12.4. Стратегія розвитку ринку

СТРАХОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

Вітчизняний страховий ринок потребує модернізації,

що передбачає заміну нинішньої моделі його функціонування й

розвитку на нову, ефективну, що відповідатиме реальним потре-

бам розвитку страхування.

280

Йдеться насамперед про перехід страхового ринку від моделі:

— пріоритетом якої є страховик, що нав’язує споживачам ви-

гідні йому види обов’язкового страхування, інші страхові проду-

кти незалежно від стану платоспроможності клієнтів до моделі,

пріоритетом якої має бути страхувальник;

— орієнтованої на масове споживання стандартизованих

страхових продуктів, на модель, орієнтовану на врахування інди-

відуальних особливостей і потреб споживачів страхових послуг;

— що фактично ігнорує брокерів і консультантів, відводячи їм

другорядну роль «інфраструктури» чи «каналів продаж» стандар-

тизованих страхових продуктів, до моделі, якій притаманним бу-

де розвиток у країні ринкового механізму страхового посередни-

цтва.

При цьому слід враховувати, що в основі модернізації має бу-

ти усвідомлена стратегія, опрацювання якої передбачає переду-

сім трансформацію ринкової ідеології, а після цього — вдоскона-

лення механізму управління страховим ринком.

Подальший розвиток вітчизняного страхового ринку багато в

чому визначатиметься зміцненням його наукового супрово-

дження, оскільки без забезпечення пріоритетності наукових до-

сліджень економічних і фінансових основ страхової діяльності

не вдасться подолати переважаючу в теперішній час у страхо-

вому співтоваристві оцінок стану і перспектив страхового бізне-

су в Україні, з’ясувати напрями справжнього розвитку реально-

го страхування. Особливо важливо забезпечити наукове дослід-

ження економічних інтересів страхувальників, страховиків і

держави та визначити конкретні шляхи їх поєднання, розгляда-

ючи страхувальників як імператив, головну мету розширеного

відтворення страхових відносин у нашій країні. Тобто інтереси

страхувальників мають розглядатися як пріоритетні в системі

інтересів, що забезпечують функціонування вітчизняного стра-

хового ринку.

Визначаючи перспективи розвитку вітчизняного страхового

ринку, обов’язково слід враховувати, що страхування не розвива-

ється саме по собі, а супроводжує економічне зростання в держа-

ві в цілому. Його успіхи та невдачі багато в чому залежать від

макроекономічної ситуації. Також умовами та передумовами

розвитку страхового бізнесу є:

— економічне зростання і підвищення добробуту населення та

доходів суб’єктів господарювання;

— наявність платоспроможного попиту на страхові послуги і

відповідного цьому попиту товарного ряду;

281

— формування сприятливих страхуванню податкового режи-

му зокрема та інвестиційного клімату загалом;

— удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує

страхову діяльність;

— укорінення страхової культури і звички до страхування, ус-

відомлення економічної доцільності та необхідності страхування

з боку фізичних і юридичних осіб;

— довготермінове планування страхового бізнесу, розроблен-

ня стратегії розвитку вітчизняного страхового ринку;

— залучення стратегічних інвесторів на вітчизняний страхо-

вий ринок;

— підвищення прозорості страхового бізнесу;

— оцінка страхового бізнесу за допомогою фондового

ринку;

— розвиток самоорганізації страхового бізнесу, забезпечення

ефективної діяльності професійних асоціацій і товариств із захи-

сту прав страхувальників;

— формування сприятливого іміджу страхової галузі в уяв-

ленні населення тощо.

Не применшуючи значення перелічених чинників, необхідно

наголосити на доцільності і необхідності розробки стратегії по-

ступального руху страхового ринку.

При цьому слід враховувати, що вітчизняний страховий ринок

у найближчій перспективі функціонуватиме в умовах:

— вступу України до СОТ і подальшої лібералізації ринку фі-

нансових послуг;

— перерозподілу ролей на світовому ринку, реорганізації біз-

несу найбільших страхових операторів;

— конвергенції та інформатизації фінансових ринків, що

створюють нові напрями розвитку страхової справи;

— реформи законодавства України у сфері бухгалтерського

обліку, оподаткування, страхування, банківської справи, антимо-

нопольного регулювання та інших сферах, що висуває нові пра-

вила ведення страхового бізнесу;

— формування професійної інфраструктури страхового ринку

(інститутів незалежних експертів-оцінювачів, страхових броке-

рів, актуаріїв тощо);

— євро інтеграційних устремлінь України.

