1000 тем франц мову(укр)

Il a formulé les lois de la pression atmosphérique et de l’équilibre des liquides, a écrit des ouvrages sur l’arithmétique, l’algèbre, le calcul des probabilités, la pression hydraulique, etc.

Вiн сформулював закони атмо­ сферного тиску та рiвноваги рiдин, написав роботи з арифметики, алгебри, теорiї ймовірності, гiдравлiчного тиску і т. ін.

Jean de La Fontaine est un poète et fabuliste français.

On pourrait prolonger cette liste sur longues pages encore…

Жан де Лафонтен — французький поет i байкар.

Цей список можна було б продовжувати ще на багатьох сторiнках...

un renom  — відомість,

визнання

un explorateur  — дослідник un chercheur  — пошуковець,

дослідник

une contribution  — внесок inscrire  — вписати, записати immense  — величезний, -а

un créateur  — творець

une créatrice  — творець-жінка la séparation  — поділ, розподіл un pouvoir  — влада

une probabilité  — ймовірність prolonger  — продовжувати,

продовжити

 Les frères Lumière

Auguste Lumière (1862—1954), Louis Lumière (1864—1948)

Les deux frères Lumière sont nés à Besançon, à deux ans d’intervalle, Auguste le 20 octobre 1862, et

Louis le 5 octobre 1864.

Leur père fut photographe à Besançon puis à Lyon.

L’enfance et la jeunesse d’Auguste et de Louis se sont déroulées dans une atmosphère de rêve, au milieu de grands mystères de la technique photographique.

 Брати Люм’єр

Огюст Люм’єр (1862—1954 рр.) та Луї Люм’єр (1864—1948 рр.)

Два брати Люм’єр народилися в Безансоні з різницею в 2 роки, Огюст — 20 жовтня 1862 року, Луї — 5 жовтня 1864 року.

Їхній батько був фотографом у Безансоні, а потім у Ліоні.

Дитинство та юність Огюста й Луї проходили в атмосфері мрії серед великих чудес фототехніки.

Ils assistaient aux travaux paternels dans l’atelier.

Les deux frères ont fait des études à l’école industrielle et commerciale de la Martinière à Lyon.

Souvent les frères se passionnaient à la chimie, restaient au laboratoire de l’école, poursuivant de mystérieuses recherches.

Louis travaillait, mais pas de resultats.

Le père fut au bord de la ruine.

Durant dix ans, le photographe et ses fils menèrent une vie pleine d’espoirs et de craintes.

On parla bientôt des fréres Lumière.

Le père acheta un kinéscope qui permit de voir défiler très rapidement plusieurs centaines d’images photographiques.

Louis découvrit enfin la bonne formule.

A Noël 1894, le cinéma était né.

La première séance eut lieu le

22 mars 1895.

Une affiche donnait le programme de la séance.

Une dizaine de films de 16 à 17 mètres de long dont la projection durait 20 minutes, parurent à l’écran.

C’étaient “Sortie de l’usine”, “Lumière à Lyon”, “Querelles de bébés”, “Poissons rouges”, “L’arrivée d’un train”, “La mer” et d’autres.

Auguste et Louis devinrent connus dans le monde entier.

Вони були присутніми під час роботи батька в майстерні.

Обидва брати навчалися в промисловому торговельному інституті Мартін’єр у Ліоні.

Часто брати захоплювалися хімією, залишалися в лабораторії інституту, продовжували таємничі дослідження.

Луї працював, але безрезуль­ татно.

Батько був на межі банкрутства.

Протягом 10 років фотограф і його сини вели життя, повне надій і страхів.

Скоро заговорили про «Братів Люм’єр».

Батько купив кінескоп, який дозволяв бачити фотографічні картинки, які швидко рухалися.

Луї, нарешті, відкрив правильну формулу.

На Різдво 1894 р. народилося кіно.

Перший сеанс відбувся 22 березня 1895 року.

Афіша відбивала програму се­ ансу.

Десяток фільмів 16–17 метрів довжиною, які тривали 20 хвилин, з’явилися на екрані.

Це були такі фільми: «Вихід із заводу», «Люм’єр у Ліоні», «Свaри малюків», «Червоні риби», «Прибуття поїзда», «Море» та інші.

Брати Люм’єр стали відомими усьому світу.

 Les frères Montgolfier

Joseph-Michel Montgolfier est né en 1740.

Il était un enfant capricieux, il désolait ses parents par son indocilité.

A seize ans il s’est évadé de la maison.

On le cherchait partout mais tout était vain.

Mais beaucoup plus tard JosephMichel est revenu à Paris.

Etienne Montgolfier, né en

1745 a été mis au collège Sainte-

Barbe à Paris.

Il était un brillant élève et avait une vocation  — les sciences.

Grâce à son père il a reçu une très bonne éducation.

Des professeurs illustres, des savants, des ingénieurs lui enseignaient des matières différentes.

 Брати Монгольф’є

Жозеф-Мішель Монгольф’є народився в 1740 році.

Він був примхливою дитиною і доводив до відчаю батьків своєю неслухняністю.

