Контрольні запитання:

1. Які вуглеводи називають полісахаридами? Наведіть приклади.

2. Чим відрізняється целюлоза від крохмалю за складом і будовою?

3. Які хімічні властвисоті характерні крохмалю і целюлозі?

4. Якісна реакція на крохмаль.

5. Скільки етилового спирту можна одержати з однієї тони пшениці, масова частка крохмалю в якій становить 70%, якщо масова частка втрат при виробництві – 15%?

6. З 400 г фільтрувального паперу під час гідролізу в присутності концентрованої хлоридної кислоти одержали 170 г глюкози. Яка масова частка виходу глюкози?

Література:

1. Данильченко В.Є., Фрадіна Н.В. Хімія. 10 – 11 класи: Навч. посібник. – Х.: Країна мрій™, 2003. - с. 141-142.

2. Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. ІІІ, Гл. 17, § 155, с. 161-163.

3. Березан О.В. Органічна хімія. – К.: Абрис, 2000. – Р. VІІІ, § 5, с. 175-176.

Тема 5.4. Аміни

План

1. Визначення та загальна формула класу.

2. Номенклатура.*

3. Ізомерія.*

4. Хімічні властивості.**

5. Добування.*

6. Анілін – ароматичний амін.*

7. Застосування аніліну.

1. Аміни – це похідні вуглеводнів, що містять функціональну групу – NH₂. Аміни можна розглядати також як похідні аміаку, в якому атоми Гідрогену повністю або частково заміщені на вуглеводневі радикали.

Загальна формула амінів: R–NH₂.

Залежно від числа вуглеводневих радикалів, зв’язаних з атомом Нітрогену – первинні, вторинні, третинні.

первинний вторинний третинний

2. 1) Назви первинних амінів будують з назв вуглеводнів, додаючи до них префікс аміно- або закінчення –амін. Нумерація проводять з боку аміногрупи.

2) Назви вторинних і третинних амінів найчастіше утворюють за принципами раціональної номенклатури, перераховуючи радикали в сполуці.

3. Ізомерія: а) карбонового скелету;

б) положення аміногрупи;

в) міжвидова (первинні, вторинні, третинні аміни)

4. Аміни мають основні властивості завдяки неподіленій електронній парі атома Нітрогену.

1) Горіння: 2СН₃ –NH₂ + 4O₂ → 2CO₂ + N₂ + 4H₂O

2) Подібно до аміаку реагують з водою, кислотами:

СН₃ –NH₂ + H₂O → [СН₃ –NH₃]OH

СН₃ –NH₂ + HCl → [СН₃ –NH₃]Cl

3) вступають у реакцію заміщення: СН₃ –NH₂ + Cl₂ → СН₂Cl –NH₂ + НCl

5. Добування:

Al₂O₃, tº

1) з спиртів: CH₃OH + NH₃ ——→ СН₃ –NH₂ + H₂O

2) з галогенпохідних: R–Cl + NH₃ + NaOH → R–NH₂ + NaCl + H₂O

6. Найбільше практичне значення має ароматичний амін – анілін (феніламін).

С₆H₅NH₂

Фізичні властивості:

Анілін – безбарвна масляниста рідина з неприємним запахом, майже нерозчинна у воді, t_пл=184ºС. Дуже токсична.

Хімічні властивості:

1) За хімічними властивостями анілін дещо відмінний від насичених амінів. Він не змінює забарвлення індикаторів, реагує лише з сильними кислотами:

С₆Н₅ –NH₂ + HCl → С₆Н₅ NH₃Cl

хлорид феніламонію

2) вступає в реакції заміщення (подібно до фенолу):

2,4,6-триброманілін (білий осад)

Добування: реакція Зініна – відновлення нітробензену воднем за температури 250—350^оС та наявності каталізатора: С₆Н₅ –NО₂ + 3H₂ → С₆Н₅ NH₂ + 2Н₂О

7. Застосування аніліну: 1) для синтезу барвників;

2) для синтезу лікарських речовин (сульфаніламідних);

3) для синтезу вибухових речовин і ВМС

(анілінформальдегідних смол)