31

ЗМІСТ

ВСУП……………………………………..…………………………………………..3

І. ЕКОНОМІЧНА НЕБХІДНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ….……..…5

1.1 Сутність та функції фондової біржі…………………………………………...5

1.2 Фондові біржі світу………………………………………………....…...……12

ІІ. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОЇ БІРЖІ ПФТС………………....14

ІІІ. ПЕРПСЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ФОНДОВИХ БІРЖ В УКРАЇНІ………………………………………………………………………….…21

ВИСНОВКИ………………………………………….……….……………………28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………....…..30

ВСТУП

Сьогоднішній стан економіки в Україні потребує розвитку підприємств та виходу національного товаровиробника на світові ринки. Для реалізації цих завдань необхідно залучити значні фінансові активи та спрямувати їх на розвиток виробничого потенціалу, потрібно освоювати нові конкурентоспроможні технології. Залучення фінансових активів може здійснюватися, зокрема шляхом підвищення ринкової (інвестиційної) привабливості цінних паперів підприємства. Це можна зробити, виставляючи акції підприємства на котирування на біржовому та позабіржовому ринках. Котирування акцій підприємства є оцінкою його діяльності, сприяють формуванню справедливої ціни на акції і як наслідок захищають саме підприємство від раптових інтервенцій на його цінні папери. Фондова біржа, будучи центром торгівлі цінними паперами, координує рух грошових потоків на цьому ринку. Разом з тим ефективність використання фінансових ресурсів забезпечується не через систему комерційного розрахунку (на відміну від банків, біржа не має ні власних ресурсів, ні ресурсів, якими вона може розпоряджатись), а через індикативну функцію — котирування акцій та інших цінних паперів на ринку.

Актуальність теми полягає в тому, що за допомогою фондових бірж ринку цінних паперів мобілізуються та використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси, або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення та як інфраструктуру інвестиційного ринку, через який реалізується потенціал приватизованих підприємств у формі акціонерних товариств. Розвиток ринкової економіки постійно вимагає мобілізації, розподілу та перерозподілу ресурсів на ринку цінних паперів. Становлення ефективного ринку цінних паперів (РЦП) в Україні повинно розглядатись у контексті загальних процесів соціально-економічних та політичних реформ, які сьогодні впроваджуються. Будь-які масштабні економічні перетворення залишаться незавершеними без створення конкурентоспроможного фінансового сектора, здатного мобілізувати та надавати реформованій економіці інвестиційні ресурси. У зв`язку з цим, розвиток РЦП в Україні, як невід`ємного елемента національної економіки, набуває вирішального значення. Успіх економічної реформи в Україні тісно пов`язується із створенням ринку цінних паперів. Отже тема курсової роботи є актуальною.

Мета роботи - дослідження процесу становлення і напрямки розвитку фондових бірж в Україні. Український фондовий ринок належить саме до тих, що тільки формуються. Одна з причин цього полягає у відносно короткому терміні існування національного фондового ринку. Законодавче його регулюваня здійснюється з прийняття Закону України «Про цінні папери та фондовий ртнок» 2006р.

Предметом дослідження є ринок фондових бірж як економічний простір, на якому формуються і функціонують відносини з купівлі-продаж фінансових ресурсів.

Об'єктом дослідження є світові фондові біржі та біржі України.

Основним завданням є зрозуміти суть та функції фондових бірж, провести аналіз функціонування фондових бірж України та світу, визначити його перспективу та подальший розвиток.

З огляду актуальності даної теми для економічного розвитку України, дослідженням фондового ринку України займались такі українські та зарубіжні вчені, як Горяча О.Л., Іскренко Л.П., Кіров Б.С., Шевченко Н.В., Пархоменко О.С. Метою вчених є дослідження фондового ринку України на сучасному етапі його розвитку [6].

Методологічною основою при дослідженні фондового ринку України є фундаментальний та технічний аналіз фондової біржі ПФТС, найбільшої фондової біржі в Україні, як такою що відображає загальний розвиток та тенденції фондового ринку України.

