1000 тем франц мову(укр)

Il aimait les plages de Normandie et partait souvent en mer avec les pêcheurs.

Ses premiers vers étaient écrits au séminaire d’Yvetot.

A Rouen il continuait ses études avant de partir pour Paris.

Fonctionnaire au Ministère de la Marine, puis à celui de l’Instruction publique, il apprit son métier d’écrivain sous la direction de Flaubert.

A Paris, Guy de Maupassant entre dans les milieux littéraires parisiens.

Son premier livre était publié en 1880.

Après la publication de sa nouvelle “Boule-de-Suif”, l’auteur put quitter son ministère pour se consacrer entièrement à la littérature.

De 1880 à 1890, il écrivit six romans et seize recueils de nouvelles.

Parmi les plus célèbres on peut citer: “Bel-Ami”, “Une vie”, “Clair de Lune”, “La Maison Tellier”, “Contes de la bécasse”.

Dans les romans et dans les contes de Maupassant figurent les personnages les plus divers: paysans, employés, petit bourgeois, gens de monde, journalistes, artistes.

L’écrivain ne cherche pas à les idéaliser.

Il les montre avares, ignorants, mais parfois d’une véritable grandeur d’âme.

Dans ses contes lyriques il chante l’amour comme le sentiment le plus poétique.

Він любив пляжі Нормандії і часто виходив у море з рибалками.

Перші вірші були написані в духовній семінарії Івето.

Перш ніж виїхати до Парижа, він навчався в Руані.

Працюючи чиновником Морського міністерства, потім Міністерства народної освіти, він навчається письменницькій майстерності під керівництвом Флобера.

У Парижі Мопассан входить у паризькі літературні кола.

Його перша книга вийшла в 1880 році.

Після публікації оповідання «Пампушка» автор зміг піти з Міністерства і цілком присвятити себе літературі.

З 1880 до 1890 року він написав шість романів і шістнадцять збірників оповідань.

Серед найвідоміших можна назвати: «Любий друг», «Життя», «Місячне світло», «Заклад Тельє», «Розповіді вальдшнепа».

У романах і оповіданнях Мопассана зустрічаються різні персонажі: селяни, службовці, представники буржуазії і вищого

суспільства, журналісти, артисти.

Письменник не намагається їх ідеалізувати.

Він описує їх скупими і неосвіченими, але іноді вони виявляють справжню велич душі.

У ліричних розповідях він оспівує любов як найпоетичніше почуття.

Maupassant est le maître de la nouvelle et du roman.

Il donne de la vie une “vision plus complète, plus saisissante que la réalité même”.

Мопассан — майстер оповідання й роману.

Він надає життю «бачення більш повне і більш захоплююче, ніж сама реальність».

Romain Rolland  — un grand écrivain français

Nourri de Goëthe, de Schiller, de Hugo, de Michelet, sans oublier les

grands musiciens du 19 siècle  —

et d’abord Beethoven  — Romain

Rolland a toujours cru au devenir universel.

Fortement marqué par Spinoza et Tolstoï, il voit le monde réel comme un être océanique, chaque individu est une parcelle.

Il est né à Clamécy, le 29 janvier 1866.

Clamécy est une petite ville de la Bourgogne qui se trouve au cœur de la vieille France.

Après les études au lycée il est entré à l’Ecole Normale supérieure.

Ромен Роллан — великий французький письменник

Вихований на творчості Ґете, Шіллера, Гюго, де Мішеле, а також великих композиторів 19 століття, і насамперед Бетховена, Ромен Роллан завжди думав про упорядкування світу.

Знаходячись під враженням від творів Спінози й Толстого, він порівнює реальний світ з живим океаном, а кожна людина уявляється йому його часточкою.

Він народився в Кламесі 29 січня

1866 року.

Кламесі — маленьке бургундське містечко, розташоване в самому центрі старої Франції.

Після навчання в ліцеї він вступив до педагогічного інституту.

Il s’intéressait à la musique, il lisait beaucoup.

Sa vie à l’époque était pleine de connaissance et d’art.

Pendant quelques années il a enseigné l’histoire de l’art à l’Ecole Normale et la musicologie à la Sorbonne.

