1000 тем франц мову(укр)

Jean-Antoine Houdon (1741—1828)

C’est un sculpteur français, qui naquit en 1741 à Versailles.

Cet amateur de visages eut une vocation forcée.

Il naquit sur les marches de l’Académie, puisque son père était concierge à l’Ecole des Elèves Protégés.

A Rome, où il fut envoyé en fin d’études, il passa les quatre années les plus laborieuses et plus fécondes de sa vie.

Il s’y consacra à l’étude de l’anatomie.

Comme résultat de cela son ouvrage “Ecorché” fut placé dans toutes les académies et écoles.

Revenu à Paris, il fut obligé de donner les leçons à des amateurs français et étrangers.

La manière de Houdon est difficile à définir comme la nature ellemême.

Ce réaliste n’est pas un psychologue. Il n’interprète rien.

Il conservait la vérité des formes.

Il trouva ses triomphes dans les bustes d’intellectuels et d’artistes.

D’abord le trio illustre: “Diderot”, “Voltaire” et “Rousseau”.

“Rousseau” surtout constitue son plus extraordinaire chef-d’œuvre.

Жан Антуан Гудон

(1741—1828)

Цей французький скульптор народився в 1741 році у Версалі.

Цей аматор обличчя мав вимушене покликання.

Він народився на сходинках академії, оскільки його батько був швейцаром у школі для учнів, які користуються заступництвом.

У Римі, куди він був посланий після закінчення навчання, він провів чотири найважчих та плідних роки свого життя.

Він там присвячує себе вивченню анатомії.

Завдяки цьому його твір «Оголений» був представлений у всіх академіях та школах.

Повернувшись до Парижа, він повинен був давати приватні уроки французьким та іноземним аматорам.

Важко визначити манеру Гудона, як саму природу.

Цей реаліст не психолог. Він не витлумачує нічого. Він зберіг правдивість форм.

Він знайшов свою славу в погруддях інтелектуалів і артистів.

Тріо великих людей: «Дідро», «Вольтер», «Руссо».

Скульптура «Руссо» являє собою надзвичайний шедевр.

Claude-Achille Debussy — compositeur

français

Claude Debussy est né le 22 août 1862 à Saint-Germain-en-Laye dans la famille du petit employé où la musique n’était pas cultivée.

Dans cette famille il y avait quatre enfants: une fille et trois garçons.

En 1865 la famille habitait Paris.

En 1871 Claude se trouvait à Cannes chez une sœur de sa mère qui lui fit donner les premières leçons de piano par un vieux professeur italien.

Клод-Ашіль Дебюссі — французький композитор

Клод Дебюссі народився 22 серпня 1862 року в Сент-Жермен-ан- Ле у родині дрібного службовця, де не визнавалася музика.

Уцій родині було четверо дітей — дівчинка та троє хлопчиків.

У1865 р. родина жила в Парижі.

У1871 р. Клод знаходився в Каннах у сестри своєї матері, котра примусила старого італійського вчителя дати йому перші уроки на піаніно.

Francis Poulenc est mon compositeur préféré (1899—1963)

Francis Poulenc est né le 7 janvier 1899 dans une famille musicale.

Dès l’âge de cinq ans le petit Francis apprend le piano.

Il s’intéresse à la musique de Debussy, Schubert, Stravinsky, Ricardo Vines.

C’est l’enseignement de Vines qui a fait de Poulenc le remarquable pianiste.

Deux musiciens eurent une grande influence sur son œuvre et son développement: Eric Santie et Georges Auric.

L’anneé 1917 va lui apporter le succès: il a fait “la Rhapsodie nègre” sur les paroles d’un nègre de Libéria.

Il compose “les Mouvements perpétuels”, la sonate à quatre mains.

Encore il compose la musique “Le Dromadaire”, “La Chèvre du Tibet”, “La Sauterelle”, “Le Dauphin”, “L’Ecrevisse” et “La Carpe”, ‘’La voix humaine’’.

Ces courtes mélodies ont acquis une célébrité.

Ce sont des œuvres graves.

Франсіс Пуленк — мій улюблений композитор

(1899—1963)

Франсіс Пуленк народився 7 січня 1899 року в родині музикантів.

У віці п’яти років маленький Франсіс навчається гри на піаніно.

Він цікавиться музикою Дебюссі, Шуберта, Стравінського, Рікардо В’єнса.

Школа В’єнса зробила з Пуленка чудового піаніста.

