- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •1 Стадія - Задишка не спостерігається ні в спокої, ні при фізичному навантаженні. Хворі повністю компенсовані.
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •2. Одно чи двосторонні захворювання нирок без ниркової недостатності, зокрема, полікістоз.
- •3. Хронічні захворювання нирок з нирковою недостатністю ( діабетична нефропатія, ятрогенні нефропатії ).
- •4. Гіпертензія після нефропатії (anephric state) і трансплантації нирки.
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда (Infarctus myocardii)
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клініка
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •Фізикальні методи дослідження
- •В е г е т а т и в н і р е а к і ї
- •О з н а к и у ш к о д ж е н н я м і о к а р д а
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •1. Форми : - простий
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Класифікація бронхіальної астми
- •2. Персистивна бронхіальна астма
- •1) Легка персистивна (ступінь іі):
- •2) Середнього ступеня персистивна астма (ступінь ііі):
- •3) Важка персистивна астма (ступінь IV):
- •1. Серцево-судинна система: тахікардія, зниження ат, зміщення меж серця , акцент 2 тону над легеневої артерією і др .
- •2. Нервова система: головний біль, збудження, марення, зміни сухожилкових рефлексів .
- •3. Органи травлення: зниження апетиту, болі, нудота, здуття живота, закрепи.
- •4. Сечовивідна система: зменшення виділення сечі, протеїнурія, збільшення уробіліну, підвищення відносної щільності сечі.
- •1. При гнійно-запальних процесах в організмі:
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •IV - пухлина різних розмірів при наявності віддалених метастазів.
- •Гострий холецистит
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •I. Сечовий синдром:
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •4. Змішана форма характеризується поєднанням нефротичної та гіпертонічної форми.
- •1. Латентна форма: мінімум клінічних проявів, загальна слабкість, швидка втомлюваність, субфебрильна температура, незначна протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія - переміжного характеру.
- •3. Гіпертензивна форма. Характеризується підвищенням аг. Сечовий синдром не виражений.
- •4.Азотемічна форма (або стадія хронічної ниркової недостатності).
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •1) Період дії етіологічного чинника;
- •2) Період олігурії-анурії, при якому добовий діурез складає менше 300 мл (тривалість– до 3-х тижнів);
- •3) Період відновлення діурезу з фазою початкового діурезу (коли кількість сечі перевищує 300 мл на добу) і з фазою поліурії (кількість сечі 2-3 л і більше на добу);
- •4) Період видужання, що починається з моменту нормалізації азотемії.
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •В12-фолієво дефіцитна анемія (типу Адісона-Бірмера)
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
- •1. Визначення шое базується на спостереженні осідання еритроцитів крові, яка знаходиться у скляному капілярі (капілярі Панченкова), протягом певного періоду часу.
1. Визначення шое базується на спостереженні осідання еритроцитів крові, яка знаходиться у скляному капілярі (капілярі Панченкова), протягом певного періоду часу.
Фізіологічні коливання ШОЕ у чоловіків складають 4–10 мм на годину, у жінок – 5–15 мм/год (більш висока норма у жінок обумовлена більшим вмістом в їх крові глобулінів та фібриногену, а також меншою кількістю еритроцитів). ШОЕ залежить від діаметра та об’єму еритроцитів, їх кількості (збільшення – уповільнює ШОЕ, зменшення – прискорює), вмісту у плазмі жовчних кислот та пігментів, в’язкості крові. Суттєвий вплив на ШОЕ має зміна співвідношення різних білкових фракцій крові та муко полісахаридів. Збільшення ШОЕ відмічається у період менструацій та при вагітності, під час травлення, при сухоїдінні та голодуванні, при надмірному вживанні білків та їжі, при введенні сироваток, вакцин. Особливого значення набувають зміни ШОЕ при патології. При деяких захворюваннях дослідження ШОЕ в динаміці мають не тільки діагностичне значення, але й допомагають робити висновки про ефективність лікування. Різні патологічні стани можуть супроводжуватись як прискоренням, так і сповільненням ШОЕ.
Прискорення ШОЕ спостерігається при:
інфекційно-запальних захворюваннях (ангіна, холецистит, пневмонія, туберкульоз, менінгіт тощо)
гнійно-септичних процесах (абсцес, емпієма плеври, перитоніт, сепсис)
системних захворюваннях (ревматизмі, системному червоному вовчаку і т.і.)
захворюваннях нирок (нефрити)
захворюваннях печінки (гепатити)
інфаркті міокарда
захворюваннях крові (анемії, лейкози)
злоякісних новоутвореннях
Уповільнення ШОЕ (до 1–2 мм/год) може визначатися при:
процесах, які призводять до згущення крові (кахексія, серцево–судинна недостатність, зневоднення)
поліцитемії (збільшенні кількості еритроцитів крові)
деяких неврозах, епілепсії
алергічних захворюваннях, анафілактичному шоці.
2. Визначення концентрації гемоглобіну (колориметричним методом Салі) базується на його здатності при змішуванні із соляною кислотою перетворюватись на солянокислий гематин – сполуку брунатного кольору, інтенсивність забарвлення якого залежить від кількості гемоглобіну.
Вміст Hb у крові здорового чоловіка в фізіологічних умовах коливається від 130 до 160 г/л (80–100% за Салі), у жінок – від 120 до 150 г/л (70–90 % за Салі). Зниження вмісту Hb у крові (олігохромемія) визначається при анеміях різної етіології, при нефритах, деяких захворюваннях печінки, гепато-лієнальному синдромі, тривалих виснажливих захворюваннях, хронічних гнійних та дистрофічних процесах, деяких інфекційних захворюваннях (черевний тиф), гастритах із зниженою секреторною активністю, злоякісних новоутвореннях, лейкозах, радіаційних ураженнях.