Les pièces de théâtre étaient son début en lettres.

Il a écrit des drames historiques

(“Théâtre de la Révolution”).

Il a rédigé “Vie des hommes illus-

tres”, “Jean-Cristophe” (1904—1912) biographie fictive d’un compositeur génial.

C’était le premier des “romans-fleu-

ves”,  — l’expression est de Romain

Rolland lui-même.

Pendant la Première guerre mondiale il est resté en Suisse pour garder sa pensée libre “au-dessus de la mêlée”.

Pour son roman “Colas Breugnon”

(1919) il a obtenu le Prix Nobel.

Ce livre avait des tirages énormes à l’époque de cinquante mille.

“L’âme enchantée”, l’un des chefs- d’œuvre de cet écrivain, est com-

posé de 4 volumes.

Ce roman reflète l’évolution de son auteur à cette période de sa vie, sa vision philosophique et religieuse.

Pour Romain Rolland les héros ne sont pas ceux qui ont triomphé par la pensée où par la force, mais “ceux qui furent grands par le cœur”.

Він цікавився музикою, багато читав.

У той час знання і мистецтво були пріоритетами його життя.

Кілька років він викладав історію мистецтва в педагогічному інституті та музикознавство в Сорбонні.

Його літературним дебютом були театральні п’єси.

Він написав історичну драму («Театр Революції»).

У період з 1904 по 1912 він написав «Життя великих людей» і «Жан-Крістоф» — вигадану біографію геніального композитора.

Це був його перший багатотомний роман чи, як його назвав сам Ромен Роллан, «роман-ріка».

Під час Першої світової війни письменник їде до Швейцарії, щоб мати можливість правильно оцінювати обставини, які склалися, глянути «зверху на це звалище».

За свій роман «Кола Брюньон» у 1919 році він одержав Нобелівську премію.

Книга мала величезний для тих часів тираж у 50 000 екземплярів.

«Зачарована душа» — один із шедеврів письменника, складається з 4 томів.

Цей роман відбиває еволюцію поглядів автора в той час, його філософське та релігійне бачення життя.

Для Ромена Роллана герої не ті люди, що здобули перемогу завдяки своїй мудрості чи силі, а ті, «у яких велике серце».

Honoré de Balzac, un grand écrivain français

Honoré de Balzac est parmi les plus grands écrivains de la littérature française.

Etant jeune homme, Balzac était passionné par le théâtre.

Il a commencé à écrire pour le théâtre.

Pour cela il abandonne en 1819 ses études de droit.

Sa famille estimait son choix et il s’installe dans une mansarde de Paris.

Là il écrit une tragédie en vers “Cromwell”.

C’était un échec mais Balzac continuait son travail littéraire.

Оноре де Бальзак — великий французький письменник

Оноре де Бальзака відносять до найвидатніших письменників Франції.

Ще молодим Бальзак захоплювався театром.

Писати він почав теж для театру.

Щоб мати цю можливість, він у 1819 році припиняє своє навчання на юридичному факультеті.

Його родина поважає цей вибір, і Бальзак поселяється на одній із мансард Парижа.

Там він написав трагедію у вір­ шах «Кромвель».

Це був провал, але Бальзак продовжив свою літературну діяльність.

Entre 1821 et 1826 il a beaucoup publié, il a écrit une série de romans historiques.

En 1825 il a acheté une imprimerie.

En 1829 il a publié son roman historique “le’Dernier Chouan ou la Bretagne en 1800”.

Ce livre lui a apporté le premier succès.

Dès le commencement des années 30 Balzac a créé une série de romans dont plusieurs sont de vrais chefs- d’œuvre de la littérature mondiale.

En 1833 Balzac a publié “Eugénie Grandet”.

Deux années plus tard il a écrit son célèbre roman “Le père Goriot”.

Le style des romans de Balzac demande à l’auteur un travail et une attention plus sérieux que le simple respect de la grammaire.

Balzac pouvait écrire une phrase plus de 20 fois pour voir les mots bien choisis, les termes précis, la texture des phrases  nette.

Il disait: “Ce n’est plus ni les idées, ni le language, mais les choses qui parlent”.