Водночас серед основних змін, затребуваних вітчизняним

страховим ринком, мають стати:

— значне фінансове посилення страхових компаній, зростання

їхнього технологічного рівня та підвищення надійності;

282

— розвиток інфраструктури ринку страхових послуг на основі

законодавчого встановлення організаційних принципів і адекват-

ного податкового режиму;

— забезпечення симбіозу обов’язкових і добровільних видів

страхування;

— трансформація спрямованості державного регулювання й

нагляду.

Страхові ринки відчувають на собі наслідки глобальних змін у

сфері фінансових послуг: прихід на ринок нових учасників з інших

сфер економіки загострює конкуренцію, змушує традиційних стра-

ховиків ефективніше використовувати накопичені страхові ємності

і знання. У цій ситуації зростає значення використання інновацій-

них і раціоналізаторських стратегій. Українське страхування в цьо-

му аспекті теж не є винятком. Основним документом, що відобра-

жає таку стратегію, має бути Концепція розвитку страхового ринку

України, цільовою установкою якої повинно стати підвищення ефе-

ктивності функціонування вітчизняного страхування, утвердження

його як значущої складової ринкової економіки.

Загалом же, стратегія розвитку вітчизняного страхового ринку

має передбачати поступову, помірно динамічну його еволюцію в

напрямі до моделі, що вже сформувалася в розвинутих, переду-

сім з огляду на євроінтеграційні наміри України, західноєвропей-

ських країн. Істотно вплинути на зміну напряму і темпів цієї ево-

люції може лише рішуче втручання держави через введення

обґрунтованої та суворої страхової політики (обмеженої стандар-

тами в ЄС) і реалізація вітчизняними страховиками чіткої страте-

гії подальшого поступального розвитку.

Майбутню форму українського ринку страхування можна про-

гнозувати з тією точністю, з якою можна точно ідентифікувати й

визначати чинники, що діють на ньому — впливають на його орга-

нізацію і спосіб функціонування. Крім чіткої страхової політики, що

є основним елементом стратегії розвитку українського ринку і стра-

тегії впливу України на регіональний фінансово-страховий ринок

Центральної і Східної Європи, до головних чинників, які стимулю-

ють розвиток цих ринків, безсумнівно слід віднести:

— макроекономічні параметри української (європейської, сві-

тової) економіки, оскільки саме вони визначають не лише пропо-

зицію ризику для страхування, а також обсяг коштів, що виділя-

ються для його страхування;

— правову систему, що супроводжує ринок страхових інсти-

тутів і підприємств (зокрема тих, що створюють інфраструктуру

ринку), а також страхових компаній;

283

— вплив норм і положень Євросоюзу на форму та функціону-

вання локальних ринків Центральної і Східної Європи.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які суттєві ознаки характеризують специфічність

категорії страхування?

2. У чому полягає економічна сутність страхування?

3. Які функції властиві страхуванню?

4. Хто є суб’єктами страхування?

5. Що включають страхові відносини?

6. У яких формах створюються страхові фонди?

7. У чому полягає сутність самострахування?

8. Яким чином здійснюється централізоване страхо-

ве забезпечення?

9. Як формуються колективні страхові фонди?

10. У яких формах може проводитись страхування?

11. Як класифікується страхування залежно від

об’єктів страхових відносин?

12. Що виступає об’єктом страхування в особисто-

му і медичному страхуванні?

13. Що таке страховий ринок?

14. Які існують організаційно-правові форми страхо-

вих компаній?

15. Що являють собою страхове поле і страховий

портфель?

16. Як забезпечується державне регулювання стра-

хового ринку?

284

ФІНАНСОВИЙ

РИНОК

Ключові терміни: фінансовий ринок, кредитний ри-

нок, ринок цінних паперів, фондовий ринок, ринок гро-

шей, ринок капіталів, ринок фінансових послуг, пер-

винний ринок, вторинний ринок, емітент, інвестор,

фінансовий посередник, дилер, маклер, брокер, фон-

дова біржа, валютна біржа, інвестиційний фонд, ре-

єстратор, державно-правове регулювання, акція, об-

лігація, вексель, ощадний сертифікат, майновий

сертифікат, інвестиційний сертифікат, похідні цінні

папери, ф’ючерс, форвард, опціон.

Після вивчення цієї теми студенти

повинні знати і розуміти:

• необхідність і призначення фінансового ринку;

• складові сегменти фінансового ринку;

• як функціонує ринок грошей, кредитний ринок і ри-

нок цінних паперів;

• які види цінних паперів обертаються на фінансово-

му ринку;

• які функції фондової біржі.