8.1. Економічна сутність і функції податків

В умовах ринкової економіки фінансова політика дер-

жави ґрунтується на системі фінансових регуляторів. Такими фі-

157

нансовими регуляторами є насамперед податки, які забезпечують

вилучення і перерозподіл створеного валового внутрішнього

продукту і формування централізованих фондів грошових ресур-

сів держави.

Податки— це економічні відносини, які виникають між

державою і юридичними та фізичними особами з приводу при-

мусового відчуження нею частини новоствореної вартості в гро-

шовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування дер-

жавних видатків. Вони є вихідною категорією фінансів, еконо-

мічною базою функціонування держави і найважливішою фінан-

совою формою регулювання ринкових відносин. Це — обов’язко-

вий елемент економічної системи держави незалежно від того,

яку модель економічного розвитку вона обирає, які політичні си-

ли перебувають при владі.

Податки— це головний фінансовий метод мобілізації держа-

вних доходів. Вони становлять 80—97 % дохідної частини дер-

жавного бюджету.

Під податком і збором(обов’язковим платежем) до бюджетів

та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий

внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового

фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що ви-

значаються законами України про оподаткування.

Податки — не єдина форма акумуляції грошових коштів бю-

джетом та іншими державними фондами. Податкам властиві пев-

ні риси, що відрізняють їх від понять «плата», «платіж», «відра-

хування» (рис. 8.1).

Риси податків притаманні обов’язковим платежам:

1) податкові платежі— це обов’язкові збори, які стягуються

з платників за умови конкретного еквівалентного обміну між

державою та платником ( плата за воду, землю);

2) відрахування, внески— це обов’язкові збори з юридич-

них та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового при-

значення.

Основні характерні особливості податку порівняно з обов’я-

зковими платежами:

ƒ справляється на умовах безповоротності. Повернення подат-

ку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законо-

давством передбачені пільги щодо цього податку;

ƒ має односторонній характер встановлення. Оскільки податок

сплачується з метою покриття суспільних потреб, які в основно-

му відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платни-

ка, то він є індивідуально безповоротним. Сплата податку не по-

158

роджує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на

користь конкретного платника;

ƒ може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого гро-

шового централізованого або децентралізованого фонду;

ƒ не має цільового призначення;

ƒ є виключно атрибутом держави і ґрунтується на актах вищої

юридичної сили.

Характерні особливості податку

Обов’язковість платежу (за порушення встановленого терміну сплати,

розміру платежу чи ухиляння від сплати передбачається відповідальність)

Перехід права власності при сплаті податку (частина коштів із власності

підприємства чи громадян переходить у власність держави)

Індивідуальна безоплатність (держава не бере на себе зобов’язання

надати кожному окремому платникові певний еквівалент його платежу)

Регулярність сплати (податки встановлюються винятково державою,

грунтуються на актах вищої юридичної сили)

Рис. 8.1. Характерні ознаки податків

Характеристику податку слід розглядати в таких аспектах:

— за економічною сутністю;

— за формою прояву;

— з організаційно-правової сторони.

Економічна сутність податківвиявляється в грошових від-

носинах, які складаються у держави з юридичними і фізичними

особами з приводу примусового вилучення частини створеної ва-

ртості і формування фонду фінансових ресурсів держави. Процес

примусового відчуження частки доходів юридичних і фізичних

осіб та громадян на загальносуспільні потреби характеризує од-

носторонній рух вартості (від платника податку до держави) без

еквівалентного обміну.

Матеріальною основою податківє реальна сума грошових

коштів, що мобілізуються державою.

159

Конкретними формами прояву категорії податкує види по-

даткових платежів, які встановлюються законодавчими органами

влади.

З організаційно-правової сторони податок— це обов’язко-

вий платіж, який надходить у бюджетний фонд у визначених за-

коном розмірах і встановлені строки.

Податковим відносинам притаманні відміні риси, що дають

змогу виділити їх із загальної сукупності фінансових відносин.

Зокрема, це обов’язковість податків та їхня відносна безповорот-

ність.

Отже, податки— це обов’язкові платежі, які законодавчо

встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізич-

ними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового

внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих гро-

шових фондах для фінансового забезпечення виконання держа-

вою покладених на неї функцій.

Функції податків як фінансової категорії випливають з функ-

цій фінансів. Таким чином, за економічною сутністю податки ви-

конують дві функції: фіскальнуірозподільчо-регулювальні. Деякі

дослідники виділяють ще й контрольну12 (рис. 8.2).

Фіскальна

Розподільно-

регулююча

Контрольна

Рис. 8.2. Функції податків

За допомогою фіскальноїфункції податків формуються фі-

нансові ресурси держави. Фіскальна функція є основною в харак-

теристиці сутності податків, вона визначає їх суспільне призна-

чення. Податкові надходження мають бути постійними і

стабільними та рівномірно розподілятися за регіонами.

Постійністьозначає, що податки повинні надходити до бю-

джету не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами,

12 Фінанси: Навч. посібник / В. С. Загорський, О. Д. Вовчак, І. Г. Благун, І. Р. Чуй. —

К.: Знання, 2006. — С. 121—122.

160

а рівномірно протягом бюджетного року в чітко встановлені

строки. Оскільки призначення податків полягає в забезпеченні

витрат держави, то терміни їх сплати мають бути погоджені з те-

рмінами фінансування видатків бюджету.

Стабільність надходжень визначається високим рівнем

гарантій того, що передбачені Законом про бюджет на поточ-

ний рік доходи будуть отримані в повному обсязі. Недоречно

встановлювати такі податки, які не дають необхідних гаран-

тій, адже тоді невизначеною стає уся фінансова діяльність

держави.

Рівномірністьрозподілу податків за територією необхідна

для забезпечення достатніми доходами всіх ланок бюджетної

системи. Без цього виникає потреба в значному перерозподілі

коштів між бюджетами, що зменшує рівень автономності кож-

ного бюджету, ступінь регіонального самоврядування і самофі-

нансування.

Отже, фіскальна функція податків створює об’єктивні перед-

умови для державного втручання в економічні процеси, що від-

буваються в суспільстві, тобто зумовлює розподільчо-регулюючу

функцію.

Розподільчо-регулювальніфункція полягає в тому, що за до-

помогою податків відбувається перерозподіл вартості національ-

ного доходу між державою та її суб’єктами, і через елементи по-

датку (об’єкт, суб’єкт оподаткування, ставка податку, податкові

пільги тощо) держава в змозі регулювати вартісні пропорції тако-

го розподілу. Змінюючи пропорції функціонування ресурсів в

економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробницт-

ва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний по-

пит і пропозицію.

Контрольнафункція полягає в тому, що податки є сигналіза-

тором якісних і кількісних пропорцій, які складаються в соціаль-

но-економічному житті суспільства в результаті розподілу і пере-

розподілу ВВП. Це створює можливості для використання

податків як засобів контролю.

Суспільне призначення податків виражається в єдності їх фу-

нкцій.

У цілому використання податків як фінансових регуляторів —

дуже складна справа. Тут не може бути головного і другорядно-

го — все головне. Іноді незначні деталі в оподаткуванні можуть

докорінно змінити сутність впливу податку: зробити його прямо

протилежним щодо передбачуваного.

161