1000 тем франц мову(укр)

 La chanson française

En France la musique est née a l’époque du Moyen Age au 12 siècle.

A cette époque-là les Trouvères les Ménestrels et les Troubadours étaient très populaires dans le pays.

Leur musique était très mélodique.

On chantait des chansons satyriques, politiques et des chansons d’amour.

 Французька пісня

У Франції музика народилася в епоху середньовіччя, у 12 сторіччі.

У цю епоху трувери, менестрелі й трубадури були дуже популярними в країні.

Їхня музика була дуже мело­ дійною.

Співали сатиричні, політичні та любовні пісні.

La musique instrumentale est née au 16 siècle.

A cette époque-là il existait déjà en France beaucoup d’instruments musicaux: flûte, clavecin, violon, violoncelle.

C’était une base solide pour la naissance de l’opéra.

L’opéra est né au 16e siècle.

Le père de l’opéra français est Jean-Baptiste Lully.

Il était un excellent danseur, chorégraphe, compositeur, impressario.

Et connaître la chanson d’un pays, la comprendre, c’est connaître et mieux comprendre ce pays.

La chanson française a toujours eu une résonnance énorme dans le cœur du peuple.

La chanson appartient au peuple.

La chanson est devenue une arme: les gens quand ils ne pouvaient plus supporter leur vie dure le disaient dans leur chanson.

“La Marseillaise” ou “La Carmagnole” en sont des exemples:

‘’Allons, enfants de la patrie, Le jour de gloire est arrivé’’.

Les chanteurs francais les plus connus sont:

Edith Piaf, reine de la chanson parisienne du 20-me siècle,

G. Brassens, compositeur et interprète célèbre.

Son talent a été couronné par le Grand Prix de la Poésie de l’Académie française.

Інструментальна музика народилась у 16 сторіччі.

В цю епоху у Франції вже існувало багато музичних інструментів: флейта, клавесин, скрипка, віо­ лончель.

Була солідна база для народження опери.

Опера народилась у 16 сторіччі.

Батько французької опери — Жан-Батіст Люлі.

Він був чудовим танцівником, хореографом, композитором, імпресаріо.

Знати пісню країни, розуміти її — значить краще знати й розуміти цю країну.

Французька пісня мала завжди величезний відгук у серці народу.

Пісня належить народові.

Пісня стала зброєю: люди, коли не могли виносити більше важкого життя, про це говорили у своїй пісні.

«Марсельєза» або «Карманоль» цьому приклад:

Ходімо, діти батьківщини, День слави настав. Найвідоміші співаки:

Едіт Піаф, королева сучасної паризької пісні, Брасанс, композитор і відомий виконавець.

Його талант відзначений Гран-прі Французької Академії поезії.

Les chanteurs les plus connus et aimés à présent sont: Maurice Chevallier, Charles Trenet, Ives

Montand, Jacques Brel, Léo Ferré, Charles Aznavour, Mireille Mathieu, Patricia Kaas, Joe Dassin.

On écoute la chanson française dans les rues, sur les places et dans le métro.

Найвідоміші та найулюбленіші співаки сьогодні: Моріс Шевальє, Шарль Трене, Ів Монтан, Жак Брель, Лео Фере, Шарль Азнавур, Мірей Матьє, Патрісія Каас, Джо Дасен.

Французьку пісню слухають на вулицях, на площах, у метро.

 Le cinéma

Le cinéma nous offre un très grand choix de films: de grands films psychologiques, historiques, des films d’aventures, policiers, comiques, des films documentaires, court métrage et des dessins animés.

Bien qu’il y ait la télévision à la maison beaucoup d’hommes aiment aller au cinéma.

Et on doit faire beaucoup pour attirer l’attention des spectateurs.

Il existe des écrans panoramiques et stéréoscopiques, un

circorama.

 Кiно

Кiнематограф пропонує нам широкий вибiр фiльмiв: психологiчнi, iсторичнi, пригодницькi, детективнi, комедiйнi стрiчки, документальнi, короткометражнi, мульт­ фiльми.

Незважаючи на те, що зараз у будинках є телевiзори, багато хто полюбляє ходити у кiно.

I треба докласти безлiч зусиль, щоб привабити глядачiв у кiнотеатри.

Існують панорамнi та стереоскопiчнi екрани, циркорама.

Chaque année les dizaines des Festivals internationaux du film ont lieu dans beaucoup de pays du monde où les meilleurs acteurs et les meilleurs films remportent les prix.

On connaît et on aime les acteurs et les réalisateurs célèbres.

Il y a des instituts d’art cinématographique qui forment des cinéastes de nombreuses spécialités.

Mais on peut être vedette sans cette éducation supérieure.

En outre les acteurs, des chanteurs et danseurs célèbres tournent dans des films.

Chacun a son goût.

Cela veut dire que les gens aiment les films différents.

Certains préfèrent les films qui parlent de la vie quotidienne de leurs contemporains, d’autres aiment les adaptions pour l’écran des œuvres littéraires.

