Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паблік.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
47.69 Кб
Скачать

2,1.Формування корпоративної культури.

Корпоративна культура- це сукупність норм, цінностей, традиції, поглядів які часто не підлягають формулюванню і бездоказово приймаються і поділяються всіма членами колективу .Вона забезпечує гармотизацію колективних та індивідуальних інтересів працівників мобілізовує їх ініціативу, виховує відданість організації поліпшує комунікаційні процеси, морально-психологічний клімат.

Організаційна культура це своєрідна закрита модель покликана зміцнювати згуртованість соц. Групи спрямовувати її діяльність у потрібному руслі, що забезпечує успішне функціонування і розвиток організації.

Корпоративна культура визначає унікальність фірми і організації значним чином впливає на її економічний стан формується вона впродовж багатьох років ба усією практикою відносин прагненнями людей реалізувати свої професійні можливості чи небажанням чогось досягати.

Віділяють наступні складові організаційної культури:

Філософія існування організацій та її ставлення до співробітників і клієнтів.

Домінуючі цінності на яких ґрунтується організація і які стосуються мети її існування і засобів досягнення цієї мети.

Норми що приймаються членами організації і визначають принципи стосунків у ній.

Правила за якими ведеться гра в організації.

Психологічний клімат в організації який виявляється в характері стосунків між працівниками та при контактах із зовнішнім середовищем.

Поведінкові ресурси (церемонії, викор. певних виразів тощо.)

Переважно виділяють 3 рівні організації культури:

- Охоплює видимі об’єкти, артефакти культури: а саме одяг правила поведінки, манери, фізичне становище, дизайн і розміщення офісів.

- До нього відносять загальні цінності що знаходять відображення у словах і справах співробітників організації ними визнаються і свідомо культивуються.

- Базові основоположні переконання які є сутністю організаційної культури саме вони керують поведінкою і рішенням людей на підсвідомому рівні.

Піар фахівці мають підтримувати і розвивати таку корпоративну культуру яка відповідала б меті фірми, організації сприяла утвердженню в ній соц. гармонії відповідала б суспільним уявленням про її соц. роль.

2,2. Здійснення внутрі фірмових комунікацій.

У процесі здійснення менеджменту керівник впливає на співробітників, використовуючи різні комунікативні засоби.

За функціональними ознаками комунікація може бути міжособистісною, спеціалізованою, масовою.

У процесі ПР-діяльності об'єктом спілкування можуть бути особи, групи, аудиторії, які мають, за задумом ПР-фахівця, змінювати свої погляди, поведінку або змінюватися самі.

Роль ПР-фахівців у цьому процесі полягає в налагодженні на фірмі (в організації) інформування в системі «керівник — підлеглий, або їх група». Для цього необхідно знати інтереси, потреби обох сторін і взаємно використовувати комунікативні засоби, які забезпечували б узгодження цих інтересів. Такими засобами можуть бути:

фірмовий журнал (орієнтується на розв'язану стратегічних завдань, публікує аналітичні матеріали)',

багатотиражна газета (поширює оперативну інформацію)',

листівки (доносять оперативну інформацію конкретній малій групі)',

аудіо- і візуальні засоби: відеоролики, реклама на радіо і ТБ (крім розв'язання інформаційних завдань, створюють сприятливий соціально- психологічний настрій);

«гарячий телефон» (активізує пряму взаємодію керівника і підлеглих, сприяє оперативному передаванню сигналів «зворотного зв'язку»);

дошка оголошень (поєднує потоки офіційної і неофіційної інформації);

скринька для внутрішньої кореспонденції (в ній працівники можуть залишати свої скарги, пропозицій' зауваження).

Сюжети новин ПР-фахівці знаходять у безпосередньому житті фірми (організації). Вони можуть стосуватися: процедур і перебігу розроблення змісту стратегії; результатів поточної кадрової діяльності (призначення на посади, відставки); розроблення бізнес- планів, впровадження нових технологій; змін в оплаті праці укладання договорів про ділову співпрацю; формуванні нової маркетингової стратегії; розроблення й упровадження нових видів продукції та сервісних послуг; зміни цін і цінових стратегій; створення нових брендів; проведення спонсорських заходів тощо.