3.Які причини визначають взаємний вплив рівноваги одних ринків на ситуацію на інших ринках?

4.У чому полягає сутність «скриньки Еджуорта»?

5.Що ілюструє крива контрактів в «скриньці Еджуорта»?

6.Чи завжди критерій ефективності Парето підходить для оцінки суспільного добробуту?

7.Як саме ринок може автоматично відновити рівновагу після

їїпорушення?

8.Покажіть, використовуючи «скриньку Еджуорта», як зміна смаків і уподобань споживачів може впливати на розподіл ресурсів?

9.У чому сутність першої теореми економіки добробуту?

10.Поясніть, використовуючи другу теорему економіки добробуту, чому ринковий механізм є бажаним для організації економіки.

Список рекомендованої літератури

1.Вэриан Х. Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход: Учебник для вузов: пер. с англ. / Под ред.

Н. Л. Фроловой. — М.: ЮНИТИ, 1997. — С. 540—591.

2.Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студ. екон. спец. заг. освіти: 2-е вид. У 2 ч. / С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; за заг. ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 2001. — С. 161—172.

3.Нуреев Р. М. Курс микроэкономики. Учебник для вузов. 2-е

изд. — М.: НОРМА, 2005. — С. 353—371.

4.Пилипенко В. В. Мікроекономіка. Курс лекцій: Навч. посіб-

ник. — Суми: ВВП «Мрія», 2007. — С. 194—213.

5.Піндайк Р. С., Рубінфелд Д. Л. Мікроекономіка: Пер. з

англ. А. Олійник, Р. Скільський — К.: Основи, 1996. —

С. 514—538.

6.Самуэльсон пол, Нордхаус Вильям. Экономика: Пер. с англ.: 16-е изд.: Учеб.пособие. — М.: издат. дом «Вильямс», 2000. —

С. 254—261.

7.Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономі-

ки: Підручник. — К.: Т-во «Знання», КОО, 1998. — С. 507— 523.

228

Тема 13

ЗОВНІШНІ ЕФЕКТИ

(ЕКСТЕРНАЛІЇ)

Короткий огляд теми

Усучасному світі все гострішими стають проблеми, пов’язані

зіснуванням зовнішніх ефектів. Щоразу, коли окрема особа чи фірма займається діяльністю, яка впливає на іншого індивіда чи іншу фірму і за яку останні не платять чи не отримують плати, ми говоримо про існування екстерналії.

Зовнішній ефект (екстерналія) — вплив діяльності однієї особи на добробут іншої, тобто — це ситуація, коли частина вигод або витрат, пов’язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукту. Екстерналії можуть виникати між виробниками, між споживачами і між споживачами та виробниками.

Зовнішні ефекти бувають двох видів: негативні — коли вплив однієї особи на іншу шкідливий, тобто коли діяльність однієї сторони спричиняє витрати іншої. В цьому випадку не всі витрати мають втілення в ціні, бо частину витрат виробник перекладає на плечі «третіх осіб», зменшуючи свої власні витрати.

Але зовнішні ефекти бувають не лише негативними. За рік навчання в Сумському НАУ родині студента потрібно платити близько 4000 грн. Проте користь від навчання в майбутньому отримує не лише студент та його родина, а й майбутні колеги по роботі, все суспільство, та й просто поспілкуватися з освіченою людиною приємніше ніж з панком з підворіття.

Отже, позитивний зовнішній ефект виникає, коли діяльність однієї особи на добробут іншої має позитивний ефект. Позитивні зовнішні ефекти полягають у отриманні додаткових вигод від блага особами, що не сплачують за нього.

Існує особливо важливий тип екстерналій, який одержав назву

проблем ресурсів суспільного споживання. Характерна риса їх — наявність джерела рідкісних ресурсів, доступ до якого не обмежується.

229

У кожному з випадків негативних та позитивних зовнішніх ефектів індивідам, які приймають рішення, не вдається врахувати зовнішніх ефектів своїх дій. У цих випадках втручається уряд, який намагається захистити інтереси інших громадян.

Аналіз впливу екстерналій на економічний добробут дає Відповідь на запитання, чому зовнішні ефекти призводять до зниження результативності ринкового розподілу ресурсів. На рис. 13.1 представлені відповідні криві попиту і пропозиції алюмінію, які містять інформацію про витрати і вигоди.

D

Рис. 13.1. Вплив негативних екстерналій на ефективність розподілу ресурсів

За відсутності екстерналій остаточна ринкова рівновага, позначена точкою А (обсяг дорівнює Qринк), була б ефективною. Крива попиту на алюміній відображає цінність алюмінію для споживачів, тобто граничні вигоди споживача.

Аналогічно, крива пропозиції відображає витрати виробництва алюмінію для виробників, вірніше — граничні витрати виробництва. В точці А граничні вигоди дорівнюють граничним витратам. Припустимо, що алюмінієві заводи забруднюють навколишнє середовище: при кожній виробленій одиниці алюмінію в атмосферу потрапляє певна кількість шкідливих відходів.