І. ЕКОНОМІЧНА НЕБХІДНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ

1.1 Сутність фондової біржі

В інвестиційній інфраструктурі визначне місце приділяється фондовим біржам, що представляють вторинний ринок цінних паперів і реалізують величезний потенціал, закладений в акціонерній формі власності. В Україні в результаті приватизаційних процесів створено понад 35 тис. акціонерних товариств, на фондовому ринку діє понад тисячу професіональних учасників, власниками цінних паперів стали понад 19 млн. українців. Ринкова економіка неможлива без активно функціонуючого фондового ринку. Тому одним із найважливіших напрямів регулювання розвитку її реального сектора є забезпечення повноцінної діяльності організованого ринку цінних паперів. В Україні його розвиток відбиває протиріччя перехідного періоду, пов’язаного з корінним реформуванням економіки і соціальної сфери. Відповідно до сформованої у світі практики центральною ланкою фондового ринку є фондова біржа. Індикатори біржової торгівлі, зокрема динаміка курсів цінних паперів, є надійним орієнтиром для інвесторів. Фондові біржі розвинутих країн зосереджують у собі значну і найбільш ліквіднішу частину ринку цінних паперів. У переважній більшості країн світу їх постійний обіг обумовлює існування стійкого вторинного ринку, що є невід’ємною і характерною ознакою активно діючої фондової біржі. Цими найважливішими якостями українські фондові біржі поки не володіють. Багаторічна перманентна криза в економіці, сертифікатна приватизація, вкрай низький рівень доходів переважної більшості населення ніяк не сприяли ні створенню повноцінного фондового ринку в цілому, ні розвитку біржової торгівлі цінними паперами і самих фондових бірж зокрема. І хоча фондові біржі активно брали участь у процесах грошового етапу приватизації, їм не вдалося організувати в себе скільки-небудь значний, стійкий і ліквідний вторинний ринок корпоративних цінних паперів. [28]

Глобалізація фінансових ринків, розвиток комп'ютерних і телекомунікаційних технологій загострюють конкурентну боротьбу, в результаті якої біржі змушені здійснювати масштабні інвестиції в нові технології для того, щоб підвищувати конкурентоспроможність, пропонуючи нові послуги залучати нові компанії-емітенти, нових членів і широкі кола інвесторів. Індустрія фондових бірж або, якщо розглядати ширше, організаторів торгівлі на ринку цінних паперів зазнає певних змін, які розрізняються в залежності від регіону. Ця пов'язане з освоєнням нових ринків, впровадженням, нових інструментів, консолідацією та укрупненням організацій інфраструктури, зміною принципів ведення, бізнесу, а часом і організаційно-правової форми. Фондові біржі відіграють певну роль у функціонуванні фондового ринку в країнах з розвиненими ринковими відносинами. Більше 95% обсягу угод купівлі-продажу цінних паперів на фондовому ринку економічно розвинених країн здійснюється через фондові біржі. При цьому фондовий ринок ефективно виконує покладені на нього функції кредитування економіки. Сутність фондових бірж можна зрозуміти за допомогою критеріїв ефективності функціонування фондових бірж різних країн. Ефективність роботи фондових бірж буде оцінена за такими критеріями як:

- ринкова капіталізація, кількість акцій, що котируються на біржі;

- оборот торгівлі акціями;

- число зроблених угод з акціями.

Капіталізація фондового ринку. Під даним терміном розуміється сумарна курсова вартість випущених акцій компанією, що мають регулярне котирування. Даний показник важливий з того, що він відображає величину національного надбання, матеріалізованої в цінних паперах. Капіталізація показує, наскільки залучений в інвестиційний процес емісійний капітал потенційних інвесторів. У країн з розвиненою ринковою економікою, наприклад, таких як США та Японія частка акціонерного капіталу становить (практично у всіх випадках) певну частку у валовому внутрішньому продукті держави.

Кількість акцій, що котируються на біржі. Даний показник відображає зацікавленість емітентів в інвестиціях, пов'язаних з ринком цінних паперів, а також вміння емітентів використовувати інвестиційні можливості фондового ринку для реалізації своїх інвестиційних проектів. Важливість цього параметра обумовлена тим, що для проходження процедури лістингу цінні папери повинні відповідати високим вимогам організаторів торгів. Емітент, якого цінні папери пройшли процедури лістингу забезпечує їх надійність та підвищує довіру до фондового ринку, дозволяє запобігти фактам маніпулювання ринком цінних паперів, виключає випадки нечесної торгової практики на ринку. Саме тому правовому регулюванню лістингу та особливо лістингу до офіційних торгів та котирувань у всьому світі приділяється велика увага. Законодавство України не обходить увагою процедуру лістингу, однак у більшості нормативних актів містяться лише декларативні норми, що вказують на необхідність розвитку, сприяння та впровадження лістингу.

