можуть бути встановлені лише у відповідності до закону.