Le choix du film dépend aussi de l’humeur: quand on est de bonne humeur on aime voir les films comiques, quand on est de mauvaise humeur c’est plutôt un film d’aventures qu’on voudrait voir, par exemple.

Je ne sais pas si vous êtes comme moi: quand je vais au cinéma, c’est pour voir des choses amusantes.

Dans les films policiers, il y a toujours des gens qui sont tués.

Dans les histoires d’amour, les artistes me font pleurer.

Et les films faits pour instruire me font dormir.

C’est pourquoi je préfère les films comiques.

Кожного року в багатьох країнах свiту проводяться мiжнароднi кiнофестивалi, де кращi актори та кращi фiльми отримують призи.

Вiдомих акторiв та режисерiв доб­ ре знають та люблять.

Існують iнститути кiнематографiї, що готують працiвникiв кiно рiзних спецiальностей.

Але можна стати зiркою, не маючи цiєї вищої освiти.

Окрiм акторiв, у фiльмах знiмаються й вiдомi спiваки та танцюристи.

У кожного свiй смак.

Це означає, що люди люблять рiзнi фiльми.

Деякi полюбляють фiльми, що розповiдають про повсякденне життя їхніх сучасникiв, iншi вiддають перевагу екранiзацiї лiтературних творiв.

Вибiр фiльму залежить і вiд настрою; у доброму гуморi люди полюбляють дивитись комедiї,

у поганому настрої скорiше вiддають перевагу, наприклад пригодницьким фiльмам.

Не знаю, чи подiляєте ви мої смаки: якщо я йду в кiно, то для того, щоб подивитись що-небудь розважальне.

Удетективних фiльмах завжди кого–небудь вбивають.

Улюбовних iсторiях актори примушують мене плакати.

Освiтнi фiльми мене присипляють.

Ось чому я вiддаю перевагу комедiйним фiльмам.

 La musique dans notre vie

L’homme ne peut pas vivre sans musique.

La musique est une langue que tout le monde peut comprendre.

La misique retentit partout, même dans la forêt on peut entendre le ramage des oisaeux.

On distingue la musique classique et légère.

Il est mieux d’écouter la musique classique à la salle de concert où joue l’orchestre symphonique.

Il y a beaucoup de compositeurs connus dont la musique retentira toujours.

Ce sont les œuvres de Beethoven, de Mozart, de Bach, de Haydn, de Tchaïkovsky, de Verdi, de Strauss.

La plupart des gens préfèrent la musique légère.

 Музика в нашому життi

Людина не може жити без му­ зики.

Музика — мова, яку розумiє кожен.

Музика звучить усюди, навiть у лiсi можна почути спiв птахiв.

Музика буває класичною та легкою.

Класичну музику найкраще слухати у залi, де грає симфонiчний оркестр.

Є багато знаменитих композиторiв, чия музика буде звучати вiчно.

Це твори Людвiга ван Бетховена, Вольфганга Амадея Моцарта, Баха, Гайдна, Чайковського, Вердi, Штрауса.

Бiльшiсть людей віддає перевагу легкiй музицi.

On peut l’entendre à la radio et à la télé.

Elle se divise en pop, rock, disco, rap et d’autres.

Les grandes personnes aiment le jazz, le rock et la pop-musique.

Tout le monde connaît les fondateurs de la rock-musique, se sont “Beatles” et Elvis Presley.

Les jeunes gens vont volontiers à la discothèque et écoutent techno et disco-musique et dansent aux sons de cette musique.

De l’humeur dépend quelle musique on préfère.

La musique a la propriété de consoler au malheur et d’agrandir la joie.

Її можна почути по радiо та телевiзору.

Вона дiлиться на поп, рок, диско, реп тощо.

Дорослi люди полюбляють джаз, рок i поп-музику.

Усi знають засновникiв рок-музи- ки, це «Бiтлз» та Елвiс Преслi.

Молодi люди охоче ходять на дискотеки i слухають технота дискомузику i танцюють пiд неї.

Вiд настрою залежить, якiй музицi ми вiддаємо перевагу.

Музика може втiшати людей у горi й збiльшувати їх радiсть.

 Nous faisons du camping

Notre voiture roule par une grande route.

Nous faisons du camping avec nos parents.

On arrive dans un petit village avec son église, son école, son auberge.

 Ми займаємося туризмом

Наш автомобіль їде по авто­ шляху.

Ми з нашими батьками займаємося туризмом.

Приїжджаємо в маленьке село, де є своя церква, школа, готель.

Un vieux monsieur nous indique la route juste derrière la ferme blanche.

Un chemin poussiéreux, un pont de bois qui craque et l’on est arrivé.

Le papa range l’auto sous les arbres.

On décharge les bagages, on dresse la tente, on ouvre le parasol.

Pour dormir nous avons nos matelas pneumatiques.

Les enfants de la ferme sont venus pour jouer un peu avec nous.

On fait marcher le recepteur radio.

Dans le petit bois tous les oiseaux se taisent et écoutent la musique.

Ici on peut faire de la gymnastique à son aise.

Par exemple, jouer à la saute-mou- ton, marcher à quatre pattes ou bien faire la culbute.

