в) блага, які не можуть бути запропоновані споживачеві на ринку, оскільки він не в змозі повністю оплатити їхнє споживання;

г) товари, послуги, соціальні та економічні умови, які задовольняють потреби людини?

10.Точка на кривій ринкового попиту на суспільне благо ілюструє:

а) суму обсягів попитів всіх споживачів за певної ціни; б) суму цін, які готові платити споживачі за певний обсяг

блага; в) обсяг блага, яке хоче продавати держава за певної ціни;

г) ціну блага, яке хоче отримати держава за певний обсяг блага.

11.Модель прямої демократії — це:

а) надання громадянами переваг певним суспільним благам виявляється шляхом прямого голосування;

б) надання громадянами переваг певним суспільним благам виявляється шляхом вибору депутатів парламенту;

в) вибори депутатів шляхом тайного голосування; г) вибори депутатів шляхом відкритого голосування.

12. Згідно з теорією суспільного вибору:

а) не діє аксіома транзитивності; б) депутати при прийнятті рішень виходять з інтересів вибор-

ців, а не власних; в) модель прямої демократії краща за модель представницької

демократії; г) модель представницької демократії краща за модель прямої

демократії.

Контрольні запитання

1.Чому існує проблема виробництва суспільних благ?

2.Як змінюється обсяг та доля суспільних благ у загальному обсязі споживання із зростанням рівня розвитку економіки?

3.Які недоліки та переваги мають суспільні блага перед приватними?

4.Наведіть основні положення теорії суспільного вибору.

277

5.Які переваги та недоліки мають методи прямої та представницької демократії?

6.У чому полягає суть «виборчого парадоксу»?

7.Розкрийте сутність «теореми неможливості» Ерроу.

8.Які причини можуть викликати «урядові невдачі»?

9.Чому демократичні процедури прийняття суспільних рішень не гарантують уникнення помилок при їх прийнятті?

10.Покажіть взаємозв’язок між національними особливостями та ментальністю населення і структурою виробництва суспільних та приватних благ на прикладі США та Швеції, інших країн.

Список рекомендованої літератури

1.Вэриан Х. Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход: Учебник для вузов: пер. с англ. / Под ред. Н. Л. Фроло-

вой. — М.: ЮНИТИ, 1997. — С. 594—607; 662—687.

2.Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2-х т. Т. 2: Пер. с 13-го англ. изд. — М.: ИНФРА-М, 2003. —

ХV, С. 223—227; 247—261.

3.Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студ. екон. спец. заг. освіти: 2-е вид. У 2 ч. / С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; за заг. ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 2001. — С. 188—195.

4.Мэнкью Н. Г. Принципы Экономикс. — СПб: Питер Ком, 1999. — С. 238—252.

5.Нуреев Р. М. Курс микроэкономики. Учебник для вузов. 2-е

изд. — М.: НОРМА, 2005. — С. 430—431; 448—467.

6.Пилипенко В. В. Мікроекономіка. Курс лекцій: Навч.посібник. —

Суми: Мрія, 2007. — С. 243—260.

7.Піндайк Р. С., Рубінфелд Д. Л. Мікроекономіка: Пер. з

англ. А. Олійник, Р. Скільський — К.: Основи, 1996. — С. 589— 595.

8.Самуэльсон пол, Нордхаус Вильям. Экономика.: Пер. с англ.:

16-е изд.: Учеб.пособие. — М.: Издат.дом «Вильямс», 2000. —

С. 271—272.

9.Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки:

Підручник. — К.: Т-во «Знання», КОО, 1998. — С. 532—537.

278

Тема 16

ЕФЕКТИВНІСТЬ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ

І ДЕРЖАВНА ВЛАДА

Короткий огляд теми

У попередніх темах було розглянуто основні причини, які викликають об’єктивну потребу державного втручання в діяльність ринків: наявність природних монополій, зовнішні ефекти, невизначеність та асиметричність інформації на риках, існування суспільних благ. Але, якщо навіть припустити, що цих причин немає, то існують, як мінімум, дві обставини, які потребують державного втручання в діяльність ринкового механізму — це потреба у виробництві необхідних благ та нерівномірність в одержаних доходах і майновому стані людей.

Іноді трапляється так, що навіть повністю поінформовані люди можуть приймати неправильні рішення: знаючи про шкоду тютюнопаління для здоров’я, мільйони споживачів витрачають мільярди гривень на покупку цигарок; водії автомобілів не користуються ременями безпеки, знаючи, що ці ремені збільшують їхню безпеку; люди споживають харчові продукти, які спричинюють шкоду їхньому здоров’ю (чіпси, газовані солодкі напої та ін.). в цих випадках втручання держави є необхідним і виправданим з точки зору багатьох людей, оскільки це втручання відбувається в інтересах споживача. Товари та послуги, споживання яких стимулюється державою, називаються необхідними благами.

