Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Алгоритмізація2013грудень.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
8.88 Mб
Скачать

Індивідуальна самостійна робота

Виконати розрахунок для механізмів 2 і 5 за вище наведеним алгоритмом. Для механізму 5 прийняти n1=1 (рівняння Аврамі-Єрофєєва для топохімічних реакцій), тобто знайти порядок n2, енергію активації Е і множник к0.

Контрольні питання

Принцип дериватографічного аналізу. Вплив механізму процесу на вид кінетичного рівняння. Вивести рівняння Аврамі-Єрофєєва (механізм 5, n1=1) з рівняння Єрофєєва-Колмогорова в інтегральній формі , тобто диференціювати останнє рівняння і зробити певні перетворення.

Література

  1. Шестак, Я. Теория термического анализа. – М.: Мир, 1987. – 456 с.

  2. Браун, М. Реакции твердых тел /М. Браун, Д. Доллимор, А. Галвей. –

М.: Мир, 1987. – 360 с.

3 Астрелин, И.М. Синтез фторгидроксидкарбонатапатитов и расчет кинетических параметров их термолиза. / И.М. Астрелин, А.Л. Концевой,

Н.М. Манчук, А.Б. Костенко. ЖНХ.- т.34. - №10. - 1989. - с.2587-2592.

4 Zsaco, J. Kinetic Analysis of Thermogravimetric Data. J. Phys. Chem., 1968 v.72, №7, - р.2406-2411.

Розділ 7. Розрахунок очищення коксового газу від сірководню

Тверде паливо – це не тільки джерело енергії, але і цінна сировина для хімічної промисловості. Основними методами хімічної переробки твердого палива є піроліз (суха перегонка), газифікація, гідрування тощо. З процесів піролізу найбільш широкого поширення набув процес коксування, що полягає у нагріванні твердого палива без доступу повітря за температури 1173÷1373 К (900÷1100 °С). В результаті коксування отримують тверді (кокс), рідкі (кам’яновугільна смола, сирий бензол, надсмольна вода) і газоподібні (коксовий газ) продукти. З 1 т сухого вугілля в середньому отримують 700÷800 кг коксу, 25÷30 кг кам’яновугільної смоли, 300÷350 м3 газу, що містить близько 3 кг аміаку і до 10 кг сирого бензолу. Технологічний процес коксування складається з трьох основних стадій: 1) підготовка вугільної шихти, завантаження її в коксову піч; 2) коксування, відбір парогазової фази і вивантаження коксу; 3) переробка парогазової фази («прямого» коксового газу). З «прямого» коксового газу виділяють кам’яновугільну смолу, надсмольну воду, аміак, бензол і його гомологи. Звільнений від цих речовин коксовий газ, що зветься «зворотним» коксовим газом, складається, в основному, з водню, оксиду вуглецю (ІІ) і метану. Використовують його як сировину для хімічних виробництв (отримання аміаку, метанолу і т.д.), як цінне висококалорійне паливо для інтенсифікації металургійних процесів тощо.

Коксовий газ, що подається на синтез аміаку або метанолу, необхідно очистити від сірководню – каталізаторної отрути. Хемосорбційне поглинання сірководню арсеново-содовим розчином проходить згідно реакції:

Na3AsOS3 + H2S = Na3AsS4 + H2O.

Паралельно з цією реакцією частково перебігає побічна реакція:

Na2CO3 + H2S = NaHCO3 + NaHS.

Розчин регенерують, продуваючи його повітрям:

2 Na3AsS4 + O2 = 2 Na3AsOS3 + 2S,

2NaHS + 2O2 = Na2S2O3 +H2O.

Таким чином, продукти очищення газу - елементарна сірка і тіосульфат натрію. Вихід сірки з поглиненого H2S складає 80%.

Абсорбція сірководню арсеново-содовим розчином інтенсивно перебігає в пінному режимі. Коефіцієнт корисної дії тарілки (ккд) η, що є кінетичною характеристикою процесу (фактична ступінь абсорбції сірководню на тарілці), можна розрахувати за рівняннями:

; (1)

, (2)

де f - масове відношення As2O3 в активних сполуках миш'яку, що поступають з абсорбентом, до H2S, що надходить з газом;

А = 0,6 — емпіричний коефіцієнт; Н — висота шару піни на тарілці апарату, м; W — фіктивна швидкість газу, м/с.

Мета роботи: виконання в середовищі Excel матеріальних і теплових розрахунків, визначення конструктивних параметрів абсорберу.

Вихідні дані

Витрата коксового газу, м3/год., Vк.г. = 10000;

Вміст сірководню в газі на вході, г/м3, Cвх(H2S)= 20;

Вміст сірководню в газі на виході, г/м3:

варіант 1 (грубе очищення), Cвих(H2S)груб = 2;

варіант 2 (тонке очищення), Cвих(H2S)тонк = 0,02;

Температура газу на вході, 0С, tвх = 30;

Температура газу на виході, °С, tвих = 35;

Концентрація активних сполук арсену у розчині

(у перерахунку на As2O3), г/дм3, С(As2O3)= 16;

Температура розчину на вході, °С, tр = 35;

Густина розчину, кг/м3, ρр= 1250;

Швидкість газу в апараті, м/с, W=1;

Висота шару піни на тарілці абсорберу, м, Н = 0,15.

Співвідношення As2O3aкт/H2S (рекомендовано 15—20), rap = 15.