- •Міністерство освіти і науки України
- •1. Властивості порошків
- •1.1. Хімічні властивості
- •1.2. Фізичні властивості
- •Методи визначення розміру частинок
- •1.3. Технологічні властивості
- •2. Механічні методи отримання порошків
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Характеристика обладнання для подрібнення
- •Він пропонує у цьому виразі замінити поточні напруги на межу міцностіматеріалу, що дозволить визначити роботу, яка виконується під час подрібнення матеріалу об’ємомза один цикл. Ця робота дорівнює:
- •Витрати роботи залежно від етапу руйнування
- •2.4. Вплив рідин та пар на процес подрібнення матеріалів
- •3. Отримання порошків розпиленням розплавів
- •3.1. Загальні положення
- •Математично залежності можна описати емпіричним рівнянням
- •Значення критеріїв Re та Lp для різних умов розпилення
- •3.2. Вплив різних факторів на процес розпилення розплавів газами
- •Гранулометричний склад порошку заліза, одержаного розпиленнямрозплавів сплавів заліза
- •Поверхневий натяг розплавів заліза з киснем, азотом, сіркою та фосфором
- •Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією можна визначити за виразом
- •Теплофізичні властивості газів
- •3.3. Розпилення рідиною
- •Значення коефіцієнта тепловіддачі для умов розпилення розплавів водою
- •3.4. Формування складу і структури порошків під час розпилення розплавів
- •3.5. Технологічні особливості отримання порошків розпиленням
- •Режими одержання порошків розпиленням
- •4. Отримання порошків металів і сплавів відновленням з оксидів та інших сполук
- •4.1. Основи термодинаміки відновлювальних процесів
- •4.2. Механізм і кінетика відновлювальних процесів.
- •4.3. Закономірності отримання порошків металів їх
- •4.4.1. Отримання металів відновленням
- •Оксиди відновлюють відповідно до принципу послідовності
- •4.4.2. Магнієтермічне відновлення солей металів
- •4.4.3. Натрієтермічне відновлення солей металів
- •4.5. Отримання порошків сплавів
- •4.5.1. Сумісне відновлення оксидів металів воднем
- •Константи рівноваги
- •4.5.2. Сумісне відновлення сумішів оксидів і металевих порошків
- •4.5.3. Метод термодифузійного насичення з точкових джерел
- •1100 С (протягом 6 год) від їх умісту у вихідній шихті:
- •4.6. Технологічні основи отримання порошків металів та сплавів
- •Відновлення
- •5.1.2. Вплив різноманітних чинників на властивості порошків металів під час їх отримання електролізом водних
- •5.1.3. Особливості отримання порошків сплавів
- •5.1.4. Технологічні основи отримання порошків металів електролізом водних розчинів їх солей
- •11 _ Діафрагма
- •5.2. Електроліз розплавлених середовищ
- •5.2.1. Технологічні основи отримання порошків металів електролізом розплавлених середовищ
- •5.3. Автоклавний метод отримання порошків
- •5.4. Отримання порошків цементацією
- •5.5. Отримання порошків міжкристалевою корозією
- •6. Газові методи отримання порошків
- •6.1. Дисоціація карбонілів
- •7. Отримання порошків безкисневих тугоплавких сполук
- •7.1. Властивості та застосування безкисневих
- •Властивості тугоплавких сполук
- •7.2. Отримання порошків карбідів
- •Фази кінцевого продукту
- •Склад карбідів, одержаних методом свс
- •Характеристики карбіду титану отриманогометодомСвс
- •Умови осадження карбідів з газової фази
- •7.3. Отримання порошків нітридів
- •Умови отримання і склад нітридів, одержаних азотизацією металів
- •Умови осадження нітридів з газової фази
- •7.4. Отримання порошків боридів
- •7.5. Отримання порошків силіцидів
- •Температурні режими отримання силіцидів осадженням з газової фази
- •7.6. Отримання порошків неметалевих тугоплавких сполук
- •Газоподібний утворюваний силіцій, взаємодіючи з вуглецем, утворює силіцію
- •7.7. Отримання порошків литих тугоплавких сполук
- •Вихідні матеріали
- •Хімічний склад плавлених карбідів титана
- •Властивості плавлених карбідів
- •8. Отримання волокон та вусів
- •8.2. Методи отримання волоконта вусів
Математично залежності можна описати емпіричним рівнянням
,
яке використовують для попереднього оцінювання характеру руйнування струменя металевого розплаву газовим потоком із заданою швидкістю, а також для оцінювання гранулометричного складу отримуваного порошку.
Значення критеріїв Re і Lp для різних варіантів диспергування струменя рідини під час розпилення водою розплаву міді наведено в табл. 3.1.
Для стаціонарних умов інтенсивного розпилення за механізмом вибуху визначником є критерій Вебера, що характеризує передусім вплив сил поверхневого натягу металевих розплавів.
Диспергування за механізмом вибуху відбувається за швидкостей дуття понад 200 м/с. При цьому досягається ступінь диспергування (n >>2).
