1000 тем франц мову(укр)

 La poste

Dans la vie quotidienne les gens ne peuvent pas se passer de la poste.

Grâce à ce service on peut expédier et recevoir des lettres, des mandats, des paquets, des colis.

On peut aussi téléphoner n’importe où, télégraphier, consulter les annuaires.

Dans chaque ville et village il y a des bureaux de poste.

Ils sont ouverts tous les jours de la semaine.

Dans chaque bureau de poste il y a beaucoup de guichets où on peut lire: Télégraphe, Lettres Recommandées, Mandats, etc.

Il y a aussi des cabines téléphoniques.

A la poste on vend des cartes postales, des timbres, des enveloppes, du papier.

Derrière les guichets se trouvent des guichetiers qui font toutes les opérations.

A la poste on téléphone dans les cabines téléphoniques.

On y entre, on introduit la télécarte à puce dans la fente, décroche le combiné, compose le numéro sur le cadran et on parle à son correspondant.

Pour envoyer un colis ou un paquet l’expéditeur doit remplir un formulaire, puis on pèse le colis.

 Пошта

У повсякденному житті люди не можуть обійтися без пошти.

Завдяки цій службі можна відправити й одержати листи, грошові перекази, бандеролі, посилки.

Можна також зателефонувати в будь-яке місце, відправити телеграму, подивитися необхідну інформацію в довідниках.

У будь-якому місті й селі є поштові відділення зв’язку.

Вони працюють щодня (без вихідних).

У кожному відділенні зв’язку багато віконець, де можна прочитати: Телеграф, Рекомендовані листи, Грошові перекази та ін.

Там є також телефонні кабінки.

На пошті продають листівки, марки, конверти, папір.

За склом віконець знаходяться службовці пошти, що виконують усі операції.

Телефонувати на пошті можна в телефонних кабінках.

Люди туди входять, вставляють чіп-карту в щілину, знімають трубку, набирають на циферблаті номер і говорять зі своїм абонентом­ .

Щоб відправити посилку чи пакет, відправник повинен заповнити формуляр, потім посилку зважують.

L’expéditeur reçoit un reçu.

De la poste on peut envoyer des télégrammes ordinaires, des té- légrammes-express ou phototélégrammes.

Si une société n’a pas la possibilité d’expédier la télécopie, les employés de cette société peuvent le faire à la poste.

Les lettres recommandées ne doivent pas être jetées dans une boîte aux lettres.

Il faut les enregistrer à la poste.

Grâce à la poste on peut aussi envoyer et recevoir des mandats.

Відправник одержує квитанцію.

З пошти можна послати звичайну чи експрес-телеграму, фототелеграму.

Якщо підприємство не має можливості відправити факс, службовці цього підприємства можуть зробити таку операцію на пошті.

Рекомендовані листи не кидають у поштову скриньку.

Їх потрібно зареєструвати на пошті.

Завдяки пошті можна відправити й одержати грошовий переказ.

 Je vais à la poste

Mon ami André et moi nous allons aujourd’hui à la poste.

André doit envoyer des télégrammes et une lettre à ses parents et parentés mais il n’a pas de papier à lettres.

 Я йду на пошту

Ми з другом Андрієм ідемо сьогодні на пошту.

Андрій повинен надіслати телеграми і листа своїм батькам і родичам, але в нього немає паперу для листів.

Je dois téléphoner à mon ami de Lviv.

Nous arrivons au bureau de poste.

Quelques personnes rédigent le texte des télégrammes.

Il y a quelques guichets avec les écriteaux: Mandats, Timbres, Colis, Lettres Recommandées, Poste restante etc.

Les gens font la queue devant ces guichets.

Nous nous dirigeons vers le guichet “Timbres”.

Là on vend des cartes postales, des timbres, des stylos, des enveloppes.

André achète du papier à lettres, des enveloppes, des timbres.

Puis il prend une feuille de papier et écrit sa lettre.

Ensuite il la met dans l’enveloppe sur laquelle il écrit l’adresse de ses parents et colle deux timbres.

Puis nous prenons des formulaires dans le guichet “Télégrammes” et nous écrivons le texte.

Pendant que la télégraphiste compte les mots des télégrammes, j’achète une télécarte à puce dans le guichet “Ukrtélécom”.

J’entre dans une cabine téléphonique, je décroche le combiné et compose le numéro de mon ami.

Je suis content: la liaison est parfaite!

Nous parlons beaucoup et je promets de téléphoner encore une fois la semaine suivante.

André m’attend déjà près de la cabine.

А я повинен зателефонувати своєму львівському другові.

Ми приходимо на пошту.

Кілька людей пишуть тексти телеграм.

На пошті кілька віконець з написами: Грошові перекази, Марки, Посилки, Рекомендовані листи, Листи до запитання та ін.

Люди стоять у черзі біля віконець.

Ми направляємося до віконця з написом «Марки».

Там продають листівки, марки, ручки, конверти.

Андрій купує папір, конверти й марки.

