810 Х креатинін крові (ммоль/л)

Класифікація стадій ХХН і ступенів ХНН

Стадія ХХН	Ступінь ХНН	ШКФ мл/хвил/1,73 м2	Рівень креатиніну крові, ммоль/л
I	0	≥ 90	< 0,123
II	I	60–89	0,123–0,176
III	II	30–59	0,177–0,352
IV	III	15–29	0,353–0,528
V	IV	< 15	> 0,528

Крім хронічної, розрізняють гостру ниркову недостатність, тобто синдром, що розвивається в результаті швидкого порушення функції нирок, у першу чергу екскреторної, і характеризується затримкою у крові продуктів, що у нормі виводяться з організму із сечею. Як правило, виявляється стандартним поєднанням наступних симптомів: олігоанурією, гіперазотемією, порушеннями кислотно-лужної рівноваги і водно-електролітного балансу. Основні причини гострої нироковї недостатності поділяються на преренальні, постренальні і реальні. Преренальна і постренальна форми в процесі свого розвитку обов’язково трансформуються в ренальну форму ниркової недостатності. Найбільш проста і доступна класифікація причин гострої ниркової недостатності запропонована Е.М.Тареєвим.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ГНН

1. Шокова нирка (травматичний шок, кровотеча, важка операційна травма, ушкодження або розпад тканини печінки.-підшлункової залози, інфаркт міокарда й інші судинні катастрофи, опіки, масивний гемоліз, септичні аборти, стеноз воротаря і т.і.).

2. Токсична нирка (отруєння нефротропними отрутами — ртуть, пропіленгліколь, бертолетова сіль, сульфаніламіди, антибіотики, рентгенконтрастні засоби, органічні розчинники).

3. Гостра інфекційна (інфекційно-токсична) нирка (лептоспіроз,-анаеробна інфекція).

4. Судинна обструкція (ниркові васкулити, злоякісна АГ, тотальний некроз коркового шару нирок у вагітних, пієлонефрит із некротичним папілітом).

5. Гостра обструкція сечових шляхів (закупорка сечоводу каменем, пухлиною, гостра затримка сечі при аденомі простат лини сечового міхура).

Клінічний перебіг ГНН підрозділяється на 4 періоди:

1) Період дії етіологічного чинника;

2) Період олігурії-анурії, при якому добовий діурез складає менше 300 мл (тривалість– до 3-х тижнів);

3) Період відновлення діурезу з фазою початкового діурезу (коли кількість сечі перевищує 300 мл на добу) і з фазою поліурії (кількість сечі 2-3 л і більше на добу);

4) Період видужання, що починається з моменту нормалізації азотемії.

Про ступінь гіперазотемії судять за рівнем креатиніну і сечовини в плазмі крові. Більш достовірним є дослідження рівня креатиніну, що не залежить від харчування хворого і рівня білкового катаболізму й у нормі складає 0,072-0,123 ммоль/л.

У підтвердженні захворювань нирок як запального, так і імунного похоження великого значення надається загальноклінічному аналізу сечі та аналізам сечі за Нечипоренком та Зимницьким. Окрім цих досліджень має значення дослідження функції нирок при ультразвуковому та біохімічному вивченні змін.

Вказівки до практичної роботи студентів на занятті

Інтерпретація аналізів сечі: загального, проби за Нечипоренком та проби Зимницького

Загальний аналіз сечі

Для дослідження загального аналізу сечі зазвичай беруть ранкову порцію сечі та іноді добову сечу. Доросла людина у звичайних умовах виділяє за добу 1000-1700 мл сечі. Кількість виділеної сечі складає 75-85% від прийнятої рідини. Коливання добового діурезу в сторону його збільшення або зменшення спостерігаються при різних фізіологічних і патологічних станах. Збільшення добового діурезу понад 2000 мл – поліурія в нормі може бути обумовлена значним вживанням рідини, зменшення потовиділення, вживання продуктів, що містять велику кількість води та солей калію (кавуни, дині), при емоційному збудженні, при зниженні температури навколишнього середовища. В патологічних умовах поліурія проявляється при сходженні набряків, розсмоктуванні ексудатів, при хронічному нефриті в стадії зморщування нирок (компенсаторна поліурія). Виражена поліурія спостерігається при цукровому та нецукровому діабеті. Зменшення добової кількості сечі < 1000 мл – олігурія – в фізіологічних умовах може бути обумовлена обмеженим вживанням рідини, посиленою втратою її в спекотний період чи при роботі в гарачому цеху або при інтенсивній фізичній роботі. Патологічне зменшення добової кількості води (при проносах), при лихоманці, гострому гломерулонефриті, при крововтратах, опіках, бузупинній рвоті, важких формах серцевої та гострої ниркової недостатності, при утворенні великих трансудатів і ексудатів. Олігурія іноді супроводжується рідким сечовипусканням – полакіурією. Цілковите припинення сечовиділення – анурія може бути обумовлена важкою формою гострого гломерулонефрита, в термінальній стадії серцевої недостатності, при шоці, при оперативних втручаннях у животі чи малому тазі. Анурія може виникнути при токсичному ураженні нирок, при механічній закупорці сечовивідних шляхів (камінь, пухлина, гіпертрофія передміхурової залози). Ішурія – затримка сечі, коли хворий не в змозі самостійно випорожнити сечовий міхур при його стисненні, ураженні спинного мозку, у безсвідомому стані. Здорова людина за денний період часу виділяє 2/3-3/4 добової кількості сечі. Збільшення виділення сечі вночі – ніктурія є симптомом гломерулонефриту, нефроангіосклерозу, цукрового діабету, хронічної серцево-судинної недостатності.

