15. Реакції йонів cn-.
15.1 AgNO3 –аргентум нітрат.
У пробірку вносять 4-5 краплин досліджуваного розчину, добавляють кілька краплину розчину AgNO3. Спостерігають утворення білого сирнистого осаду.
NaCN + AgNO3 = AgCN + NaNO3
CN- + Ag+ = AgCN
(NH4)2S2 + KCN = KSCN + (NH4)2S
16. Реакції йонів scn-.
16.1. Hg(NO3)2 – меркурій (ІІ) нітрат.
У пробірку вносять по 3-5 краплин розчинів калій тіоціанату та меркурій (ІІ) нітрату. Спостерігають утворення осаду білого кольору. При дії надлишку калій тіоціанату осад розчиняється внаслідок утворення комплексної сполуки.
2KSCN + Hg(NO3)2 = Hg(SCN)2 + 2KNO3
2SCN- + Hg2+ = Hg(SCN)2
Hg(SCN)2 + 2KSCN = K2[Hg(SCN)4]
Hg(SCN)2 + 2SCN- = [Hg(SCN)4]2-
16.2. Ферум (ІІІ) нітрат.
На смужку фільтрувального паперу поміщають краплю солі феруму (ІІІ), краплю розведеного розчину HCl і 2-3 краплі розчину калій або амоній тіоціанату. У присутності Fe3+ з’являється червона пляма.
6KSCN + Fe(NO3)3 = K3[Fe(SCN)6] + 3KNO3
6SCN- + Fe3+ = [Fe(SCN)6]3-
17. Реакції йонів s2-
17.1. Cd(NO3)2 – кадмій нітрат.
У пробірку вносять по 3-5 краплин розчинів Na2S та кадмій нітрату Cd(NO3)2. Спостерігають утворення осаду характерного жовтого кольору.
Na2S + Cd(NO3)2 = CdS + 2NaNO3
S2- + Cd2+ = CdS
17.2. Na2[Fe(CN)5NO] –натрію нітропрусид.
У пробірку вносять 3-5 краплин розчину Na2S, добавляють по 2-3 краплини розчинів натрію нітропрусиду та натрію гідроксиду. Спостерігають утворення комплексної сполуки червоно-фіолетового кольору.
Na2S + Na2[Fe(CN)5NO] = Na4[Fe(CN)5NOS]
S2- + [Fe(CN)5NO]2- = [Fe(CN)5NOS]4-
Аналіз суміші аніонів 2 групи.
Аніони 2 групи можуть заважати виявленню один одного, тому їх ідентифікацію слід проводити в певній послідовності.
1. Виявлення S2- -іонів проводять дією хлористоводневої кислоти. У присутності S2- -іонів виділяється Н2S, який можна ідентифікувати за специфічним запахом (обережно, отруйна речовина!) або почорнінням фільтрувального паперу, змоченого сіллю плюмбуму при внесенні його в пари Н2S.
Якщо йіони S2- виявлені, їх слід відділити, так як вони заважають ідентифікації інших аніонів групи. Для цього до досліджуваного розчину добавляють при нагріванні розчин цинку сульфату до повного осадження ZnS. Осад відділяють центрифугуванням, а в розчині виявляють інші аніони.
2. Виявлення SCN—- іонів проводять дією розчину хлориду феруму(ІІІ). При наявності йонів SCN— спостерігається інтенсивне кроваво-червоне забарвлення.
3. Виявлення I- -іонів проводять дією хлорної води й хлороформу. У присутності йодид-іонів хлороформний шар (знизу!) забарвлюється у фіолетовий колір.
3. Аніони 3 аналітичної групи.
Аніони 3 аналітичної групи не мають групового реагенту. Для їх виявлення використовують дію розчином дифеніламіну в сильно кислому середовищі. Схожу реакцію дають лише хромат- (біхромат-)іони.
Важливіші реакції виявлення.
18. Реакції йонів no3-.
18.1. Металічна мідь.
Очищені металічні стружки поміщають у пробірку, добавляють (обережно!) 0,5-1 мл концентрованої H2SO4 та 3-5 краплин розчину калій нітрату. Суміш нагрівають: спостерігають виділення діоксиду нітрогену NO2 бурого кольору. Реакцію проводять у витяжній шафі!
2KNO3 + 3Cu + 4H2SO4 = 3CuSO4 + 2NO + K2SO4 + 4H2O
2NO + O2 = NO2
2NO3- + 3Cu + 8H+ = 3Cu2+ + 2NO + 4H2O
18.2. FeSO4 – ферум(ІІ) сульфат .
У пробірку поміщають 5-6 краплин розчину KNO3, 7-8 краплин насиченого розчину FeSO4, перемішують і обережно по стінках пробірки вливають концентрованої H2SO4. Спостерігають забарвлення межі розділу водного шару і H2SO4, у темно-коричневий колір, що викликано утворенням [Fe(NO)]SO4.
2KNO3 + 6FeSO4 + 4H2SO4 = 3Fe2(SO4)3 + K2SO4 + 2NO +
+ 4H2O
2NO3- + 6Fe2+ + 8H+ = 6Fe3+ + 2NO + 4H2O
FeSO4 + NO = [Fe(NO)]SO4
Fe2+ + NO = [Fe(NO)]2+
18.3. Дифеніламін.
У пробірку вносять 2-3 краплини розчину дифеніламіну, а тоді 1 краплину розчину KNO3. Спостерігають утворення на стінках пробірки сполуки синього кольору. Реакції заважають інші окисники (зокрема, аніони NO2-).