Quel plaisir de se rouler dans l’herbe!

On peut courir après les papillons à l’entrée du champs de blé.

Il est temps de préparer le dîner.

Je vais chercher de l’eau, papa allume le réchaud, maman étale une jolie nappe rouge, prépare les assiettes.

Le dîner est excellent, et l’on mange de bon appétit.

Après le dîner nous allons pêcher à la rivière, nous nageons, nous nous bronzons.

Après avoir passé la nuit sous la tente nous faisons notre toilette au bord de la rivière.

Старий пан показує нам дорогу відразу за білою фермою.

Курна дорога, дерев’яний тріскучий місток, і ми прибули.

Тато ставить автомобіль під деревами.

Вивантажуємо речі, ставимо намет, розкриваємо парасольку від сонця.

Для того щоб спати, у нас є надувні матраци.

Діти з ферми прийшли трохи пограти з нами.

Включаємо радіоприймач.

У маленькому ліску всі птахи замовкають і слухають музику.

Тут можна займатися гімнастикою у своє задоволення.

Наприклад, грати в чехарду, лазити на карачках чи перекида­ тися.

Яке задоволення покачатися в траві!

Можна побігати за метеликами біля пшеничного поля.

Настав час готувати обід.

Я йду по воду, тато запалює плитку, мама застеляє красиву червону скатертину, готує тарілки.

Обід чудовий, їмо з прекрасним апетитом.

Після обіду ми йдемо вудити рибу на річку, плаваємо і заго­ ряємо.

Після того як ми провели ніч у наметі, ми умиваємося на березі ріки.

 Les fêtes françaises

Il y a beaucoup de fêtes en France.

Les principales fêtes sont: le 14

Juillet, fête nationale, anniversaire de la prise de la Bastille, le 1 mai

(fête du Travail), le jour de l’An (le premier janvier), le 1 novembre (Toussaint  — la fête en l’honneur de tous les saints), le 25 décembre (Noël).

Le 14 juillet est le jour de la fête nationale du peuple français.

Le matin, des soldats de différents armes défilent en musique sur les Champs-Elysées à Paris et dans les grandes villes de la France.

Le soir, on danse sur les places dans les différents quartiers des villes.

La dernière fête de l’année est

Noël, le 25 décembre.

Le matin après Noël, les petits enfants vont chercher dans leurs souliers qu’ils ont déposés devant la cheminée ou au pied de l’arbre de

Noël (un sapin), les cadeaux apportés par le Père Noël.

Le 1 mai est la fête du travail.

Les travailleurs manifestent dans les rues et écoutent des discours.

L’après-midi, les gens des villes vont dans les bois pour ramasser

du muguet (petite fleur qui porte bonheur).

 Свята у Францiї

У Францiї багато свят.

Найголовнiшi свята: 14 лип-

ня — нацiональне свято, річниця взяття Бастилiї, 1 травня — День Працi, Новий рiк, 1 листопа-

да — День усiх святих, 25 грудня — Рiздво.

14 липня — нацiональне свято французького народу.

У цей день ранком солдати, що представляють рiзнi роди вiйськ, пiд музику проходять маршем по Єлісейських полях у Парижi та в iнших великих мiстах Францiї.

А увечерi в усiх кварталах мiст народ танцює на майданах.

Останнє свято року — це Рiздво, яке вiдзначається 25 грудня.

Наступного ранку дiти бiжать, щоб знайти у своїх черевичках, залишених напередоднi біля камiна або бiля святково прикрашеної рiздвяної ялинки, подарунки, якi їм принiс Дiд Мороз.

Перше травня — це свято Працi.

Трудящi проходять колонами по вулицях i слухають виступи ораторiв.

У другiй половинi дня городяни вирушають до лiсу, щоб зiбрати букетики конвалiй (квiтiв, що приносять щастя).

 Mes vacances d’été

L’été est pour les élèves la plus longue période de temps libre.

Les vacances d’été durent près de 3 mois.

Les élèves aiment beaucoup leurs grandes vacances parce qu’ils n’ont plus de devoirs à domicile.

Moi aussi, j’aime beaucoup les vacances d’été.

Comme je suis très dynamique, je ne reste jamais longtemps au lit le matin.

Parfois je vais au cinéma ou au concert.

Mais pour la plupart du temps on passe les journées au terrain de football ou au court.

Chaque été je vais à la campagne chez ma grand-mère.

La famille de mon oncle y habite aussi.

 Мої лiтнi канiкули

Лiто для школярiв — найдовший перiод вiльного часу.

Лiтнi канiкули тривають майже

3 мiсяцi.

Школярi дуже люблять лiтнi канiкули, тому що їм не потрiбно бiльше виконувати домашнi завдання.

Я теж дуже люблю літні канiкули.

Тому що я дуже люблю рухатися, я нiколи вранцi не залишаюся довго у лiжку.

Інколи я ходжу в кiно або на концерт.

Але бiльшу частину часу ми проводимо на футбольному майданчику або на кортi.

Кожного лiта я їду за мiсто до бабусi.

Там також мешкає сiм’я мого дядька.