En 1837—1843 l’écrivain a publié trois parties du roman “Les illusions perdues” qui était une des œuvres les plus vastes et les plus chargées de sens de sa “Comédie humaine”.

Balzac est mort le 18 août 1850.

Уперіод з 1821 по 1826 роки він друкує багато своїх здобутків, пише серію історичних романів.

У1825 році він купує видавництво.

У1829 році опублікований його історичний роман: «Останній шуан чи Бретань у 1800».

Ця книга стала його першим успіхом.

На початку 30 років Бальзак створює серії романів, багато з яких є шедеврами французької та світової літератури.

У 1833 році Бальзак опублікував «Євгенію Гранде».

Два роки по тому він написав свій знаменитий роман «Батько Горіо».

Стиль романів Бальзака вимагає від автора більш ретельної праці та серйозної уваги, ніж просте урахування правил граматики.

Бальзак міг одну фразу переписувати більше 20 разів, результатом чого були добре підібрані слова, точні вирази, чітка текстура фраз.

Він говорив: «Красномовними стали речі, а не думки і не мова».

У 1837—1843 роках письменник опублікував три частини роману «Втрачені ілюзії», що є одним з найбільших і навантажених зміс-

том творів його «Людської комедії».

Бальзак помер 18 серпня

1850 року.

A ce temps-là Hugo a écrit ses chefs-d’œuvre.

En 1831 a paru “Notre-Dame de Paris”.

Puis il a publié ses recueils lyriques.

Hugo est devenu célèbre.

En 1841 il a été élu à l’Académie française.

En 1845 on l’a nommé pair de

France.

En 1851 tous les gens qui ont lutté contre le régime bonapartiste sont éxilés de France.

Victor Hugo est parti avec sa famille pour Guernsey (les Iles-Anglo- Normandes).

C’était là qu’il a créé “Les Misérables”, “Les travailleurs de la mer”, “L’homme qui rit” et les recueils de poésies.

Уцей період були написані шедеври Гюго.

У1831 році з’явився «Собор Паризької Богоматері».

Потім письменник опублікував збірники своїх ліричних віршів.

Гюго став знаменитим.

У1841 році його обрали членом Французької Академії.

У1845 році йому присвоїли титул пера Франції.

У1851 році з Франції депортували всіх борців проти бонапартистського режиму.

Гюго виїхав з родиною в Гернсі на англо-нормандські острови.

Там він написав «Знедолені», «Трудівники моря», «Людина, що сміється» і збірники віршів.

A 80 ans il continuait à travailler comme autrefois.

Il écrivait et participait aux mouvements politiques jusqu’à sa mort, le

22 mai 1885.

Un beau monument à V. Hugo en marbre blanc se trouve à Besançon.

Pendant toute sa vie il a lutté pour la liberté et la justice.

A sa mort ses cendres ont été transférées au Panthéon.

У 80 років він працював так, як і раніше.

До самої смерті, яка наступила 22 травня 1885 року, він писав, брав участь у політичних рухах.

Красивий пам6ятник В. Гюго з білого мармуру знаходиться в Бе­ зансоні.

Усе своє життя він боровся за свободу і справедливість.

Після смерті його прах був перенесений у Пантеон.

être élu; -e  — бути обраним, -ою exiler  — виганяти, висилати,

депортувати

continuer  — продовжувати un mouvement  — рух chétif, -ve  — щуплий, -а

à partir de…  — починаючи з… une vocation  — покликання un recueil  — збірник

un esclave  — раб

élir  — вибирати, обирати

On l’a remarqué quelque temps après par son intelligence et on lui a confié le service de la publicité.

En octobre 1864 il a publié ses

“Contes à Ninon”.

La critique a accueilli favorablement ce début.

Après “La confession de Claude” la critique officielle a crié au scandale.

L’auteur était poursuivi par la police.

Але незабаром керівництво відзначило розум молодого Золя, і йому довірили відділ реклами.

У жовтні 1864 року він опублікував «Казки Нінон».

Критика прихильно оцінила його дебют.

Однак після виходу книги «Сповідь Клода» офіційна критика підняла галас.

За автором почала стежити поліція.