Політика держави, спрямована на захист інтересів людей, називається патерналізм. Багато людей виступають проти патерналізму, мотивуючи це правом людини на її особистий вибір. Вони вказують на дві основні проблеми:

—чому одна частина суспільства (через державні інституції) нав’язує іншій правила їхньої споживчої поведінки всупереч їхньому особистому бажанню, смакам і уподобанням?

—з’являється небезпека зловживання використанням сили державного примусу під прикриттям патерналізму окремою групою людей заради збільшення особистої вигоди (реалізація за-

279

надто дорогих проектів може означати нераціональні з точку зору суспільства витрати бюджетних коштів, але які приносять солідний прибуток окремим фірмам).

Не зважаючи на досить значну критику патерналізму, безумовно, патерналістська роль держави є важливою в багатьох випадках суспільного життя — чи то заборона і боротьба з виробництвом та вживанням наркотиків, чи вимога обов’язковості отримання середньої освіти чи медичного обслуговування (вакцинація дітей, медичні огляди для працівників певних професій і т. ін.).

Надзвичайно важливою соціально-економічною проблемою є проблема нерівності в добробуті людей, яка викликана різницею в отриманих доходах та майновому стані. і хоча справедливість є категорією нормативної економіки (а мікроекономіка переважно досліджує позитивну), аналіз впливу держави на досягнення соціальної справедливості є надзвичайно важливим.

Нині суперечливим є навіть саме визначення справедливості. Який розподіл вважати справедливим: рівний чи залежно від вкладу кожного індивіду? важливим завданням є недопущення надмірного розриву в доходах між найбагатшими та найбіднішими верствами населення при збереженні певної диференціації в отриманих доходах, яка стимулює людей до ефективної діяльності. Досягається це втручанням держави в ринкову діяльність оподаткуванням та наданням трансфертів.

Щоб оцінити ступіня рівномірності отриманих доходів, використовують криву Лоренца, яка показує графічно, наскільки розподіл доходів відрізняється від абсолютної рівності (рис. 16.1).

Для оцінювання рівномірності розподілу доходів усе населення розбивають на п’ять однакових за чисельністю груп (квінтилі) і оцінюють величину отриманих цією групою доходів.

Щоб побудувати криву Лоренца, треба по горизонталі квадрата відкладати чисельність населення у відсотках (наростаючим підсумком), а по вертикалі відкладати сукупну частку цих груп населення в загальних доходах. У лівому нижньому куті нуль доходів, оскільки нуль населення, а точка в правому верхньому куті символізує суспільство в цілому — 100 % населення має всі 100 % сукупного доходу. Лінія абсолютної рівності (пунктирна діагональ) означає абсолютно пропорційний розподіл існуючих доходів, а крива, яка розташована нижче від лінії абсолютної рівності, називається кривою Лоренца. Чим далі вона відхиляється від лінії абсолютної рівності, тим нерівномірніший розподіл. Часто для оцінювання нерівномірності розподілу доходів викорис-

280

товують також показник, який отримав назву індекс Джіні, який розраховують як відношення площі фігури, яка обмежена лінією абсолютної рівності та кривою Лоренца, до площі трикутника, який утворений сторонами квадрата та лінією абсолютної рівності. Чим вищий цей коефіцієнт, тим нерівномірніший є розподіл доходів.

Рис. 16.1. Крива Лоренца

Щоб захистити найбідніших, держава мусить забрати частину доходів у багатих. Ця проблема, крім економічного, має й соціа- льно-політичний аспект. З економічної точки зору, вплив перерозподілу в напрямі зменшення диференціації в доходах призводить, як правило, до зниження стимулів до ефективної діяльності індивідів. У цій ситуації державі слід порівнювати вигоди від меншої поляризації в доходах та втрати від зниження стимулів до праці. Аналіз кривої Лоренца, проведений для країн з різним рівнем розвитку, засвідчив цікаву закономірність: найменше крива Лоренца відхилялася від лінії абсолютної рівності (тобто диференціація в доходах була найнижчою) в країнах з дуже низьким та дуже високим рівнем доходів на душу населення. У країнах із середнім достатком спостерігалася найбільша різниця в отриманих доходах. Звідси випливає важливий висновок: ми можемо бути рівні або в бідності або в достатку.

Існують різні погляди на вимірювання величини суспільного добробуту. Згідно з поглядами утилітаристів, суспільний добробут є простою сумою корисностей усіх членів суспільства.

281