Оскільки отруйні викиди підвищують імовірність захворювання людей, які вимушені дихати цим повітрям, ми маємо справу з від’ємним зовнішнім ефектом. Наявність зовнішнього ефекту означає, що витрати виробництва алюмінію для суспільства перевищують витрати виробництва алюмінію для виробників.

230

Для подальшого аналізу введемо деякі поняття.

Сукупні приватні витрати (ТРС) — витрати які відшкодову-

ються виробником.

Сукупні зовнішні витрати (ТЕС) — витрати, які переклада-

ються на третіх осіб і не відшкодовуються виробником.

Сукупні суспільні витрати (ТSС) — це сума витрат на вироб-

ництво блага та витрат, пов’язаних із негативними зовнішніми ефектами. Сукупні суспільні витрати складаються з суми сукупних приватних витрат та сукупних зовнішніх витрат:

ТSС= ТРС + ТЕС.

Аналогічно граничні зовнішні витрати (МЕС) — це додаткові зовнішні витрати, зумовлені виробництвом кожної додаткової одиниці даного блага:

МЕС = ∆ТЕС

∆Q

Граничні приватні витрати (МРС) — це додаткові витрати виробника, зумовлені виробництвом кожної додаткової одиниці даного блага:

МРС = ∆ТРС

∆Q

Граничні суспільні витрати (МSС) — це додаткові суспільні витрати, зумовлені виробництвом додаткової одиниці даного блага. Граничні суспільні витрати складаються із суми граничних приватних та граничних зовнішніх витрат:

МSС = МЕС + МРС.

Згідно з рівнянням рівноваги фірми, що діє за умов досконалої конкуренції, криву граничних витрат можна розуміти як криву пропозиції. Галузева пропозиція визначається як алгебрична сума пропозицій фірм, що входять до складу галузі.

За наявності екстерналій (див. рис. 13.1), крива галузевої пропозиції вже не відображатиме граничних суспільних затрат. Оскільки граничні суспільні витрати більші від граничних індивідуальних витрат, то крива граничних суспільних витрат МSС проходить вище від кривої галузевої пропозиції, тому що враховує зовнішні витрати, які перекладаються виробниками алюмінію на суспільство. Різниця між двома кривими відображає витрати забруднення, іншими словами — витрати третіх осіб.

231

Вимогою ефективності є те, щоб граничні суспільні витрати дорівнювали граничним вигодам: отже, виробництво повинно лежати в точці перетину кривої граничних суспільних витрат та кривої попиту, тобто обсяг QЕ. Як бачимо, ефективний рівень виробництва нижчий за рівень ринкової рівноваги. Ринкова рівновага характеризується більшим обсягом виробництва та меншою ціною і не є ефективною з точки зору суспільства.

Скільки ж коштує суспільству така неефективність?

Для будь — якого обсягу виробництва, більшого від QЕ, витрати суспільства вимірюються різницею між граничними суспільними витратами і граничною вигодою для всіх обсягів виробництва, які перевищують рівень ефективності. Графічною моделлю втрат буде площа затонованої ділянки між кривими МSС та МРС та від рівня обсягу виробництва QЕ до рівня обсягу

виробництва Qринк.

Прикладом позитивної екстерналії є витрати фірм на науководослідні роботи (НДР). Часто нововведення, що є результатами науково-дослідних робіт, неможливо захистити від інших фірм. Уявімо, наприклад, що науково-дослідні роботи однієї фірми сприяли новому дизайнерському вирішенню кінцевого продукту.

Якщо цей дизайн запатентувати, фірма заробить істотний прибуток. Якщо ж на законних підставах можливе безліцензійне запозичення нового дизайну іншими фірмами, то в такому випадку науково-дослідні роботи невигідні фірмі-виробнику. Тобто, дана фірма здійснює позитивний вплив на інші фірми. Це не що інше, як позитивна екстерналія. Наведений приклад позитивних зовнішніх ефектів називається технологічним переливом. Через технологічний перелив суспільні витрати виробництва менші, ніж приватні витрати: МSС < МРС. Тобто при позитивних зовнішніх ефектах у виробництві МРС = МSС +

МЕС (рис. 13.2).

Як видно на рис. 13.2, оптимальний (ефективний) обсяг виробництва QЕ (рівність граничних суспільних витрат і граничних вигод) перевищує ринковий обсяг виробництва Qринк (рівність граничних приватних витрат і граничних вигод). Ринковий механізм пропонує суспільству знижений обсяг виробництва у порівнянні із ефективним.

Ринкова рівновага не є ефективною з точки зору суспільства. Графічною моделлю втрат суспільства є площа затонованої ділянки.

Уряд через патентний захист втручається в економіку, метою якого є заохочення фундаментальних наукових досліджень.

232

Р МРС (граничні приватні витрати)

Технологічний перелив

МSС (граничні суспільні витрати)

D

Рис. 13.2. Вплив позитивних екстерналій на ефективність розподілу ресурсів

підсумовуючи, можна сказати, що причина неефективності полягає в тому, що ринкова рівновага відображає лише приватні витрати виробництва.