Кількість акцій, що котируються на біржі, відображає рівень розвитку фондового ринку в економічній системі держави, кількість іноземних цінних паперів, що пройшли лістинг на фондовій біржі, показує ступінь інтернаціоналізації національного фондового ринку. Кількість цінних паперів, допущених до обігу на різних фондових біржах є показником розвитку фондового ринку в економічній системі держави.

Оборот торгівлі акціями. Даний показник відображає ступінь ліквідності акцій на фондовій біржі, тобто на скільки швидко інвестор може продати акції без істотної втрати у їх вартості. Також швидкість обороту акцій свідчить рівень спекулятивного ринку, що забезпечується брокерами. Даний показник (оборот торгівлі акціями), вказує на політику захисту національних емітентів, що проводиться різними країнами, особливо такими, як Японія, Корея і Росія. Частка іноземних акцій у загальному обороті торгівлі акціями в Японії становить мізерну величину, тоді як в Кореї і Росії зовсім відсутня.

Число здійснених операцій з акціями. Цей показник за своїми функціями схожий з оборотом торгівлі акціями (попередній критерій) . Проте він суттєво доповнює його: співвідношення кількості акцій, проданих на біржі, і їх обороту дає інформацію про те, яка середня вартість однієї угоди з акціями на біржі. Отже розглядаючи оборот торгівлі акціями з показником числа проведених біржових угод, можна оцінити середню вартість однієї угоди що дасть змогу уявити інвестиційну ситуацію на фондовому ринку даної країни.

Функції фондової біржі. Основними засадами функціонування фондової біржі відповідно до чинного законодавства та Рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:

• створення умов щодо конкурентного ціноутворення на цінні папери та інші фінансові інструменти шляхом зосередження попиту та пропозицій на їх купівлю-продаж;

• підтримання цілісності та стабільності ринку цінних паперів шляхом запровадження справедливих та рівних для всіх учасників біржових торгів правил поведінки;

• забезпечення функціонування фондової біржі на постійно діючій основі;

• забезпечення захисту учасників біржових торгів та інвесторів від зловживань шляхом установлення вимог щодо допуску до торгівлі, застосування процедур нагляду, контролю та накладання санкцій за порушення.

До функцій фондової біржі належать:

• установлення правил проведення біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

• організація та проведення регулярних біржових торгів;

• організаційне, технологічне та технічне забезпечення проведення біржових торгів;

• установлення процедур лістингу та делістингу, допуску до торгівлі на фондовій біржі;

• ведення переліку учасників торгів, фіксація поданих заявок, укладених біржових угод та контроль за виконанням біржових контрактів;

• ведення переліку цінних паперів та інших фінансових інструментів, унесених до біржового списку;

• обмін інформацією з депозитарними та розрахунково-кліринговими установами для забезпечення виконання біржових контрактів;

Біржова сесія - це встановлений законом або розпорядком роботи біржі період, протягом якого учасники біржових торгів мають право укладати угоди. Кожна біржа має свій порядок проведення торгів, але цей розклад торгів складається з урахуванням режиму роботи інших бірж, які торгують аналогічним товаром. Це дає можливість учасникам торгів, використовуючи інформацію про ціни на інших ринках, укладати найбільш вигідні угоди. За формою проведення розрізняють контактні публічні та безконтактні електронні біржові торги. При здійсненні публічних біржових контактних торгів в залі біржі діють певні правила: ціна призначається шляхом її вигуку, дублюється сигналами, які подаються рукою і пальцями; при покупці не можна називати ціну нижче вже запропонованої, а при продажу - вище запропонованої. Вигук дублюється за допомогою спеціальної системи жестів. Це класична форма організації торгів, яка ще широко використовується на багатьох біржах світу (наприклад, на Нью-Йоркській фондовій біржі). Біржові торги в електронній формі здійснюються з використанням спеціальних комп'ютерних систем (мереж). Ця форма виникла завдяки розвитку обчислювальної техніки і розробці автоматизованих систем купівлі-продажу цінних паперів. [2]

Електронні торги мають ряд переваг перед публічною торгівлею:

1. Ліквідність фондового ринку, так як електронна торгівля може охоплювати будь-яку територію, необмежену кількість продавців і покупців і включати в обіг великий обсяг цінних паперів.