Потім він бере аркуш паперу й пише свого листа.

Він кладе його в конверт, на якому зазначає адресу своїх батьків і приклеює дві марки.

Потім ми беремо формуляри у віконці «Телеграми» і пишемо текст.

Поки телеграфістка рахує слова, я купую телефонну чіп-картку у віконці з написом «Укртелеком».

Язаходжу до телефонної кабінки, знімаю трубку, набираю номер мого друга.

Язадоволений: зв’язок чудовий!

Ми довго говоримо, і я обіцяю зателефонувати ще раз наступного тижня.

Андрій уже очікує на мене біля кабінки.

 Les médecins

Les médecins traitent les malades.

Les malades viennent chez eux pour consulter quand ils se sentent mal.

Toute personne peut choisir son médecin.

Mais en général, d’abord, on va chez un généraliste.

Ce docteur interroge les malades, les ausculte, ordonne des analyses.

Si c’est une maladie légère, le généraliste prescrit des médicaments et le régime.

Quand la personne guérit, le docteur signe le bulletin (de maladie).

Mais parfois la maladie est grave et le généraliste envoie le malade chez des spécialistes qui font des examens médicaux.

L’oculiste c’est celui qui s’occupe des maladies des yeux.

 Лікарі

Лікарі лікують хворих.

Хворі приходять до них, щоб одержати консультацію, коли вони погано себе почувають.

Кожна людина може вибрати свого лікуючого доктора.

Але, звичайно, спочатку слід звернутися до терапевта.

Цей лікар розпитує хворих, прослуховує, призначає аналізи.

Якщо хвороба легка, прописує ліки й режим.

Коли людина видужує, лікар підписує (закриває) лікарняний лист.

Але іноді, коли хвороба важка, терапевт посилає хворого до фахівців, що проводять обстеження.

Окуліст — це лікар, що займається хворобами очей.

Le chirurgien fait des opérations.

Le médecin spécialiste des maladies des oreilles, du nez, de la gorge c’est tout court un otorhino.

Le pédiatre soigne les enfants.

Le médecin qui traite des maladies nerveuses est un neurologue ou neurologiste.

Un dentiste soigne les dents et est le médecin le plus effrayant pour les enfants.

L’infirmière fait des pansements, vaccine les malades.

Si la personne ne peut pas quitter la maison, elle peut faire venir le médecin chez elle.

L’hospitalisation se fait à l’hôpital public, mais ausssi il existe des cliniques privées.

Les médecins arrivent très souvent à l’école pour faire des vaccinations aux enfants.

Un élève doit être vacciné plusieurs fois.

Хірург проводить операції.

Лікар-фахівець із хвороб вуха, носа й горла — це отоларинголог.

Педіатр лікує дітей.

Лікар, що займається нервовими захворюваннями,— це невропатолог.

Дантист лікує зуби; це найстрашніший лікар для дітей.

Медсестра робить перев’язки й уколи хворим.

Якщо людина не виходить з будинку, вона може викликати лікаря додому.

Госпіталізують взагалі в державні лікарні, але існують і приватні клініки.

Лікарі дуже часто приходять у школу, щоб зробити щеплення дітям.

Учень повинен бути щеплений кілька разів.

Assistance médicale à domicile

Un jour j’ai reçu la pluie.

Je suis revenu à la maison tout mouillé car je n’avais pas mon parapluie.

Le lendemain je me suis senti malade.

Je toussais, j’étais enrhumé.

J’ai pris la température: j’avais

38 °C de fièvre.

J’ai téléphoné à la clinique et j’ai demandé de faire venir un médecin chez moi.

Quand le médecin est venu, le thermomètre montrait déjà 38,5 °C.

Le médecin m’a demandé ce qui s’était passé.

C’était un jeune homme très aimable.

Il a commencé à travailler comme généraliste il y a seulement deux années mais il est devenu un bon spécialiste.

Le médecin a tâté mon pouls, a pris la tension, a regardé la gorge.

Enfin il a dit que la maladie était légère, il n’y avait rien de dangereux.

Il a rédigé une ordonnance, a prescrit un médicament très efficace.

Je devais garder le lit pour ne pas avoir des complications.

Pendant quatre jours j’ai gardé ma chambre, je me suis rincé la gorge.

Ma mère a acheté le médicament pour moi dans la pharmacie.

 Відвідування лікаря

Одного разу я потрапив під дощ.

Я повернувся додому наскрізь промоклим, тому що в мене не було парасольки.

Наступного дня я відчув, що занедужав.

Я кашляв, з’явилася нежить.

Моя температура піднялася до

38 °C.

Я зателефонував у поліклініку і викликав лікаря додому.

Коли лікар прийшов, термометр показував уже 38,5 °C.

Лікар запитав мене, що сталося.

Це був дуже приємний молодий чоловік.

Він почав працювати терапевтом усього два роки тому, але вже став гарним фахівцем.

Лікар пощупав мій пульс, зміряв тиск, подивився горло.