У шістнадцять років він утік з дому.

Його шукали всюди, але безуспішно.

Усе ж значно пізінше ЖозефМішель повернувся в Париж.

Етьєн Монгольф’є народився в 1745 році й навчався в колежі Сент-Барб у Парижі.

Він був блискучим учнем і побачив своє покликання в природничих науках.

Завдяки своєму батькові він одержав дуже гарну освіту.

Знамениті викладачі, вчені й інженери читали йому різні дисципліни.

Leur père était fabricant de papier à Vidalon.

Il était riche.

Mais devenant vieux il a appelé ses fils à aider avec la manufacture de papier.

Alors, Etienne et Joseph sont venus à Vidalon.

Ils utilisaient leurs connaissances scientifiques dans le processus de la fabrication du papier vélin.

Joseph a réussi à la simplifier.

Etienne a trouvé le secret du papier vélin.

Ils ont travaillé ensemble et la science les a unis.

Il est impossible aujourd’hui de dire à qui appartient l’idée de l’air chaud dans une sphère légère pour monter dans le ciel.

Cette idée est devenue base de leur invention de la montgolfière.

Etant fabricants de papier, ils ont décidé de construire une sphère de papier.

Au mois de mai 1783 la grande sphère s’est étalée sur les piquants.

On a allumé un feu de paille, la sphère a commencé à s’emplir.

Quand la première montgolfière a été parfaitement gonflée, Joseph lui-même a donné le signal.

La machine est restée en l’air 10 minutes.

Батько хлопчиків був власником паперової фабрики у Відалоні.

Він був багатий.

Але коли до нього прийшла старість, він покликав своїх синів допомогти йому вести справи паперової мануфактури.

І тоді Жозеф і Етьєн приїхали у Відалон.

Вони застосували свої наукові знання в процесі виготовлення веленевого паперу.

Жозефу вдалося його спростити.

Етьєн розгадав секрет виготовлення веленевого паперу.

Вони працювали разом, наука їх зблизила.

Сьогодні неможливо сказати, кому належить ідея наповнити легку сферу теплим повітрям, щоб піднятися в небо.

Ця ідея лягла в основу їхнього винаходу повітряної кулі.

Працюючи над виготовленням паперу, вони вирішили з цього матеріалу побудувати свою кулю.

У травні 1783 року велику повітряну кулю було розтягнуто на розпірки.

За допомогою соломи розпалили вогонь, і куля почала надуватися.

Коли перша повітряна куля була повністю надута, Жозеф особисто подав сигнал.

Машина пробула в повітрі 10 хвилин.

 Pierre et Marie Curie

En 1859 un petit garçon est né, un garçon comme tous les autres: Pierre Curie.

Il n’a pas encore terminé ses études et on le connaissait déjà comme un des plus grands savants.

Il était passionné par la science et par la recherche.

Il pensait que son travail serait son seul amour dans la vie, mais il s’est trompé.

Un jour il a rencontré chez ses amis une jeune fille Marie Sklodowska.

Refugiée de Pologne, cette étudiante se donnait entièrement à ses recherches.

Les jeunes gens avaient beaucoup de commun.

Ils ont parlé de leurs travaux, de la science.

 П’єр і Марія Кюрі

У 1859 році народився звичайний маленький хлопчик — П’єр Кюрі.

Він ще не закінчив навчання, а його вже знали як одного з найвидатніших учених.

Він був захоплений наукою і дослідницькою діяльністю.

Він думав, що робота буде його єдиною любов’ю в житті, але помилився.

Одного разу в своїх друзів він зустрів дівчину Марію Склодовську.

Ця студентка була біженкою з Польщі і віддавала всю себе своїм науковим дослідженням.

У молодих людей було багато спільного.

Вони говорили про свою роботу, про науку.

Du travail adoré par tous les deux est né l’amour.

Les deux jeunes gens se sont unis en 1896.

En 1897 Marie a mis au monde son premier enfant: Irène.

La mère n’a pas voulu abandonner le travail scientifique.

Alors les deux époux commencent leurs premiers travaux sur les rayons de nature inconnue, émis par l’uranium.

Ils ont appelé cette substance radioactive “le radium”.

Leur vie n’était pas facile.

Ils n’avaient pas d’économies,les possibilités de leur laboratoire étaient insuffisantes.

Pour gagner de l’argent Pierre donnait des cours et Marie des conférences de physique à l’Ecole Normale supérieure des jeunes filles.

Ils ont fait une découverte extraordinaire  — la radioactivité naturelle.

Ils refusaient toujours de faire des démarches nécessaires pour obtenir des prix et des nominations universitaires.

Heureusement leurs travaux leur ont valu le Prix Nobel en 1903.

En 1906 un accident de voiture a arraché Pierre Curie à la vie.

D’abord Marie perd tout son courage et le désir de vivre mais puis elle a trouvé des forces pour continuer l’œuvre inachevée de son mari.

Із захоплення наукою народилася любов.

Молоді люди одружилися в 1896 році.

