- •1.1. Історичні передумови виникнення
- •1.2. Моделі фінансових відносин
- •1.3. Соціально-економічна сутність
- •2.1. Фінансова система україни:
- •2.2. Організаційні основи функціонування
- •2.3. Суть і значення фінансового контролю
- •3.1. Фінансова політика, її зміст і завдання
- •3.2. Фінансовий механізм і його складові елементи
- •3.3. Фінансова безпека держави
- •4.1. Суть і функції фінансів підприємств
- •4.2. Організаційні основи
- •4.3. Фінансові ресурси підприємств,
- •4.4. Формування фінансових результатів
- •5.1. Сутність і склад державних фінансів
- •5.2. Економічна сутність та значення державних
- •5.3. Економічна сутність та класифікація
- •5.4. Державні фінанси
- •6.1. Сутність,
- •6.2. Бюджетний устрій
- •6.3. Бюджетний процес в україні
- •6.4. Перспективні напрями
- •7.1. Сутність, джерела
- •V. Цільові
- •7.2. Сутність, склад і структура видатків
- •7.3. Принципи
- •7.4. Бюджетний дефіцит
- •8.1. Економічна сутність і функції податків
- •8.2. Елементи системи оподаткування
- •8.3. Класифікація податків
- •8.4. Податкова система
- •8.5. Характеристика основних податків
- •8.6. Адміністрування податків в україні
- •9.1. Призначення і роль цільових фондів
- •9.2. Характеристика цільових фондів
- •9.3. Недержавні фінансові фонди
- •10.1. Місцеві фінанси
- •10.2. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки
- •10.3. Збалансування місцевих бюджетів
- •10.4. Напрями реформування
- •11.1. Економічна сутність
- •11.2. Форми державного кредиту
- •11.3. Класифікація державних позик
- •11.4. Державний борг,
- •11.5. Управління державним боргом
- •11.6. Концептуальні засади та стратегія
- •1. Зменшення обсягів розміщення зовнішніх державних по-
- •3. Утримання помірних обсягів дефіциту державного бю-
- •4. Зниження розміру державного боргу в період масштабної
- •12.1. Особливості фінансових відносин
- •12.2. Організаційні форми страхових фондів
- •12.3. Страховий ринок
- •12.4. Стратегія розвитку ринку
- •13.1. Призначення і структура фінансового ринку
- •13.2. Ринок грошей та кредитних ресурсів
- •13.3. Ринок цінних паперів
- •13.4. Ринок фінансових послуг
- •13.5. Лібералізація ринку
- •14.1. Сутність
- •14.2. Міжнародні фінансові організації
- •14.3. Міжнародний фінансовий ринок
- •1. Фінанси це:
- •5. До складу фінансової інфраструктури відносять:
- •9. До складу децентралізованих фінансів не входять:
- •10. Провідною ланкою загальнодержавних фінансів є:
- •12. У складі фінансової системи виділяють такі підси-
- •22. Залежно від обсягу даних, що перевіряються, розрізня-
- •8. Нормативне забезпечення функціонування фінансового
- •9. Методами фінансового планування є:
- •11. За характером заходів і часом їх здійснення фінансова
- •13. До фінансових важелів і стимулів належать:
- •14. Фінансове регулювання здійснюється через:
- •15. Фінансове забезпечення здійснюється в таких формах:
- •17. До основних методів фінансового планування нале-
- •15. Фінансові ресурси підприємства утворюються за раху-
- •7. Джерела державних доходів можуть бути:
- •9. Надання бюджетних коштів бюджету нижчого рівня,
- •10. Надання бюджетних коштів бюджету нижчого рівня
- •11. Фінансова допомога, яка надається бюджету нижчого
- •13. Визначте внутрішні джерела формування державних
- •14. З позиції використання фінансових ресурсів держави
- •2. Державний бюджет України як фінансовий план держа-
- •2. За допомогою податків перерозподіляються:
- •2. Видатки місцевих органів влади поділяють на:
- •6. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначають на
- •10. Органи місцевого самоврядування можуть створювати
- •13. Причиною виникнення місцевих фінансів є:
- •17. Джерелом покриття держаного боргу є:
- •18. За характером виплати доходу державні позики поді-
- •19. Через розподільну функцію державного кредиту здійс-
- •20. Якщо центральний банк продає велику кількість дер-
- •4. Обов’язками страхувальника є:
- •3. Фінансовий ринок за інституційною ознакою поділя-
- •14. Різниця залишків коштів в іноземних валютах, які фор-
- •15. Перевищення вимог ( активів) в іноземній валюті над зо-
- •19. Яка політика держави може бути пов’язана з наданням
- •Document Outline
5.4. Державні фінанси
ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ11
Державні фінанси в зарубіжних країнах виконують такі
основні функції:
9 перерозподіл національного доходу;
9 державне регулювання та стимулювання економіки;
9 фінансове забезпечення соціальної політики;
9 контроль за утворенням і використанням централізованого
фонду коштів.
11Теорія фінансів: Навч. посібник / За заг. ред. О. Д. Василика. — К.: Центр навчаль-
ної літератури. — 2005. — С. 240—245.
