Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
основний21.doc
Скачиваний:
568
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
2.98 Mб
Скачать

3.1.4. Розрахунки в титриметрії

Для проведення розрахунків в титриметричному аналізі студент повинен отримати навички користування величинами моль, моль-еквівалент, молярна та моль-еквівалентна - “нормальна” концентрації.

В основі всіх розрахунків у титриметрії лежить закон еквівалентів. Згадаємо, що еквівалент - це умовна частинка, що може приєднувати, звільняти або якимось іншим чином взаємодіяти з одним йоном гідрогену або одним електроном. Звідси -фактор еквівалентності - число, що показує, яка частка умовної частини речовини реагує (еквівалентна) з одним йоном гідрогену чи електроном, а молярна маса еквіваленту речовини - маса одного моля еквівалентів речовини, що рівна добутку фактора еквівалентності f на молярну масу речовини:

Мекв. = fекв  Мr (3.1)

Фактор еквівалентності для різних типів реакцій вираховується по різному. Так, в кислотно-основному титруванні враховується число реакційноздатних йонів гідрогену:

fекв (HCl) = 1, fекв (H2SO4) = 1 або 1/2, fекв (H3PO4) = 1 або 1/2 або 1/3.

Для осаджувального чи комплексоутворюючого титрування фактор еквівалентності визначається як частка від ділення 1 на заряд йону. Фактор еквівалентності аніону визначається через число еквівалентів йону металу, з яким аніон взаємодіє. Наприклад, для реакцій:

Ba2+ + CO32- = BaCO3 fекв (Ba2+)=fекв (CO32-)=1/2

Ag+ + PO43- = Ag3PO4 fекв (Ag+)=1, fекв (PO43-)=1/3

Ag+ + 2CN- = Ag(CN)2- fекв (Ag+)=1, fекв (CN-)=2

При розрахунку фактору еквівалентності окисників чи відновників слід поділити 1 на число електронів, які речовина віддає чи приєднує при окисно-відновних перетвореннях. Наприклад, для реакцій:

10FeSO4 + 2KMnO4 + 8H2SO4  2MnSO4 + 5Fe2(SO4)3 + К2SO4 + 8H2O

fекв (Fe2+)=1, fекв (MnO4-)=1/5

3MnSO4 + 2KMnO4 + 2H2O  5MnO2 + K2SO4 + 2H2SO4

fекв (Mn2+)=1/2, fекв (MnO4-)=1/3

Знаючи величину fекв , можна вирахувати молярну масу еквіваленту речовини: Мекв. = fекв  Мr (3.1)

Перейшовши до концентрації, отримаємо рівняння, що виражає закон еквівалентів:

С1  V1 = C2  V2, (3.2)

де V- об‘єм, а С - молярна концентрація - відношення кількості речовини еквівалента до об’єму розчину:

С= n/V (3.3)

Термін кількість речовини поширюється на будь-який вид умовних частинок (атоми, молекули, йони, частини речовини тощо). Таким чином, молярну концентрацію вимірюють в мольдм-3 або мольл-1. Часто використовують скорочене позначення (М). Наприклад, С(HNO3)=0,1 мольл-1 або 0,1 М; С(1/5KMnO4)=0,02 мольл-1 або 0,02 М.

Не рекомендується використовувати термін “нормальна” концентрація – це молярна концентрація еквіваленту.

Рідше використовуються нші види концентрації:

Масова концентрація – відношення маси розчиненої речовини до об’єму розчину:

C=m/V (гдм-3 або гл-1). Допускається до використання в титриметрії спосіб вираження масової концентрації, що має назву Титр (гсм-3 або гмл-1):

(3.4)

Інколи треба знайти масу речовини (в грамах). Тоді скористаємось формулою:

(3.5)

Часто склад розчину чи інших об’єктів виражають в долях :як відношення числа частинок компоненту до загального числа частинок об’єкту. Розрізняють молярну (α), масову (ω), об’ємну (φ) долі:

α= (3.6)

ω= (3.7)

φ= (3.8)

Долю виражають у відсотках – процентна концентрація, %; проміле (тисячна доля), мільйонних долях (ppm), мільярдних долях (ppb). При цьому долю слід множити відповідно на 103 , 106 , 109.

Масову частку речовини в аналізуємому зразку за результатами титрування вираховуємо за формулою:

(3.9)

При титруванні за методом залишків використовуємо формулу:

(3.10)