У 1897 Марія народила першу дитину — Ірен.

Мати не хотіла припиняти наукову діяльність.

Подружжя почало досліджувати промені невідомого походження, що випромінювалися з урану.

Вони назвали цю радіоактивну матерію «радієм».

Життя подружжя було нелегким.

У них не було заощаджень, можливості їх лабораторії були обмежені.

Щоб заробити на життя, П’єр веде практичні заняття, а Марія читає лекції з фізики в жіночому педагогічному інституті.

Вони зробили незвичайне відкриття — природну радіоктивність.

Але вони відмовлялися вжити необхідних заходів, щоб одержати премії та місце роботи в університеті.

На щастя в 1903 році вони отримують за свої роботи Нобелівську премію.

У 1906 році автокатастрофа вирвала П’єра Кюрі з життя.

Спочатку Марію залишили сили і бажання жити, але згодом вона знайшла їх і продовжила незакінчену роботу свого чоловіка.

Mais cette année n’était pas heureuse pour la famille Joliot-Curie.

Marie est morte.

Les médecins ont déclaré qu’elle aurait pu vivre encore, si elle n’avait pas été victime du radium, sa propre découverte.

Mais malgré tout les jeunes gens continuaient leur travail.

En 1935 ils ont reçu le prix Nobel.

En 1936 Irène est devenue soussecrétaire d’Etat à la recherche scientifique.

Mais elle n’a pas pu rester longtemps à ce poste, éloignée de son laboratoire.

Irène et son mari travaillaient même pendant la guerre.

Ils poursuivaient leurs recherches sur l’atome.

Après la guerre ils luttaient contre l’utilisation de leur découverte pour la ruine du monde.

Un jour, en 1952, une ampoule contenant polonium concentré s’est brisée dans le laboratoire.

L’assistante, Mme Cottel et Irène ont épongé le liquide.

Depuis cet accident Irène se savait condamnée.

Mais jusqu’au jour de sa mort, le

17 mars 1956, elle n’a pas arrêté ses recherches.

Son mari est mort en 1958.

Ces gens sont un exemple de courage, de dévouement et de force.

Але для родини Жоліо-Кюрі цей рік не був щасливим.

Померла Марія.

Лікарі сказали, що вона могла б прожити довше, якби не стала жертвою радію, свого власного відкриття.

Але незважаючи ні на що, молоді люди продовжують роботу.

У1935 році вони отримують Нобелівську премію.

У1936 році Ірен стає помічником держсекретаря з наукових досліджень.

Але вона не змогла довго обіймати цю посаду, знаходитися далеко від своєї лабораторії.

Ірен та її чоловік працювали навіть під час війни.

Вони продовжували досліджувати атом.

Після війни вони ведуть боротьбу проти використання їхнього відкриття з метою руйнування світу.

Одного разу в 1952 році у лабораторії розбилася колба з концентрованим полонієм.

Асистентка пані Коттель та Ірен витерли рідину губкою.

Ірен знала, що після цього нещасного випадку вона приречена.

Але до самої смерті, яка наступила 17 березня 1956 року, вона не переривала дослідницьку діяльність.

Її чоловік помер у 1958 році.

Ці люди є прикладом мужності, самовідданості й сили.

Gabrielle est devenue célèbre.

“Coco” Chanel a créé un style nouveau pour les femmes.

C’était un style inspiré des vêtements d’homme.

En 1939, au début de la Seconde Guerre mondiale, elle est partie pour la Suisse.

Elle y est restée pendant 15 ans, jusqu’à 1954.

Quand elle avait 71 ans elle est revenue à Paris.

C’était le temps de ses fameux tailleurs en tweed, longs colliers de fausses perles, chaînes dorées, souliers de deux couleurs, beige et noir.

Coco Chanel a créé tout un nouveau style qui est devenu classique.

Aujourd’hui il reste celui de simplicité dans le luxe.

Beaucoup de femmes et jeunes filles veulent encore maintenant porter un “chanel”.

Son célèbre parfum “№ 5”, créé en

1921 est devenue populaire dans le monde entier.

Coco Chanel est morte en 1971.

Mais elle reste toujours la première dans la haute couture.

Габріель стала знаменитою.

«Коко» Шанель створила новий жіночий стиль в одязі.

На створення цього стилю її наштовхнув чоловічий одяг.

У 1939 році, коли почалася Друга світова війна, Коко Шанель виїхала до Швейцарії.

Там вона прожила 15 років, до

1954 року.

Увіці 71 року вона повернулася в Париж.

Уцей час з’явилися її знамениті жіночі костюми з твіду, довгі намиста з штучних перлів, позолочені ланцюжки, двокольорові бе- жево-чорні туфлі.

Коко Шанель створила новий стиль, котрий став класичним.

І сьогодні він залишається стилем вишуканої простоти.

Багато жінок та дівчат і в наш час хочуть носити «шанель».

Її знамениті парфуми «№ 5», створені в 1921 році, стали популярні в усьому світі.

Коко Шанель померла в 1971 році.

Але вона назавжди залишиться першою дамою високої моди.