- •Міністерство освіти і науки України
- •1. Властивості порошків
- •1.1. Хімічні властивості
- •1.2. Фізичні властивості
- •Методи визначення розміру частинок
- •1.3. Технологічні властивості
- •2. Механічні методи отримання порошків
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Характеристика обладнання для подрібнення
- •Він пропонує у цьому виразі замінити поточні напруги на межу міцностіматеріалу, що дозволить визначити роботу, яка виконується під час подрібнення матеріалу об’ємомза один цикл. Ця робота дорівнює:
- •Витрати роботи залежно від етапу руйнування
- •2.4. Вплив рідин та пар на процес подрібнення матеріалів
- •3. Отримання порошків розпиленням розплавів
- •3.1. Загальні положення
- •Математично залежності можна описати емпіричним рівнянням
- •Значення критеріїв Re та Lp для різних умов розпилення
- •3.2. Вплив різних факторів на процес розпилення розплавів газами
- •Гранулометричний склад порошку заліза, одержаного розпиленнямрозплавів сплавів заліза
- •Поверхневий натяг розплавів заліза з киснем, азотом, сіркою та фосфором
- •Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією можна визначити за виразом
- •Теплофізичні властивості газів
- •3.3. Розпилення рідиною
- •Значення коефіцієнта тепловіддачі для умов розпилення розплавів водою
- •3.4. Формування складу і структури порошків під час розпилення розплавів
- •3.5. Технологічні особливості отримання порошків розпиленням
- •Режими одержання порошків розпиленням
- •4. Отримання порошків металів і сплавів відновленням з оксидів та інших сполук
- •4.1. Основи термодинаміки відновлювальних процесів
- •4.2. Механізм і кінетика відновлювальних процесів.
- •4.3. Закономірності отримання порошків металів їх
- •4.4.1. Отримання металів відновленням
- •Оксиди відновлюють відповідно до принципу послідовності
- •4.4.2. Магнієтермічне відновлення солей металів
- •4.4.3. Натрієтермічне відновлення солей металів
- •4.5. Отримання порошків сплавів
- •4.5.1. Сумісне відновлення оксидів металів воднем
- •Константи рівноваги
- •4.5.2. Сумісне відновлення сумішів оксидів і металевих порошків
- •4.5.3. Метод термодифузійного насичення з точкових джерел
- •1100 С (протягом 6 год) від їх умісту у вихідній шихті:
- •4.6. Технологічні основи отримання порошків металів та сплавів
- •Відновлення
- •5.1.2. Вплив різноманітних чинників на властивості порошків металів під час їх отримання електролізом водних
- •5.1.3. Особливості отримання порошків сплавів
- •5.1.4. Технологічні основи отримання порошків металів електролізом водних розчинів їх солей
- •11 _ Діафрагма
- •5.2. Електроліз розплавлених середовищ
- •5.2.1. Технологічні основи отримання порошків металів електролізом розплавлених середовищ
- •5.3. Автоклавний метод отримання порошків
- •5.4. Отримання порошків цементацією
- •5.5. Отримання порошків міжкристалевою корозією
- •6. Газові методи отримання порошків
- •6.1. Дисоціація карбонілів
- •7. Отримання порошків безкисневих тугоплавких сполук
- •7.1. Властивості та застосування безкисневих
- •Властивості тугоплавких сполук
- •7.2. Отримання порошків карбідів
- •Фази кінцевого продукту
- •Склад карбідів, одержаних методом свс
- •Характеристики карбіду титану отриманогометодомСвс
- •Умови осадження карбідів з газової фази
- •7.3. Отримання порошків нітридів
- •Умови отримання і склад нітридів, одержаних азотизацією металів
- •Умови осадження нітридів з газової фази
- •7.4. Отримання порошків боридів
- •7.5. Отримання порошків силіцидів
- •Температурні режими отримання силіцидів осадженням з газової фази
- •7.6. Отримання порошків неметалевих тугоплавких сполук
- •Газоподібний утворюваний силіцій, взаємодіючи з вуглецем, утворює силіцію
- •7.7. Отримання порошків литих тугоплавких сполук
- •Вихідні матеріали
- •Хімічний склад плавлених карбідів титана
- •Властивості плавлених карбідів
- •8. Отримання волокон та вусів
- •8.2. Методи отримання волоконта вусів
11 _ Діафрагма
Як наслідок під час електролізу буде відбуватись збільшення концентрації солей металів і відповідне зменшення кількості кислоти. Окрім того, можливе також розчинення металу в електроліті за реакцією
Cu + 1/2O2 + H2SO4 = CuSO4 +H2O,
що також буде сприяти збільшенню концентрації електроліту. Поряд з цим унаслідок розчинення анодів в електроліт будуть попадати іони інших елементів.