Колір свіжої сечі солом’яно-жовтий. Інтенсивність кольору залежить від якості їжі, питного режиму. Колір може змінюватися при патологічних станах: колір «м’ясних помиїв» спостерігається при гострому гломерулонефриті, сеча кольору пива буває при паренхіматозній жовтусі, червоного кольору – при інфаркті нирки чи нирковій кольці, темно-бурого кольору –при гемолітичній анемії, прозорого, водянистого кольору – при цукровому діабеті, молочного – при лімфостазі нирки.

Прозорість сечі визначається візуально і розрізняють наступні градації: прозора, непрозора, каламутна. Каламутність сечі залежить від присутності солей, слизу, бактерій, клітинних елементів. Запах сечі у здорової людини має нагадувати свіжезкошену траву, але при наявності крові чи гною набуває запаху зтухлого м’яса. При наявності ацетону сеча набуває фруктового запаху. Нагнійні процеси (гнійний цистит, ракова пухлина в стадії розпаду) супроводжуються появою аміачного запаху.

Відносна щільність сечі залежить від концентрації розчинених в ній щільних речовин (сечовина, сечова кислота, креатинін, солі), а також від наявності цукру, великої кількості білка. Відносна щільність залежить від кількості прийнятої рідини, температури довколишнього середовища.

Вважається, що у здорової людини сума двох перших цифр величини добового діурезу і останніх цифр відносної щільністі дорівнює 30. Наприклад, при діурезі за добу 1500 мл відносна щільність повинна дорівнювати 1015, при діурезі 1000 мл – 1020.

Зниження відносної щільністі – гіпостенурія - наступає при хронічній нирковій недостатності (хронічний гломерулонефрит, нефроангіосклероз, хронічний пієлонефрит, амілоїдоз, полікистоз нирок.

Загальний аналіз сечі – нормативні показники за системою СІ

Показники	Одиниці СІ
Діурез	600-1600 мл/добу
Відносна щільність	1005-1025
рН сечі	4,5-8,0 (в середньому 6,0)
Білок	Відсутній
Глюкоза	0-0,8 (звичайними реакціями не визначається)
Еритроцити	Одиничні в полі зору
Лейкоцити	0 – 3 в полі зору
Епітелій (нирковий)	Відсутній
Циліндри (гіалінові)	0-1 в полі зору
Циліндри еритроцитарні, лейкоцитарні,зернисті, воскоподібні, змішані	Не виявляються
Кристали солей	У кислій сечі можуть бути урати, у лужній - фосфати
Формені елементи в сечі за Нечипоренком	Лейкоцити- до 4000/мл, Еритроцити- до 1000/мл, Циліндри – до 20 /мл.
Діастаза (α-амілаза)	28 – 160 г (л/год)

Проба за Зимницьким

призначається з метою дослідження концентраційної і видільної функції нирок і полягає у 3-годинному зборі сечі при звичайному режимі протягом доби. Визначається добова кількість сечі, що складає 65-75% від прийнятої рідини.

В нормі добовий діурез складає 1000-1500 мл сечі.

Денний діурез становить 2/3- 3/4 від добового.

Співвідношення денного і нічного діурезу 3:1 або 4:1

Відносна щільність 1004-1024.

Концентраційна функція нирок включає розмахи числових значень у різних порціях сечі у межах 10-20 одиниць.

Проба за Зимницьким здорової людини.

Обов’язковим є підрахунок питного режиму за добу.

Години	Кількість сечі (мл)	Відносна щільність
6.00-9.00 (ДД)	210	1009
9.00-12.00 (ДД)	150	1014
12.00-15.00 (ДД)	330	1019
15.00-18.00 (ДД)	210	1022
18.00 –21.00 (НД)	170	1005
21.00-24.00 (НД)	55	1019
24.00-3.00 (НД)
3.00-6.00 (НД)	75	1022

ДД- денний діурез=900 мл

НД – нічний діурез=300 мл.

Видільна функція: добовий діурез=900+300=1200 мл.

Співвідношення денного і нічного діурезу, як 3:1.

Співідношення кількості виділеної сечі і кількості прийнятої рідини (1200:1500) складає 80%.

Концентраційна функція – коливання відносної щільності Ммах=1022 – Ммін1005=17 одиниць.