Екстерналії проявляються також у процесі споживання. Наприклад, споживання алкоголю створює негативні зовнішні

ефекти у випадку, коли п’яний водій, керуючи автомобілем, наражає на небезпеку життя інших людей. Позитивні екстерналії виникають в освіті тому, що від навчання студента вигоду отримує все суспільство, оскільки високоосвічене населення вибирає достойний його уряд, що приносить вигоду кожному.

Перш ніж аналізувати вплив зовнішніх ефектів, що виникають у споживанні, введемо деякі поняття. Зокрема, застосуємо термін індивідуальна корисність (РU) до поняття, яке ми раніше називали просто корисністю споживача. Зовнішня корисність (ЕU) — корисність одержана за рахунок позитивних зовнішніх ефектів.

Суспільна корисність (вигода) SU — сукупна корисність як безпосередніх споживачів блага, так і третіх осіб за рахунок позитивних зовнішніх ефектів. Вона складається з суми індивідуальної та зовнішньої корисності.

Гранична індивідуальна корисність (МРU) — це додаткова ви-

года від споживання додаткової одиниці блага.

Гранична зовнішня корисність (МЕU) — додаткова корисність для третіх осіб (які не сплачують за користування благом) при збільшенні споживання блага на одну одиницю.

233

Гранична суспільна корисність (МSU) — додаткова корис-

ність всього суспільства, яка виникає при збільшенні споживання даного блага на одну одиницю і дорівнює сумі граничних індивідуальної та зовнішньої корисності:

МSU = МРU + МЕU.

Тепер проаналізуємо позитивний зовнішній ефект у процесі споживання на прикладі ринку освіти (рис. 13.3).

Р

Рис. 13.3. Позитивні екстерналії в процесі споживання

Згадаємо з попередніх тем, що, згідно з умови рівноваги споживача, криву граничної індивідуальної корисності (МРU) можна розуміти як криву індивідуального попиту.

Крива ж ринкового попиту визначається як горизонтальна сума кривих індивідуальних попитів.

За відсутності екстерналій ринкова рівновага встановиться в точці Ер (за умови рівності попиту і пропозиції). Ринковий обсяг дорівнює Qринк. Але в нашому випадку суспільна цінність ефекту освіти буде більша, ніж індивідуальна, тобто МSU > МРU. Отже, крива суспільної цінності (граничної суспільної корисності МSU) проходить вище кривої індивідуальної цінності (МРU)

У цьому випадку оптимальна ефективна кількість буде більша, ніж кількість, яку визначив ринок. Площа затонованого трикутника (рис. 13.3) показує втрати суспільства, пов’язані з позитивним зовнішнім ефектом.

234

Аналогічно можна проаналізувати вплив негативної екстерналії (вживання алкоголю). В даному випадку суспільна корисність менша, ніж індивідуальна, тобто МSU < МРU. Отже, соціально оптимальна кількість менша, ніж кількість, яку визначив ринок.

Проведений аналіз дозволяє зробити загальний висновок: негативні зовнішні ефекти підштовхують ринки до виробництва більшого обсягу товарів, ніж це бажано для суспільства. Позитивні екстерналії приводять ринки до виробництва меншого обсягу товарів, ніж бажано для суспільства.

Держава може скоригувати наслідки неспроможності ринку за допомогою інтерналізації зовнішніх ефектів.

Інтерналізація зовнішніх ефектів — вплив на стимули, які спонукають індивід враховувати зовнішній вплив результатів діяльності, як внутрішній.

Щоб зсунути ринкову рівновагу ближче до соціального оптимуму, у випадку негативних зовнішніх ефектів використовується податок, а у випадку позитивних екстерналій — субсидії. Саме цю політику проводить уряд у реальному житті: алкогольні напої належать до товарів, які обкладаються високими податками, а освіта субсидується урядом шляхом підтримки державних навчальних закладів.

На зв’язок зовнішніх ефектів з правами власності звернув увагу лауреат Нобелівської премії (1991 р.) Рональд Коус. На його думку, інтерналізація зовнішніх ефектів значною мірою досягається запровадженням прав власності на спільні блага. Тобто, коли сторони можуть вести співробітництво без витрат і на взаємовигідній основі, прибуток буде ефективним, але розподіл прибутку між сторонами залежатиме від визначення прав власності. Цей висновок називають теоремою Коуса. Згідно з цією теоремою закріплення прав власності сприяє переговорному процесу, результатом якого є суспільний оптимум. Теорема Коуса стверджує, що в деяких випадках проблем екстерналій приватний ринок може бути ефективним.

Попри логіку теореми Коуса, економічним агентам часто не вдається самостійно вирішити проблеми, спричинені екстерналіями. В реальному житті використання такого підходу пов’язане з деякими проблемами, які є причинами державного втручання. Основна причина втручання держави пов’язана з трансакційними затратами, тобто затратами по укладанню угоди. Другою проблемою є те, що не на всі блага можна закріпити права власності (ніхто не купуватиме права на атмосферу, а основне благо людства — земля є, безумовно, спільною власністю). По-третє, багато

235