Два музиканти мали великий вплив на його твори і розвиток: Ерік Санті та Жорж Орік.

1917 рік принесе йому успіх: він створив «Негритянську рапсодію» на слова негра з Ліберії.

Він створив «Вічний рух», сонату на чотири руки.

Ще він створив музичні композиції «Одногорбий верблюд», «Тібетська коза», «Коник», «Дельфін», «Рак» та «Короп», «Людський голос».

Ці короткі мелодії стали відо­ мими.

Це серйозні твори.

André-Marie Ampère est le savant français (1775— 1836)

André-Marie Ampère, célèbre physicien et mathématicien français, na-

quit à Lyon le 21 janvier 1775.

Son père était négociant à Lyon.

Son père a prêté une grande attention à l’éducation de son fils.

Le jeune Ampère sut bientôt lire et dévora tous les livres qui lui tombaient sous les mains.

Андре-Марі Ампер — французький учений

(1775—1836)

Андре-Марі Ампер — відомий французький фізик та математик, народився в Ліоні 21 січня

1775 року.

Його батько був торговцем у Ліоні.

Його батько приділяв багато уваги вихованню сина.

Молодий Ампер скоро навчився читати й поглинав усі книжки, що попадали йому до рук.

La principale lecture d’Ampére fut l’Encyclopédie par ordre alphabétique.

En 1793, à l’âge de 18 ans il était en mesure d’etudier “La Mécanique analytique” de Lagrange.

Ampère l’étudie à fond et en refit presque tous les calculs.

En 1799 il se maria à Julie Carron.

Ensuite il devint professeur à l’Ecole centrale à Bourg.

Il écrivit beaucoup de livres scienti-

fiques (Ce sont “Considérations mathématiques sur la théorie du jeu”, “Recherches sur quelques points de la théorie des fonctions dérivées”,

plusieurs “Mémoires” et d’autres).

En 1808 Ampère devint inspecteur général de l’Université qu’il devait occuper jusqu’à la fin de sa vie.

Il inventa l’instrument auquel on donna le nom “ampèremètre”.

Il fit beaucoup d’expériences. Ampère mourut le 10 juin 1836.

Головним чином він читав енциклопедію від “А” до “Z”.

У 1793 році у віці 18 років він був спроможний вивчити «Аналітичну механіку» Лагранжа.

Ампер глибоко вивчив її і в ній переробив майже усі підрахунки.

У 1799 році він одружився з Жюлі Каррон.

Потім він стає викладачем у центральній школі в Бурзі.

Він написав багато наукових книжок («Математичні роздуми з тео­ рії ігор», «Дослідження деяких меж теорії похідних функцій», багато спогадів та інше).

У 1808 р. Ампер стає генеральним інспектором університету і на цій посаді перебуває до кінця свого життя.

Він винайшов прилад, який назвав «амперметр».

Він зробив багато досліджень.

Ампер помер 10 червня

1836 року.

Louis Pasteur  — savant français (1822—1895)

Sa vie est remarquable à la fois par sa grandeur et sa simplicité.

Pasteur naquit à Dôle, dans le Jura, le 27 décembre 1822.

Il passa son baccalauréat ès sciences au collège de Besançon, puis il était admis à l’Ecole Normale de Paris, fut nommé professeur suppléant de chimie à la faculté des sciences de Strasbourg et ensuite il devint doyen de la faculté des sciences de Lille.

C’est dans cette ville qu’il va commencer ses recherches.

Pasteur découvrit le vaccin contre la rage.

Il découvrit le moyen sûr contre les épidémies.

Ce moyen fut appelé “vaccination”.

Il est utilisé dans le monde entier jusqu’à nos jours.

Louis Pasteur fit beaucoup d’autres découvertes importantes aussi dans le domaine de la chimie et de la biologie.

Il découvrit, par exemple, que la fermentation du vin était produite par des microbes, et que si l’on chauffait le vin à une certaine température, les microbes seraient tués sans changer le vin.

Луї Пастер — французький учений (1822—1895)

Його життя чудове величністю та простотою одночасно.

Пастер народився в Долі, що у горах, Жюра 27 грудня

1822 року.

Він склав іспит на науковий ступінь бакалавра в колежі Бе­ зансона, потім він був прийнятий до педагогічного інституту Па­ рижа, був заступником викладача хімії на факультеті природознавчих наук у Страсбурзі, а потім — деканом факультету природознавчих наук у місті Лілль.

