Висновки

Французька буржуазна революція стала найвизначнішою битвою європейської буржуазії проти феодально-абсолютистських порядків. Молодий енергійний клас наполегливо відстоював свої політичні ін­тереси, не зупиняючись перед крайніми радикальними заходами. Ре­волюція в своєму розвитку пройшла три етапи, залежно від того, яка група буржуазії очолювала боротьбу. Владу великої буржуазії -фейянів (1789-1792 pp.) перехопили представники середньої буржуазії - жирондисти (1792-1793 pp.), а далі виразники дрібної буржуазії -якобінці (1793-1794 pp.). Розпочавши із скасування феодальної залеж­ності селян і встановлення рівноправ'я громадян, буржуазія продов­жувала громити старі інститути монархії. Було відділено церкву від держави, скасовано феодальний адміністративний поділ, проведено рішучу заміну усіх ланок державного апарату новими людьми, носіями нових, буржуазних ідей. Страта короля прискорила цей процес. Пере­хід влади в руки якобінців означав новий виток революції. Здійснена радикальна земельна реформа, чиїми плодами могло скористатись середнє і навіть неімуще селянство. Розпочалось створення системи соціальної допомоги і соціального законодавства, яке охоплювало представників нижчих верств суспільства. У короткі терміни було споряджено мільйонну революційну армію, яка будувалася за якісно новими, революційними принципами. Навіть поразка якобінського крила революціонерів у боротьбі з їх політичними противниками не означала реставрації феодально-абсолютистських порядків. Режими Директорії, Консульства та Імперії створювали нову буржуазну дер­жаву, започатковану на принципово інших засадах.

Карний, Цивільний і Торговельний кодекси Наполеона (про що піде мова нижче) вибудовували новий державно-правовий механізм. Успіхи французької зброї 1800-1812 pp. у значній мірі пояснювалися тією обставиною, що боротьба Франції з її могутніми європейськими супротивниками означала не стільки протистояння держав і націй, скільки боротьбу нового буржуазного світу проти старого, феодаль­ного. Навіть поразка Наполеона і відновлення після 25-річної перерви панування Бурбонів у Франції не означали механічного повернення до попередніх, дореволюційних порядків. Відбулися серйозні зрушення у сфері законодавства, цивільно-правових відносин тощо. Гасла французької революції «Свобода, рівність, братерство» знайшли свій відгук у всьому світі, включаючи Росію й Україну.

Рекомендована література

Батыр К. И. История государства и права Франции периода буржуазной революции 1789-1794 гг. - М, 1984.

История Франции.- М.: Изд-во АН СССР, 1973. Т. 2.

Карлейл Т. Французская революция: История.- М., 1991.

МанфредА. 3. Великая французская революция-М.: Наука, 1983.

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран.- М.: Юридическая литература, 1984.- С. 207-248, 290-315.

Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія.-К.: Вентурі, 1995.- С 90-100.

Тема 13 основні інститути буржуазного права

Чому закони різних країн світу так суттєво відрізняються? Для

прикладу, у країнах Південно-Східної Азії за злочини, пов'язані з наркоти­ками, винних чекає смертна кара, в Україні - ув'язнення чи адміністратив­на відповідальність, в Голландії маріхуану можна придбати у аптеці чи барі, у Канаді віднедавна - навіть вирощувати на продаж. Нарешті, у Швейцарії влада видає особам, офіційно визнаним героїно залежними наркоманами, важкі наркотики, аби запобігти злочинам на ґрунті пошуку коштів для їх придбання. З іншого боку, те, що донедавна вважалося злочином у одній країні, може згодом стати абсолютно похвальним діянням (за Хрущова розстрілювали «валютників», за Брежнєва - «цеховиків», сьогодні це чи не найшанованіші люди в російському та й українському суспільстві) у цій же державі. І навпаки - учорашня правомірна чи навіть правозахисна діяльність владою - власною, а не окупаційною - може бути оголошена злочином (так, у об'єднаній Німеччині, яка вважається зразком буржуазної демократії, був кинутий до в'язниці Маркус Вольф, керівник відомої «штазі» - однієї з кращих спецслужб соціалістичного світу). Де межа між злочином і правовою поведінкою? Як народжуються, живуть і помирають закони? Чи є якісь загальні критерії у законодавчій практиці тих чи інших історичних форм держави? І найголовніше - чим сучасна доба у правотворенні відрізняється від учорашньої, яких нововведень українцям можна сподіватися у найближчому майбутньому? Не секрет, що поставивши завдання інтегруватися у світові та європейські структури, Україна буде приводити своє законодавство у відповідність до законодавства розвинутих буржуазних країн. Для прикладу, під тиском європейських держав, але всупереч настроям основної маси населення Україна спершу установила мораторій на виконання смертних вироків, а згодом навіть повністю скасувала смертну кару.