6

Лекція 2. Методологія і методи наукових досліджень план

Методи дослідження та їх характеристика

Система наукових методів

Методи дослідження в методиці навчання іноземних мов

Методи лінгвістичних досліджень

1. Методи дослідження та їх характеристика Методологія. Вчення про систему наукових підходів, принципів, форм і методів дослідницької діяльності.

Методологічні положення, підходи, принципи знаходять своє вираження в методах дослідження.

Метод наукового дослідження. Спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя.

Система розумових і (або) практичних прийомів і операцій (процедур), які спрямовані на розв’язання певних пізнавальних завдань теоретичного або практичного характеру з урахуванням відповідної мети [Крушельницька, 2003, с.71].

Мета методу наукового дослідження. Отримати нову інформацію про навколишню дійсність, сутність явищ і процесів, закони і закономірності розвитку, формування і функціонування об’єктів, які досліджуються.

Від якості методу, правильності його застосування залежить істинність отриманого знання.

Характеристики методу

Об’єктивність. Дозволяє відображати реальну об’єктивну дійсність і її взаємозв’язки.

Суб’єктивність. Використовується конкретною людиною з її суб’єктивними властивостями.

Ясність. Загальнозрозумілість методу для всіх.

Цілеспрямованість. Направленість методу на досягнення певної мети, розв’язанню певних конкретних завдань.

Структурованість. Чітка послідовність, алгоритмізація використання методу.

Результативність. Здатність методу забезпечити досягнення поставленої мети.

Надійність. Спроможність методу з великою ймовірністю забезпечувати отримання бажаного результату.

Економічність. Здатність методу забезпечити необхідні результати із найменшими затратами часу і зусиль дослідника.

Відповідність методу об’єктові дослідження і рівню пізнання [Крушельницька, 2003, с.72].

Системність методів дослідження. У науці використовуються різноманітні методи, які тісно пов’язані між собою і використовуються в процесі дослідження. Вони утворюють певну систему.

Сукупність використання методів. Декілька методів використовується в одному й тому ж дослідженні (критичний аналіз літературних джерел, експеримент, тестування, анкетування).

Послідовність застосування методів. Різні методи використовуються на різних етапах дослідження

(так, критичний аналіз літературних джерел використовується на етапі збору матеріалу,

висування гіпотези,

а експеримент – на етапі її перевірки).

Синтезуючий характер методів. Одні методи є формою виявлення інших, ширших за охопленням предметних областей чи засобів (синтез вбирає в себе результати експерименту, узагальнення).

2.Система наукових методів

Загальнонаукові принципи і методи.

Характерні для всіх наук.

Конкретно наукові принципи і методи. Лежать в основі теорії конкретної дисципліни або наукової галузі.

Конкретні методи і техніки. Застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

Загальнонаукові методи і принципи дослідження. Використовується в усіх або в переважній більшості наук. Сюди належать принципи, підходи, методи.

Принципи. Історичний, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний), моделювання та ін.

Історичний принцип. Здійснення цілісного підходу до об’єкта дослідження, розгляду його у процесі виникнення та розвитку. У цьому зв’язку особливого значення набувають вивчення історичного досвіду, аналіз та оцінювання історичних подій, фактів, попередніх теорій у контексті їх виникнення, становлення і розвитку, формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей.

Термінологічний принцип. Описування, аналіз та уточнення понятійного апарату конкретної галузі науки, термінів і понять, що їх означають, вивчення історії термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, встановлення взаємозв’язку і субординації понять, їх місця в понятійному апараті теорії, на базі якої здійснюється дослідження.

Визначення понять слід формулювати, базуючись на тлумачних професійних словниках. Нове поняття не повинно бути тавтологічним, воно має бути чітким і однозначним.

Пізнавальний (когнітивний) принцип. Пов’язаний філософською теорією пізнання, в обґрунтуванні провідного значення знання в житті й поведінці індивіда.

Для аналізу формування знання необхідне вивчення практичної і теоретичної діяльності людини у співвідношенні з її соціальним аспектом.

Системний принцип. До загальних характеристик системи відноситься цілісність, структурність, взаємозв’язок із зовнішнім середовищем, ієрархічність, цілеспрямованість, самоорганізація. Дослідження великих і складних об’єктів як єдиного цілого з узгодженням функціонування всіх частин і елементів.

У межах системного принципу розрізняють структурно-функціональний, системно-діяльнісний, системно-генетичний та інший підходи.

Структурно-функціональний підхід. Виділення у системних об’єктах структурних елементів і визначення їхньої ролі або функцій у системі. Елементи і зв’язки між ними створюються структуру системи. Кожний елемент система має свої функції, які працюють на загальносистемні функції.

Системно-діяльнісний підхід. Вказує на компонентний склад людської діяльності серед найсуттєвіших її компонентів є потреба-суб”єкт, об’єкт-процеси, умови, результат. Це дає можливість комплексно дослідити будь-яку сферу людської діяльності.

Системно-генетичний підхід. Розкриття умов зародження, розвиток і перетворення системи.