ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З ТЕОРІЇ МЕХАНІЗМІВ І МАШИН

Питання до захисту 1 креслення

1. Задачі динамічного аналізу та синтезу шарнірно-важільного механізму – 2 бали.

7.1. Задачі

Визначити закон руху ланок механізму за відомими:

• кінематичною схемою механізму;

• масовими характеристиками ланок;

• зовнішніми силами, що діють на ланки механізму.

2. Задачі кінематичного аналізу шарнірно-важільного механізму (ШВМ) – 2 бали.

Визначити закон руху ланок механізму за його кінематичною схемою та законом руху початкової ланки.

Закон руху ланок при різних видах руху визначається рівняннями:

3. Показати всі побудови, що стосуються кінематичного аналізу ШВМ – 1 бал.

4. Побудова планів положень (поняття про метод “засічок”) – 2 бали.

План положень – це зображення кінематичної схеми механізму, що відповідає певному положенню його початкової ланки.

За початкову ланку, зазвичай, приймають кривошип (рис. 4.1) або повзун (рис. 4.2)

Закон руху початкової ланки – функція положення.

Положення решти ланок визначають “методом засічок”, який побудовано на тому положенні ТММ, що всі ланки є абсолютно жорсткими та не змінюють своїх розмірів.

Отже, знаючи траєкторії точок ланок механізму, можна визначити положення будь-якої точки ланки в будь-який момент часу “засічкою”, тобто розхилом циркуля на певну довжину ланки.

Порядок побудови плану положень (рис. 4.3):

1. Вибираємо масштаб плану положень, наприклад, = 0,002 м/мм.

2. Розмічаємо точки стояка (відстані a, b... задані завданням на проектування).

3. Проводимо траєкторії точок А (коло), В (дуга), С (пряма), знаючи довжини ланок О₁А, О₂В.

4. Знаходимо “крайні” положення механізму. Як правило, їх два. При цьому кривошип О₁А і шатун АВ або витягуються в одну пряму, або шатун АВ накладається на кривошип О₁А. Отже, “засічками” довжиною ланок (О₁А + АВ), потім (АВ - О₁А) знаходимо на своїй траєкторії точки В (на дузі О₂В); потім “засічкою” довжиною ланки ВС знаходимо крайні положення повзуна С на його траєкторії.

5. Із двох “крайніх” положень механізму за “початок робочого ходу” приймаємо те, з якого рух повзуна С починається проти заданого напрямку сили корисного опору F_КО.

6. Усім точкам “початку робочого ходу” надається індекс “0”, а “кінцю робочого ходу” – відповідно “0' ”.

7. Відстань між “крайніми” положеннями вихідної ланки (повзуна С) називається ходом механізму (Н) - це головна характеристика шарнірно-важільних механізмів.

8. Починаючи з точки А₀, ділимо коло кривошипа на 12 рівних частин, точки розподілу нумеруємо 1....12 в напрямку обертання кривошипа.

9. Положення решти точок механізму знаходимо “методом засічок”.

10. Якщо необхідно побудувати траєкторію точки, яка лежить на ланці (наприклад, точка S у середині шатуна АВ), то в усіх положеннях механізму знаходимо на цій ланці точку S і з'єднуємо всі ці точки плавною кривою. Така крива називається “шатунною кривою”. Характеризує важливі властивості механізму.

5. Основна характеристика ШВМ (що нею називається) – 2 бали.

6. Що називається ходом механізму – 2 бали.

хід механізму, тобто відстань між крайніми положеннями вихідної ланки (повзуна).

7. Назви ланок механізму – 2 бали.

8. Плани швидкостей. Визначення швидкості будь-якої точки ланок механізму - 3 бали.

План швидкостей – це геометрична фігура, на якій з однієї точки (полюса) виходять променями вектори абсолютних швидкостей точок.