I. Сечовий синдром:

І .Протеїнурія (до 3,5 г/добу) 2.Еритроцитурія.

З.Лейкоцитурія.

4.Циліндрурія.

II. Нефротичний синдром:

1.Набряки (стійкі, значно виражені) .

2.Висока протеїнурія (більше 3,5 – 4,5 г/добу).

З.Гіпопротеїнемія (нижче норми в 1,5-2 рази, при нормі 60-80 г/л).

4.Диспротеїнемія (А/Г коефіцієнт 1,2).

5.Гіперхолестеринемія (13-15 ммоль/л і вище при нормі 3,9-5,2 ммоль/л).

ІІІ. Гіпертензивний синдром

– проявляється підвищенням артеріального тиску. В механізмі виникнення має значення розлади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.

Гломерулонефрит - це загальне інфекційно-алергічне захворювання з переважним ураженням судин ниркових клубочків з наявністю в тій або іншій мірі виражених змін в канальцях, що є основою для терміну "нефрит".

Етіологія: в 90% передує спалах інфекційного процесу (ангіна, хронічний тонзіліт, катар верхніх дихальних шляхів, отити, синусити, скарлатина, фурункули, пневмонія).

Інфекційний агент (стрептокок) викликає пошкодження клубочків (денатурація білків), у відповідь йде виробка антитіл, утворюється комплекс антиген плюс антитіло, який абсорбується стінкою ниркових канальців, відбувається їх пошкодження.

Класифікація гломерулонефриту

І. Гостра форма:

а) полісиндромний варіант (характеризуються яскраво вираженою клінічною симптоматикою, бурхливим перебігом);

б) моносиндромний варіант (характеризується в’ялим перебігом, часто проявляється тільки сечовим синдромом).

ІІ. Швидкопрогресивна (підгостра злоякісна форма):

А) доазотемічна стадія

Б) азотемічна стадія

III.Хронічна форма:

а) догіпертензивна стадія

б) гіпертензивна стадія

в) хронічна ниркова недостатність (з вказанням ступені).

Клініка гострого нефриту

Можливі два варіанти перебігу:

1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.

2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.

Скарги: поява набряків, частіше на обличчі, вранці, які швидко наростають. Пов’язані вони з підвищенням проникності капілярів, збільшенням альдостерону, АДГ.

Головний біль, важкість в голові – пов’язано з підвищенням артеріального тиску, і в ряді випадків з підвищенням внутрішньочерепного тиску.

Порушення зору - виникає внаслідок спазму судин і крововиливів в сітківку.

Задишка (ядуха) – результат серцевої недостатності внаслідок підвищення AT, а також гідротораксу.

Біль в попереку - спостерігається у 1/3 хворих, обумовлений розтягненням капсули нирок, а також спастичного характеру внаслідок вираженої гематурії.

Виділення сечі кольору "м’ясних помиїв", мала кількість сечі - олігурія, відсутність сечі - анурія.

Загальний огляд - шкіра бліда, набрякле обличчя, вимушене положення хворого (напівсидячи чи сидячи внаслідок задишки).

Температура нормальна чи субфебрильна.

З боку серцево-судинної системи — зміщення верхівкового поштовху вліво за рахунок перевантаження лівого шлуночка внаслідок підвищення AT, зміщення межі серця вліво по тій же причині. Тони серця приглушені, брадикардія, акцент II тону над аортою, систолічний шум на верхівці, при значному ураженні серцевого м'язу - ритм галопу. Пульс — напружений, уповільнений.

З боку органів дихання - при накопиченні рідини в плевральній порожнині притуплення перкуторного тону, аускультативно - ослаблене везикулярне дихання. Може бути пневмонія і бронхіт.

З боку нервової системи — "драматичне" ускладнення по Тареєву – ниркова еклампсія, що проявляється виснажливим головним болем, нудотою, блюванням, збудженням, підвищенням сухожильних рефлексів, позитивним симптомом Бабінського. Потім втрата свідомості, судоми, розширення зіниць, мимовільне відходження сечі та калу. Причина — ангіоспазм мозкових судин та набряк мозку.

Додаткові методи обстеження:

Аналіз сечі (протеїнурія, мікро-макрогематурія, циліндрурія). Спочатку олігурія (період наростання набряків), потім через 1-3 доби — поліурія.

Аналіз крові - невелиий лейкоцитоз з лімфоцитопенією, прискорення ШОЕ, гіпопротеїнемія.

Рентгенографія - транссудат в плевральній порожнині, збільшення в розмірах серця.

AT - підвищення систолічного тиску до 200-220 мм.рт.ст.(може бути й менше), діастолічний тиск 100-160 мм.рт.ст. - постійно.

ЕКГ - перевантаження і гіпертрофія лівого шлуночка, уповільнення АV провідності (подовження PQ), низький вольтаж зубців Р і R, зниження Т, зміщення ST нижче ізолінії.

Підгострий злоякісний екстракапілярний нефрит

(форма нефриту, що швидко прогресує, підгострий проліферативний нефрит)

Характеризується нефротичним синдромом, гіпертензією, прогресуючою нирковою недостатністю.

Хронічний нефрит

Може бути наслідком гострого нефриту (первинно-хронічний) або вторинно-хронічним без вказівки на гострий початок захворювання.

Клінічна класифікація хронічного нефриту

1. Латентна форма характеризується тільки сечовим синдромом (протеїнурія, гематурія, циліндрурія).

2. Нефротична форма (набряково-альбумінурічна) характеризується: набряками, протеїнурією, гематурією, вираженою циліндрурією, гіпо- і диспротеїнемією, гіперхолестеринемією.

3. Гіпертензивна форма характеризується підвищенням артеріального тиску, невираженими змінами в сечі (протеїнурія, еритроцитурія, циліндрурія).