105
Через усі ланки фінансової системи перерозподіляється 50—
60 % національного доходу, а через державний бюджет — до
40 %. Такий перерозподіл здійснюється на користь монополій та
широких верств населення.
Незважаючи на зміну політичного клімату, міжнародних від-
носин, військових витрат у 90-х рр. ХХ ст., у провідних країнах
світу на останні припадає левова частка всіх витрат державного
бюджету. Оплата військових замовлень військово-промислового
комплексу постачальникам військової продукції за високими ці-
нами — потужний засіб максимізації їх прибутків. Крім того, мо-
нополістичні об’єднання отримують значну частину коштів з
державного бюджету у вигляді відсотків за державними позика-
ми, субсидій на капітальні вкладення тощо. Виплати відсотків за
державними позиками становлять 15 % загальної суми витрат
федерального бюджету США.
Основними кредиторами держави є банківські монополії,
страхові компанії, акціонерні товариства, індивідуальні власники
позичкового капіталу. Перерозподіл засобів на користь монопо-
лій здійснюється і через державні підприємства, які реалізують їм
продукцію за низькими цінами.
Через бюджет держава впливає на пропорції, які складаються
на стадії виробництва й первинного розподілу національного до-
ходу.
Лише внаслідок зростання частки національного доходу в
розпорядженні держави стало можливим державне регулювання
економіки.
Велике значення надається і соціальній функції бюджету.
Державний бюджет став елементом відтворення робочої сили.
Відповідно до вимог НТП, відтворення робочої сили залежить від
витрат на освіту, охорону здоров’я, соціальне страхування і за-
безпечення. У зарубіжних країнах спостерігається зростання об-
сягу соціальних витрат. Так, їх частка в бюджетах західноєвро-
пейських країн зросла в середньому з 18 % у середині 50-х до
30—35 % у середині 90-х рр. ХХ ст. У сучасних умовах дедалі
більшого значення набуває людський фактор як основна рушійна
сила розвитку суспільного виробництва, що й зумовлює зростан-
ня соціальних витрат.
На сьогодні витрати державного бюджету країн з розвинутою
економікою включають:
9 військові цілі;
9 втручання в економіку;
9 утримання державного апарату управління;
106
9 соціальні цілі;
9 надання субсидій та кредитів країнам, що розвиваються.
Основними в державному бюджеті є витрати на мілітаризм,
втручання в економіку та на соціальні цілі.
Так, у державному бюджеті США, незважаючи на великі змі-
ни у світовому військово-політичному становищі, що відбулися
після 1985 р., скорочення асигнувань на оборону здійснюється
дуже обережно. Спочатку вони навіть зростали в абсолютних
розмірах, а до 1996 р. знизилися лише до рівня 1985 р. Але в ці-
лому частка Міністерства оборони у видатковій частині держав-
ного бюджету США помітно зменшилася, поступившися першим
місцем іншим статтям.
Досить чітко позначилася тенденція посилення соціальної
спрямованості видаткової частини бюджету. Частка витрат на
охорону здоров’я зросла до 21 % і перевищувала витрати на
оборону. До 20 % усіх витрат бюджету припадає на соціальне
забезпечення.
Водночас зростають бюджетні витрати на обслуговування
державного боргу, які займають перше місце в структурі видат-
кової частини бюджету США.
У сучасних умовах посилився цілеспрямований вплив держа-
вного бюджету на процес відтворення і розвиток продуктивних
сил. До витрат щодо втручання в економіку відносять витрати на
науково-дослідні розробки, на економічну та соціальну інфра-
структуру, підтримку сільського господарства, державних галу-
зей економіки, забезпечення зайнятості населення в окремих га-
лузях і регіонах, на стимулювання експорту.
Значно зросли державні капітальні вкладення, субсидії прива-
тним фірмам, особливо в районах розвитку. До них відносять ре-
гіони з високим рівнем безробіття — Шотландію та Північну Ір-
ландію у Великій Британії, Сицилію в Італії.
Значні ресурси з державного бюджету отримує й сільське гос-
подарство, яке є однією з пріоритетних галузей у зарубіжних
країнах. Сільському господарству надаються субсидії двох видів:
на підтримку гарантованих цін на сільськогосподарську продук-
цію та на виробничі цілі, тобто придбання сільськогосподарської
техніки, мінеральних добрив тощо.
Частка витрат державних бюджетів на втручанню в економіку
зросла з 15—17 % у середині 50-х до 20—25 % у середині 90-х
років ХХ ст.
Витрати на утримання державного апарату становлять 4—5 %
загальної суми бюджетних витрат.
107
Провідну роль у мобілізації засобів до державного бюджету
відіграють податки. В основному за їхній рахунок створюється
фінансова база для виконання державою її функцій.
Платниками податківє робітники, фермери, службовці, дріб-
ні власники, підприємці, корпорації (акціонерні товариства, стра-
хові компанії, банківські монополії тощо).