Підвищення вмісту Hb (гіперхромемія) зустрічається у новонароджених, а також при еритремії, легенево-серцевій недостатності, емфіземі легень, пневмосклерозі, бронхіальній астмі, туберкульозі, при кисневому голодуванні (внаслідок зниження концентрації кисню у повітрі).
Відносне збільшення концентрації Hb може спостерігатись при згущенні крові або зневодненні організму внаслідок значної втрати рідини (невпинне блювання вагітних, проноси при холері, дизентерії, посилене потовиділення, при значному обмеженні вживання рідини).
При різних патологічних станах можуть відбуватися не тільки кількісні, але і якісні зміни Hb:
– при отруєнні чадним газом Hb перетворюється на карб оксигемоглобін (сполука з СО), позбавлений здатності виконувати основну функцію кров’яного пігменту – транспорт кисню;
– при поступленні у кров великої кількості деяких медикаментозних засобів (сульфаніламіди, фенацетин) утворюється метгемоглобін, що призводить до порушення процесів дисоціації кисню та розвитку кисневого голодування (гіпоксії) тканин);
– при тривалому застосуванні високих доз сульфаніламідних засобів частина Hb (зазвичай не більше 10%) перетворюється на сульфгемоглобін – стійку сполуку Hb з сульфаніламідом.
Деякі патологічні типи Hb виникають внаслідок генетичних дефектів його утворення (гемоглобінопатії).
3. Визначення кількості еритроцитів проводять методом підрахунку у рахунковій камері під мікроскопом (з подальшим переведенням результату на 1 мм3 (мкл) крові або 1 л). В нормі в 1 мкл крові дорослих чоловіків міститься 4–5 млн. еритроцитів (4–5 х 1012/л), у жінок – 3,8–4,5 млн. в 1 мкл (3,8–4,5 х 1012/л) крові.
Збільшення кількості еритроцитів (поліглобулія, еритроцитоз) спостерігається в фізіологічних умовах у новонароджених, при посиленому потовиділенні, голодуванні, підйому на велику висоту, при зниженні парціального тиску кисню у повітрі.
Патологічні поліглобулії (еритроцитози) поділяються на відносні (вторинні) та абсолютні:
– відносні поліглобулії обумовлені згущенням крові, тобто зменшенням об’єму плазми. Вони можуть виникати при тривалому блюванні, надмірних проносах (холера, гострий гастроентерит), при швидкому наростанні набряків або об’єму асцитичної рідини, шоці, набряку легень, у деяких випадках неврозів (так звані стрес–еритроцитози);
– причиною абсолютних поліглобулій є реактивне подразнення еритропоезу із збільшенням кількості циркулюючих у крові еритроцитів. Абсолютні поліглобулії (еритроцитози) спостерігаються при гіпоксичних станах, деяких вроджених вадах серця (стеноз легеневої артерії), при окремих набутих захворюваннях серцево–судинної системи та органів дихання – мітральному стенозі, склерозі легеневої артерії та її гілок, злипливому перикардиті, емфіземі легень, дифузному пневмосклерозі. Крім того, еритроцитози зустрічаються при ожирінні, пухлинах нирок, коркового шару наднирників, аденомі гіпофізу.
Від симптоматичних поліглобулій слід відрізняти поліцитемію (еритремію) – самостійне захворювання, основним проявом якого є підвищення у крові вмісту еритроцитів (до 9–12 х 1012/л).
Зменшення кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові (еритропенія) з’являється при важких виснажливих захворюваннях, інтоксикаціях,а також при різних формах анемій (постгеморагічній, внаслідок дефіциту заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти, гемолізу еритроцитів), лейкозах, злоякісних новоутвореннях, захворюваннях нирок (нефрити), серцевій недостатності.
4. Розрахунок колірного показника. Колірний показник (КП) відображає ступінь насичення гемоглобіном кожного еритроцита. По КП роблять висновки щодо відповідності вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів у крові хворого.
Для визначення КП використовують розрахункові дані, згідно яких при вмісті Hb 166,7 г/л та кількості еритроцитів 5 х 1012/л КП дорівнює 1. Після відповідних розрахунків та спрощення формули для обчислення КП її можна представити наступним чином:
Hb в од. Салі Hb в г/л х 0,3
КП = або
перші 2 цифри перші 2 цифри
знайденої к-сті знайденої кількості
еритроцитів х 2 еритроцитів
Величина КП залежить від об’єму еритроцитів та їх насиченості Hb. В фізіологічних умовах у дорослої людини КП коливається в межах від 0,85 до 1,1.
Підвищення КП (гіперхромія) спостерігається при В12-дефіцитних та деяких гемолітичних анеміях.
Зниження КП (нижче 0,8, гіпохромія) може відбуватися внаслідок зменшення об’єму еритроцитів та/або зниження їх насиченості Hb, що зустрічається при залізодефіциті та анеміях, обумовлених хронічними крововтратами.
Загальний аналіз крові – нормативні показники за системою СІ
-
Показники
Значення
Кількість еритроцитів
3,8–4,5 х 1012/л (жінки), 4–5 х 1012/л (чоловіки)
Hb
120–150 г/л (жінки), 130–160 г/л (чоловіки)
КП
0,85–1,05
Ретікулоцити
0,2 – 1,0 %
ШОЕ
5–15 мм / год. (жінки), 4–10 мм / год. (чоловіки)
Лейкоцити
4,0–9,0 х 109/л
Базофіли
Еозинофіли
Нейтрофіли
Лімфоцити
Моноцити
0–1 %
2–5 %
Ю
П
С
18–38 %
5–10 %
0
2–4%
50–75%