Quatre ans plus tard l’auteur a commencé à créer son œuvre capitale “Les Rougon-Macquart”.

Il a tracé le plan de cycle et à partir de 1871 il a commencé à publier

Через чотири роки Золя почав роботу над своїм основним твором «Ругон-Маккари».

Він накидав план циклу й у 1871 році почав публікувати 19 томів цієї кни-

les 19 livres de cette histoire d’une famille sous le Second Empire.

A partir de septième volume le succès l’a rendu célèbre.

Autour de Zola se groupaient les écrivains de l’école naturaliste.

Le réalisme social de cet auteur, si nouveau à l’époque d’individua-

lisme extrême, l’a opposé beaucoup de ses contemporains qui isolaient leurs personnages de la société.

Les romans de Zola sont traduits dans toutes les langues, parmi eux ses célèbres romans “Germinal”, ‘’Guet-apens’’.

Ces livres ont vu le jour en 1885.

“Germinal” décrit les conditions de la vie des mineurs et de leur travail dangeureux, mortel.

Zola est un incomparable évocateur des foules, surtout des foules en mouvement, avec la diversité des vêtements, des attitudes, des visages.

ги, у якій описувалося життя родини в часи Другої імперії.

Після виходу в світ сьомого тому автор став відомим.

Еміля Золя оточують письменни- ки-натуралісти.

Соціальний реалізм Золя став новим віянням в епоху надмірного індивідуалізму і протиставив творчість письменника творчості багатьох його сучасників, що розглядали своїх персонажів окремо від суспільства.

Романи Золя перекладені всіма мовами; серед інших і його знаменитий роман «Жерміналь», «Пастка».

Ці книги вийшли в світ у 1885.

«Жерміналь» описує умови життя шахтарів та їх смертельно небезпечну роботу.

Золя — автор, що створює яскраві, неповторні образи натовпу, особливо виразно автор описує натовп, який рухається, у всій розмаїтості його одягу, стосунків, облич.

 Albert Camus

L’auteur de “l’Etranger” avait emprunté aux romanciers américains

de l’entre-deux-guerres (en particu-

lier à Hemingway) la technique de

“décrire un homme sans conscience apparente”.

Fils d’un ouvrier agricole, Albert Camus est né en Algérie en 1913.

Son père a été tué pendant la guerre de 1914.

Albert est resté avec sa mère dans un pauvre appartement d’Alger.

Il a commencé à travailler très tôt.

Malgré la pauvreté il a réussi à faire ses études de philosophie qui n’étaient interrompues que par le tuberculose.

Passionné par le théâtre Camus a fondé le Théâtre de Travail.

Ce théâtre est devenu plus tard Théâtre de l’Equipe.

Pendant plusieurs années il a travaillé comme journaliste, d’abord à Alger, puis à Paris.

En 1940 il a voulu s’engager dans l’armée, mais il n’a pas réussi

à cause de santé.

Il ne pouvait pas rester passif.

Camus tenait une place importante dans la Résistance.

Ses premieres œuvres n’ont pas connus de succès.

La gloire est venue à Camus après avoir publié “L’Etranger”, “La Peste”.

 Альбер Камю

Автор книги «Сторонній» запозичив техніку «неусвідомленого опису людини» в американських романістів міжвоєнного періоду (зокрема в Хемінгуея).

Альбер Камю, син селянина, народився в Алжірі в 1913 році.

Його батько був убитий на війні

1914 року.

Альбер залишився вдвох з мамою, вони жили в бідній квартирі в місті Алжирі.

Він рано почав працювати.

Незважаючи на бідність, йому вдалося вивчати філософію, але туберкульоз перервав його заняття.

Камю, захоплений театральним мистецтвом, створив Робітничий театр.

Пізніше він став Театром однодумців.

Кілька років він працював журналістом, спочатку в Алжирі, потім у Парижі.

У 1940 році він хотів записатися добровольцем в армію, але не пройшов за станом здоров’я.

Він не міг залишатися байдужим.

Камю брав активну участь у діяльності Опору.

Перші твори не принесли письменникові популярності.

Слава прийшла до Камю після того, як були опубліковані «Сторонній» і «Чума».