Нарешті, він сказав, що хвороба легка і немає нічого небезпеч­ ного.

Він виписав рецепт, прописав дуже ефективні ліки.

Я повинен був дотримуватися постільного режиму, щоб уникнути ускладнень.

Чотири дні я залишався у своїй кімнаті, полоскав горло.

Мама купила мені ліки в аптеці.

 La pharmacie

La pharmacie c’est un magasin où l’on vend des remèdes et des médicaments.

De grandes pharmacies préparent les remèdes d’après des ordonnances prescrites par le médecin.

La forme des médicaments peut être différente: des comprimés, des potions, des pilules, des capsulles.

 Аптека

Аптека — це магазин, де продаються ліки й медикаменти.

У великих аптеках готують ліки за рецептом, виписаним лікарем.

Медикаменти можуть бути представлені в різній формі: таблетки, мікстури і пігулки, капсули.

Les pharmaciens travaillent dans des laboratoires.

Des vendeurs et des vendeuses vendent les médicaments aux clients.

Фармацевти працюють у лабораторіях.

Продавці продають ліки клієнтам.

Les gens presbytes et myopes viennent aux pharmacies optiques pour acheter des lunettes.

Des opticiens expérimentés aident les gens.

Il y a aussi des magasins où on peut choisir des montures pour des lunettes ou des lunettes protectrices.

Maintenant dans de nombreuses pharmacies on peut acheter aussi des soins de beauté.

Les pharmaciens savent non seulement vendre des médicaments mais aussi donner des consultations, conseiller des remèdes à prendre.

Chaque famille doit avoir une petite pharmacie familiale.

Elle se compose des médicaments suivants: teinture d’iode, acide borique, ammoniaque, sinapismes, bandes, ouate, etc.

Il y a de pharmacies de poche dans chaque voiture, bus, train, etc.

Dans la ville il y a des pharmacies de garde qui sont ouvertes 24 heures sur 24 et 7 jours sur 7.

Далекозорі й короткозорі люди приходять в оптики, щоб купити окуляри.

Досвідчені лікарі-оптики допомагають людям.

Існують також магазини, де можна вибрати оправу для окулярів і сонцезахисні окуляри.

Зараз у багатьох аптеках можна купити також косметику по догляду за шкірою і волоссям.

Фармацевти можуть не тільки продавати ліки, але також надавати консультації, радити, які брати ліки.

У кожній родині повинна бути сімейна аптечка.

Вона складається з таких медикаментів: йод, борна кислота, нашатирний спирт, гірчичники, бинти, вата й ін.

Аптечки є в кожному автомобілі, автобусі, потязі і т. п.

У місті є чергові аптеки, які відкриті цілодобово і працюють без вихідних.

 L’hôtel

Dans toutes les villes, surtout les capitales et même dans les villages il y a des hôtels: des chaînes d’hôtels, de petites auberges et pensions de famille.

Il existe des hôtels chers, luxueux et des établissements propres, calmes, bien tenus et bon marché.

Les hôtels familiaux sont très nombreux.

Les dimensions sont modestes  —

20 ou 30 chambres.

Ils sont tenus par une famille.

L’hôtelier remplit toutes les fonctions tout seul: il accueuille les clients

à la réception, prépare les repas, surveille la propreté des chambres.

Parfois il embauche quelques personnes.

Dans de grands hôtels, en revanche, il y a beaucoup de personnel.

Ce sont les hôteliers, les directeurs, les réceptionnistes, les portiers, les voituriers, les liftiers, les femmes de chambre, etc.

Un directeur d’hôtel est un véritable chef d’entreprise.

Il doit connaître tous les métiers: accueil, cuisine, service, gestion, etc.

Les réceptionnistes sont “le visage” de l’hôtel.

 Готель

У кожному місті, особливо столиці, і навіть у селах є готелі: цілі готельні комплекси чи готелі з рестораном і маленькі сімейні пансіони.

Є дорогі, розкішні заклади, а є чисті, спокійні готелі з гарним обслуговуванням і низькими цінами.

Існує багато сімейних готелів.

Їхні розміри скромні — 20 чи 30 кімнат.

Утримуються членами однієї родини.

Хазяїн готелю сам виконує всі обов’язки: приймає клієнтів, готує їжу, стежить за чистотою кімнат.

Іноді він наймає на роботу кількох людей.

У великих готелях, навпаки, персонал численний.

Це власник готелю, директор, адміністратори, портьє, транспортні службовці, ліфтери, покоївки та ін.

Директор готелю — начальник закладу.

Він повинен бути фахівцем у всьому: у прийомі людей, кухні,

обслуговуванні, керуванні і т. п.

Адміністратори — це «обличчя» готелю.

Les portiers, les bagagistes, les voituriers, les liftiers travaillent dans le hall.

Портьє, носії, транспортні службовці, ліфтери працюють у холі.

Le taxi passe par les rues et les places de la ville et s’arrête devant l’hôtel “National”.

Таксі їде вулицями і площами міста і зупиняється перед готелем «Національ».