Таким чином, для отримання порошків металів електролізом розчинів їх солей актуальним є підтримання складу електроліту в заданих межах. Тільки у цьому випадку можливе отримання порошків із заданими властивостями. Підтримання складу електроліту в заданих межах забезбечують за допомогою системи циркуляції та регенерації електроліту (рис. 5.11.), яка дозволяє відводити його з електролізної ванни та коригувати склад введенням відповідної кількості кислоти та води.
Рис. 5.11. Схема циркуляції та регенерації електроліту:
1 –розподільна труба; 2 – розвідна труба; 3 – приймальний карман;
4 – ванна електролізера; 5 – зливний лоток; 6, 13 – введення відпрацьованого електроліту; 7 – бак кондиціювання електроліту; 8 – насос; 9 – теплообмінник;
10 – напірний бак; 11 – зливна труба; 12 – магістраль підведення відкоригованого електроліта; 14 – підведення технологічної води; 15 – підведення кислоти
Можливе також коригування складу електроліту електрохімічним способом , який дозволяє очистити електроліт від надлишку металу та регенерувати кислоту. У цьому разі система має вигляд:
Me|CuSO4, H2SO4, H2O|Me+ ,
де Me+ – нерозчинний анод.
У цій системі перебігає реакція
CuSO4 + H2O + 2е = Cu + 1/2O2 + H2SO4,
унаслідок якої з розчину виділяється метал, а на катоді – кислота. При цьому у процесі може виділятися як порошкоподібний метал, так і компактний.
Умови отримання порошків деяких металів наведено в табл. 5.5. Отриманий електролізом осад порошку по нахиленому чи конусному дну електролізера попадає у відстійники і після вивантаження з них промивається гарячою водою. Для цього можна використовувати
Таблиця 5.5
Режими отримання порошків деяких металів електролізом водних розчинів
Порошок |
Склад електроліту, г/л |
Катодна густина струму, А/м2 |
Температура, С |
Катод |
Анод |
Міді
|
CuSO4 (Cu2+) 22 …32 (9-12) H2SO4 – 120 … 180
|
1800 ... 3250 |
48…50 |
Титан Мідь
|
Мідь
|
Заліза |
FeSO4 – 75; K2SO4 – 50; NH4SO4 – 40; pH – 3,0 … 3,5 |
2500
|
20 ... 25
|
Алюміній Сталь |
Залізо Свинець
|
Компак-тний осад заліза |
FeSO4 – 75; K2SO4 – 50; NH4SO4 – 40; pH – 3,0 … 3,5
|
400 ... 500
|
50 ... 54
|
Неіржавіюча сталь
|
Мало вуглецева сталь
|
Нікелю |
NiSO4 – 48; NH4Cl – 50; NaCl – 200; pH – 6,2 … 6,5
|
2500 ... 3000 |
50 ... 55
|
Неіржавіюча сталь
|
Нікель |
Срібла |
AgNO3 – 20; NaNO3 – 50; HNO3 – 10; pH = 1 |
2000 |
25 |
Неіржавіюча сталь
|
Срібло |
спеціальні нутчфільтри, у яких порошок розміщується на перфарованому днищі. Зазвичай на промивання однієї тонни порошку витрачається 10 м3 води.
Для запобігання корозії порошку, спричиненої великою питомою поверхнею, після промивання водою його стабілізують обробленням розчинами (350...400 г/м3) органічних речовин – милом, милонафтою, бензотризолом. Витрати розчину цих речовин становлять 5...6 м3/т порошку. Після цього порошок промивають холодною водою та зневоднюють. Зневоднювати можна різними способами (випарюванням, продуванням стисненим повітрям), але найбільш прийнятний спосіб – використання центрофуг. У цьому разі вміст вологи в порошку після зневоднення не перевищує декількох відсотків. Отриманий таким чином порошок сушать, запобігаючи при цьому його окисненню. Сушіння можна провадити у вакуумних сушильних шафах, сушильних котлах, а також розпиленням або в киплячому прошарку шихти в середовищі відновлювального газу.
Якщо порошок отримано електролізом водних розчинів і він має підвищений вміст кисню (наприклад, порошки заліза), застосовують його відновлювальний відпал з використовуванням технологічних способів (методи отримання порошків відновленням їх оксидів та солей металів газами відновниками розглянуто в розділі 4).
Отримані за допомогою електролізу порошки мають розвинену поверхню, малу насипну щільність, відносно високу питому поверхню, високу формовність і пресованість.