У цьому місті він розпочне свої дослідження.

Він відкрив вакцину проти сказу.

Він відкрив надійний спосіб проти епідемій.

Цей спосіб був названий «вакцинація».

Він використовується у всьому світі до наших днів.

Луї Пастер зробив також багато інших відкриттів у галузі хімії та біології.

Він, наприклад, відкрив, що бродіння вина викликається мікробами, і якщо його підігріти до відповідної температури, мікроби загинуть, не змінюючи вина.

Il aimait beaucoup le théâtre et il a beaucoup travaillé pour devenir acteur.

Він дуже любив театр і багато працював, щоб стати актором.

Les spectateurs l’aimaient aussi.

Il est devenu acteur du Théâtre National Populaire.

Son rôle préféré était le rôle de Cid.

Le théâtre était sa vie.

Gérard Philipe était aussi un acteur de cinéma.

Il a joué dans beaucoup de films: “La chartreuse de Parme”, “Le Rouge et le Noir”, “Fanfan la Tulipe” et d’autres.

“Le vrai théâtre,— disait Gérard

Philipe,— c’est le théâtre pour tout le peuple”.

Il a visité beaucoup de pays. Dans les rues on l’appelait Fanfan.

Il aspirait toujours pour la paix.

Il aimait beaucoup les gens surtout les jeunes.

Sa femme Anne Philipe, l’aidait beaucoup dans son travail.

Gérard Philipe est mort très jeune, le 25 novembre 1953 à Paris.

Il avait 30 ans.

On l’a enterré dans un cimetière non loin de la mer dans le costume du Cid qui était son meilleur rôle.

C’était un des plus grands comédien de notre époque.

Глядачі його також любили.

Він став актором Національного Народного театру.

Його улюбленою роллю була роль Сіда.

Театр був його життям.

Жерар Філіп був також актором кіно.

Він грав у багатьох фільмах («Пармський монастир», «Червоне й чорне», «Фанфан Тюльпан» та ін.).

«Справжній театр,— казав Жерар Філіп,— це театр для всього народу».

Він відвідав багато країн.

На вулицях його називали Фанфаном.

Він був завжди за мир.

Він дуже любив людей, особливо молодь.

Його дружина, Анна Філіп, багато допомагала йому в роботі.

Жерар Філіп помер дуже молодим 25 листопада 1953 року в Парижі.

Йому було 30 років.

Його поховали на кладовищі недалеко від моря в костюмі Сіда, який був його кращою роллю.

Це був один з найвидатніших комедійних акторів нашої епохи.

Edith Piaf (Edith Giovanna Gassion)

La chanson française en 1945 c’est tout d’abord Edith Piaf (1915—

1963), née dans une famile très pauvre, elle avait une vie très difficile.

Elle commence à chanter avant la guerre et en 1938 elle est déjà connue et aimée pour ses chansons.

Voilà pourquoi après la guerre commence sa grande carrière.

Toujours habillée d’une robe noire, Piaf arrive sur la scène, toute petite, et elle commence à chanter d’une voix forte, profonde, d’une voix qui vient du cœur.

Elle chante l’amour, la vie, la mort, la pauvreté ou la gaieté.

Sa voix devient très vite très connue, très aimée du public.

Edith Piaf fait aussi du théâtre et du cinéma, mais c’est la chanson qui sera toute sa vie.

Elle chante souvent comme on parle, avec des mots de tous les jours.

Mais sa voix est un cri, et on dit que c’est le cri du peuple.

Едіт Піаф (Едіт Жіованна Гасьон)

Французька пісня в 1945 році — це перш за все Едіт Піаф (1915— 1963), яка народилася в дуже бідній родині, мала дуже важке життя.

Вона розпочала співати перед війною і в 1938 році уже була відомою та любимою завдяки своїм пісням.

Ось чому після війни розпочинається її велика кар’єра.

Завжди одягнена в чорну сукню, зовсім маленька, Піаф виходить на сцену і починає співати сильним глибоким голосом, що йде від серця.

Вона оспівує кохання, життя, смерть, бідність або радість.

Її голос дуже швидко стає відомим та улюбленим для публіки.

Едіт Піаф виступала також у театрі і в кіно, але пісня стане всім її життям.

Вона часто співає, нібито розмовляє повсякденними словами.

Але її голос — це крик, і кажуть, що це крик народу.