Для визначення критерію Вебера для розпилення металевих розплавів О. С. Нечипоренко, Ю. І. Найда, О. В. Медведовський пропонують вираз, що враховує попередню деформацію краплі (видовження):
, (3.1)
де Vк – об’єм краплі; h – допустиме видовження краплі перед подрібненням.
Значення критерію We, обчисленні за виразом (3.1) (табл. 3.2) для різних умов розпилення, змінюються в межах 13,5…16,5. На основі узагальнених даних варто відзначити, що значення критерію Вебера для металевих розплавів має становити We =15,0…16,0.
Таблиця 3.1
Значення критеріїв Re та Lp для різних умов розпилення
Швидкість дуття, м/с |
Причина руйнування струменя |
Розмір краплі, мм |
Re |
Lp | |
Мідь |
Вода | ||||
5…23 |
Вісесиметричні коливання |
3 |
- |
0…33 |
9×10-9…1×10-8 |
25…100 |
Хвилеподібні коливання |
1…3 |
1,0 |
33…165 |
1×10-8…3×10-7 |
100…250 |
Грубе розпилення |
0,5…1,0 |
0,4 |
165…660 |
3×10-7…3×10-6 |
250 |
Тонке розпилення |
0,5 |
0,06 |
660…2160 |
1×10-6…1×10-4 |
Критерій Лапласа впливає на середній розмір частинок під час розпилення металевих розплавів з низькими температурами перегріву над лінією ліквідусу, тобто який за своїм структурним станом наближається до твердого (Бінгамовського). При цьому вплив в’язкості починає істотно виявлятися, якщо Lp > 0,038.
Таблиця 3.2
Значення критерію Вебера для n >2
Вихідний розмір краплі dк, мкм |
Швидкість дуття Vг, м/с |
Допустиме видовження краплі h, мкм |
Критерій Вебера Wе |
50 |
320 |
150 |
16,5 |
100 |
220 |
300 |
15,8 |
200 |
160 |
400 |
14,5 |
300 |
120 |
890 |
13,5 |
3.2. Вплив різних факторів на процес розпилення розплавів газами
Вплив різних факторів на процес розпилення варто розглядати, зважаючи на їх дію на властивості отримуваних порошків, та середній розмір частинок і їх форму. На середній розмір частинок впливають як параметри газового дуття і струменя розплаву, так і фізичні властивості металів та сплавів. При цьому визначальний вплив справляють:
в’язкість і поверхневий натяг металевих розплавів;
температура і теплоємність розплавів;
температура газового середовища;
потужність газового потоку;
5) технологічні параметри.
В’язкість характеризує переміщення рідини з одного стану рівноваги в інший під дією сколювальних сил. Під час розпилювання в’язкість відіграє визначальну роль у процесах зливу металу, диспергування струменя металу розплаву, формоутворення частинок порошку. Низька в’язкість у розплаві пояснюється наявністю додаткового (~3%) вільного відносно твердого тіла об’єму, що забезпечує можливість значно вільнішого переміщення частинок (атомів), ніж у твердому тілі. В’язкість – температурно залежна величина (рис. 3.3), яку можна оцінити за формулою
, (3.2)
де tо – час, протягом якого частинка перебуває у стані рівноваги (τо10‑6…10‑10с); k – постійна Больцмана; Т – температура розплаву; r - радіус атома; U – енергія активації дифузії у рідкій фазі.
Із виразу (3.2.) випливає, що за інших однакових умов відносне переміщення прошарків рідини буде відбуватись лише в тому разі, якщо час дії на рідину зовнішніх сил τ значно більший, ніж τ0, тобто виконується нерівність: τ»τ0. Інакше рідина буде себе поводити, як тверде тіло. Ця умова майже завжди виконується у разі диспергування розплавів розпиленням.
Поряд з температурою в’язкість також залежить від кількості частинок твердих домішок (гетерогенні рідини), особливо в разі незначного перегріванння розплавів металів у період кристалізації в температурному проміжку між лініями ліквідусу і солідусу. У цьому випадку в’язкість можна оцінити за формулою, яку запропонував Ейнштейн:
,
де η0 – в’язкість гомогенної рідини; q – об’ємна частка твердої фази.
Щодо розпилення, то в’язкість визначає ступінь подрібнення струменя розплавленого металу на пучки й краплі, а надалі – на більш дрібні частинки. Очевидно, що зменшення в’язкості металевих розплавів має сприяти утворенню під час розпилення більш дрібних частинок, що найчастіше спостерігається на практиці. У зв’язку з цим для отримання дисперсних порошків необхідно підвищувати температуру розплаву і забезпечувати умови розпилення, що перешкоджають охолодженню його до повного розпилення. Останнє зумовлено тим, що для більшості матеріалів спостерігається зниження в’язкості з підвищенням температури (рис. 3.3), що призводить до збільшення виходу дрібної фракції порошку під час розпилення (табл. 3.3). Іншим істотним фактором, який може впливати на в’язкість, є легування. Так, легування заліза вуглецем і силіцієм сприяє зниженню в’язкості, і, як наслідок, отриманню більш дрібних порошків. Навпаки, наявність кисню в металевих розплавах значно підвищує їх в’язкість. Тому для отримання дрібних порошків у цьому випадку необхідно в розплав вводити розкиснювачі.
Таблиця 3.3