Сучасна податкова система характеризується великою кі-
лькістю податків. Крім прибуткового та непрямих податків,
працівники сплачують внески на соціальне страхування, міс-
цеві податки і збори. Податки є не лише основним доходом
держави, а й дедалі використовуються для активного втру-
чання держави в процес відтворення. Податкова політика
впливає на процеси нагромадження капіталу, прискорення
його концентрації, на рух товарів і капіталу між країнами, на
платоспроможний попит населення.
Прибутковий податокз громадян є одним з основних
джерел доходів державного бюджету. З його допомогою дер-
жава перерозподіляє від 30 до 45 % ресурсів державного бю-
джету.
Внаслідок податкової політики правлячих кіл частка податку
на прибуток корпорацій у державних бюджетах провідних країн
різко скоротилася. Це є наслідок постійного розширення подат-
кових пільг та зниження податкових ставок. Основні пільги, які
надаються корпораціям, пов’язані з політикою прискореної амор-
тизації. Завдяки цьому величезні суми включають до амортиза-
ційних відрахувань і не є оподаткованим прибутком. Крім того,
прибуток, спрямований на науково-дослідні роботи, капітальні
вкладення, теж не підлягає оподаткуванню. Тому в США майже
½ валового доходу не оподатковується податком на прибуток, у
Великій Британії — близько 70 %.
Серед непрямих податків особливе місце займає податок на
додану вартість (ПДВ) та акцизи (на тютюнові та алкогольні ви-
роби, бензин). ПДВ діє в усіх країнах ЄС та ряді інших країн. На
його частку припадає 33—50 % усіх непрямих податків. З метою
стимулювання експорту товари, що вивозяться, звільнюються від
ПДВ. З 1 січня 1993 р. в усіх країнах ЄС використовується єдина
ставка ПДВ — 14 %.
До непрямих податків відносять і фіскальні монопольні по-
датки. Держава встановлює монополію на виробництво або на
реалізацію (або на те й інше одночасно) товарів масового спо-
живання і за рахунок цього забезпечує собі, крім підприємни-
цького доходу, ще й незначні суми податків до бюджету. Фіс-
108
кальні монопольні податки застосовуються у Франції, Італії,
Японії, ФРН.
Державний бюджет будується за балансовим методом, його
витрати повинні дорівнювати доходам. Але, незважаючи на по-
стійне збільшення податкових надходжень, державні бюджети в
провідних зарубіжних країнах дефіцитні. Для покриття бюджет-
ного дефіциту використовуються державні позики, що призво-
дить до збільшення державного боргу.
Наприклад, дефіцитність бюджету США є хронічною пробле-
мою державних фінансів, і на початок 90-х рр. ХХ ст. досягла ви-
сокого, за міжнародними стандартами, рівня.
Така ситуація зумовлена, насамперед, зростанням державного
бюджету. Так, у 1870 р. борг становив 2,4 млрд дол., і перший
трильйонний рубіж було подолано у 1982 р. на другий трильйон
знадобилося чотири роки (1986 р.), на третій — також чотири ро-
ки (1990 р.), на четвертий — два (1992 р.) і на п’ятий — знову чо-
тири роки.
Високі темпи зростання державного боргу свідчать про пере-
нагромадження фінансового капіталу, цінних паперів порівняно з
капіталом реальним, тобто претензії претендентів на участь у
розподілі національного продукту зростають швидше, ніж зрос-
тає реальне виробництво.
В цілому, бюджетна політика у США орієнтується на скоро-
чення дефіциту бюджету на основі поліпшення його структури,
шляхом активного залучення великого бізнесу і зайнятого насе-
лення до формування доходної частини бюджету, подолання не-
безпечної тенденції до зростання витрат на обслуговування дер-
жавного боргу в його видатковій частині.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. У чому полягає економічна сутність державних фі-
нансів?
2. Які ланки включають державні фінанси?
3. На які рівні поділяються державні фінанси?
4. Які фінансові категорії відображають функціону-
вання державних фінансів?
5. Що являє собою система державних доходів?
6. Які існують джерела та методи формування дер-
жавних доходів?
7. Чим відрізняються податковий та кредитний ме-
тоди мобілізації доходів?
109
8. У чому полягає сутність внутрішніх і зовнішніх
джерел державних доходів?
9. Що включає система державних видатків?
10. У чому полягає соціально-економічний зміст дер-
жавних видатків?
11. У чому полягають відмінності між поточними ви-
датками і видатками на розвиток?
12. За якою схемою організована фінансова діяль-
ність держави?
13. Якими грошовими потоками характеризується
сфера державних фінансів?
110
БЮДЖЕТ
І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА
Ключові терміни: бюджет, бюджетний механізм, бюд-
жетна політика, бюджетний устрій, бюджетна сис-
тема, бюджетний процес, закріплені доходи, регульо-
вані доходи, бюджетні резерви, дотації, субсидії, суб-
венції, бюджетна класифікація, бюджетне плану-
вання, бюджетне прогнозування, виконання бюджету.
Після вивчення цієї теми студент
повинен знати і розуміти:
• місце і роль бюджету в економічній системі;
• функції державного бюджету;
• складові бюджетної системи України;
• розподіл бюджетних повноважень між державними
та місцевими органами влади і управління;
• механізм регулювання бюджетних відносин.