2. Технічні можливості електронної системи торгів, які дозволяють щодня здійснювати угоди, що включають декілька мільйонів акцій і при розширенні ринку збільшити свою потужність значно простіше і дешевше.

3. Можливість оператору ринку працювати з індивідуальним інвестором.

4. Якість ринку, яке визначається як якістю допущених до торгів цінних паперів, так і роботи його учасників. [2]

Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій, збільшення ролі інтернету справляють істотний вплив на інфраструктуру ринку цінних паперів та функції його основних учасників. Більша частина угод в даний час проходить через інтернет, торгові зали в класичному розумінні перестають бути необхідними, як це сталося на Лондонській біржі. Тепер вся торгівля там здійснюється з використанням електронних торговельних систем з екранів персональних комп'ютерів. Однак публічна торговельний майданчик залишилася на Нью-Йоркській фондовій біржі, яка являє собою великий клуб, в існуванні якого зацікавлені різні групи представників фінансового світу.

За формою організації розрізняють:

• прості біржові аукціони;

• подвійні біржові аукціони.

Торгівля у формі простого аукціону організується при невеликому обсязі попиту та пропозиції. Простий аукціон передбачає конкуренцію продавців при недостатньому платоспроможному попиті або конкуренцію покупців при надмірному попиті. Простий аукціон буває трьох типів: англійською, голландською та заочним.

Англійський аукціон йде по кроках від мінімальної ціни до максимальної. В якості вихідної основи приймається початковий цінової запит продавця. Продаж здійснюється за найвищою ціною, запропонованою останнім покупцем. Зазвичай такі аукціони влаштовуються у разі виставлення на продаж товару, що користується високим попитом.

Голландський аукціон організований за принципом першого покупця від вищої ціни до нижчої. Початкова ціна продавця велика, і ведучий торгів послідовно пропонує все більш низькі ставки, поки яка-небудь із них не приймається. Такий аукціон проводять, коли хочуть якомога швидше розмістити випуск цінних паперів.

Заочний аукціон - покупці одночасно пропонують свої ставки, купує товар той покупець, який запропонував у своїй письмовій заявці найвищу ціну.

Організація біржової торгівлі та її ефективність залежать не тільки від форми аукціону, прийнятої на тій чи іншій біржі, а й від ролі біржових посередників в процесі її здійснення. Оскільки біржова торгівля - це поєднання різних видів ринків, то біржовий процес, організований в рамках однієї біржі, включає агентський, і дилерський ринки.

Агентська біржова торгівля передбачає, що угода укладається і з боку покупця, і з боку продавця від імені клієнта і за його рахунок брокером, який є по суті агентом клієнта. У Німеччині таким агентом при укладанні угоди на біржі виступає банк. В інших європейських країнах агентами клієнтів при виконанні замовлення є брокери. Приклад подібного поєднання дає робота «комісійних» і «двухдолларових» брокерів на Нью-Йоркській фондовій біржі. Комісійний брокер - службовець компанії - член біржі і працюючий в залі біржі на «статі». Двухдолларовий брокер (англ. two-dollar broker) - незалежний брокер торговельного залу. Отримавши доручення клієнта, «комісійний брокер» зазвичай йде до місця, де працює спеціаліст з цих акцій. Робота «комісійних» і «двухдолларових» брокерів полягає в тому, щоб забезпечити найкращі можливі ціни для тих доручень, які їм передала брокерська фірма.

Дилерська біржова торгівля передбачає, що одним із контрагентів при укладанні угоди виступає дилер. Він здійснює купівлю-продаж цінних паперів за свій рахунок. Виконуючи замовлення на купівлю, дилер продає частину свого фондового резерву, а виконуючи замовлення на продаж, купує за рахунок власних коштів. Дилерські ринки - це ринки, на яких продавці публічно оголошують про ціни пропозиції і порядок доступу до місць купівлі цінних паперів. Прямий відкритої конкуренції між продавцями чи покупцями не відбувається. Дилерські ринки широко застосовуються при: 1) первинному розміщенні цінних паперів; 2) у тендерних пропозиціях.

Безперервно-дилерська (дилерський ринок) торгівля практикується на Лондонській фондовій біржі, де він називається системою єдиноначальності. Від безперервної торгівлі він відрізняється тим, що між брокерами і клієнтами є посередник - джобер, який і називає ринок. Поєднання форми організації біржової торгівлі з агентськими і дилерськими ринками складає основу біржового механізму і визначає особливості біржової торгівлі на кожній з бірж світу. [3]