- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •1 Стадія - Задишка не спостерігається ні в спокої, ні при фізичному навантаженні. Хворі повністю компенсовані.
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •2. Одно чи двосторонні захворювання нирок без ниркової недостатності, зокрема, полікістоз.
- •3. Хронічні захворювання нирок з нирковою недостатністю ( діабетична нефропатія, ятрогенні нефропатії ).
- •4. Гіпертензія після нефропатії (anephric state) і трансплантації нирки.
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда (Infarctus myocardii)
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клініка
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •Фізикальні методи дослідження
- •В е г е т а т и в н і р е а к і ї
- •О з н а к и у ш к о д ж е н н я м і о к а р д а
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •1. Форми : - простий
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Класифікація бронхіальної астми
- •2. Персистивна бронхіальна астма
- •1) Легка персистивна (ступінь іі):
- •2) Середнього ступеня персистивна астма (ступінь ііі):
- •3) Важка персистивна астма (ступінь IV):
- •1. Серцево-судинна система: тахікардія, зниження ат, зміщення меж серця , акцент 2 тону над легеневої артерією і др .
- •2. Нервова система: головний біль, збудження, марення, зміни сухожилкових рефлексів .
- •3. Органи травлення: зниження апетиту, болі, нудота, здуття живота, закрепи.
- •4. Сечовивідна система: зменшення виділення сечі, протеїнурія, збільшення уробіліну, підвищення відносної щільності сечі.
- •1. При гнійно-запальних процесах в організмі:
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •IV - пухлина різних розмірів при наявності віддалених метастазів.
- •Гострий холецистит
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •I. Сечовий синдром:
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •4. Змішана форма характеризується поєднанням нефротичної та гіпертонічної форми.
- •1. Латентна форма: мінімум клінічних проявів, загальна слабкість, швидка втомлюваність, субфебрильна температура, незначна протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія - переміжного характеру.
- •3. Гіпертензивна форма. Характеризується підвищенням аг. Сечовий синдром не виражений.
- •4.Азотемічна форма (або стадія хронічної ниркової недостатності).
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •1) Період дії етіологічного чинника;
- •2) Період олігурії-анурії, при якому добовий діурез складає менше 300 мл (тривалість– до 3-х тижнів);
- •3) Період відновлення діурезу з фазою початкового діурезу (коли кількість сечі перевищує 300 мл на добу) і з фазою поліурії (кількість сечі 2-3 л і більше на добу);
- •4) Період видужання, що починається з моменту нормалізації азотемії.
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •В12-фолієво дефіцитна анемія (типу Адісона-Бірмера)
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
- •1. Визначення шое базується на спостереженні осідання еритроцитів крові, яка знаходиться у скляному капілярі (капілярі Панченкова), протягом певного періоду часу.
IV - пухлина різних розмірів при наявності віддалених метастазів.
Метастазування рака шлунку проходить по лімфатичній та кровоносній системах. В першому випадку не тільки вражаються найближчі до шлунка лімфатичні вузли, але й метастази поширюються вниз, вздовж аорти і вверх, в середостіння, ділянку шиї, в тому числі розташованому за лівою ключицею "вірховську залозу". Поширюючись по кровоносних шляхах, метастази вражають печінку, рідше - легені, нирки, плевру, враження яєчників буває парним (пухлина Кругенберга).
8. Основні симптоми та синдроми при захворюваннях гепато-біліарної системи: хронічному холециститі, холангіті, жовчнокам’яній хворобі, гепатитах і цирозах печінки. Аналіз результатів дуоденального зондування.
Термін |
Визначення |
1. Холецистит |
– поліетіологічне запальне захворювання жовчного міхура, що поєднується з моторно-тонічними порушеннями жовчнови-відних шляхів і змінами фізико-хімічних властивостей і біохімічного складу жовчі . |
2. Жовчнокам’яна хвороба
|
– обмінне захворювання гепатобіліарної системи, що характеризується утворенням жовчних каменів в жовчному міхурі (холецистолітіаз, хр. калькульозний холецитіт), в загальному жовчному протоці (холедохолітіаз), в печінкових жовчних протоках (внутріпечінковий холелітіаз). |
4. Хронічний гепатит |
– дифузне запально-дистрофічне ушкодження печінки різної етіології, що триває понад 6 міс. |
5. Цироз печінки |
– хронічне дифузне ушкодження,яке характеризується порушенням архітектоніки часточок печінки внаслідок фіброзу та утворення структурно-аномальних вузлів регенерації, розвитком функціональної недостатності печінки, портальної гіпертензії. |
6. Больова точка Боаса |
– точка кутанної болючості по lin.paravertebralis d. 1Х-Х1 гр. хребці при запаленні жовчного міхура |
7. Зони шкіряної чутливості Захарїна-Геда |
– обширні зони вираженої болісності і гіпер-чутливості у всі сторони від т. Маккензі і Боаса |
8. Орбітальна точка Бергмана |
– точка кутанної болючості по верхньо-внутрішньому краю орбіти при запаленні жовчного міхура |
9. Точка Мюссі-Георгієвського |
– точка кутанної болючості між ніжками m. Sternocleidomastoideus, право-сторонній френікус-симптом |
10. Симптом Кера |
– локальна болючість у зоні розташування ЖМ - місце перетину зовнішнього краю m. rectus d. з правою реберною дугою |
11. Симптом Алієва |
– тиск на т. Маккензі або Боаса викликає не тільки місцеву болісність, але і біль, що йде вглибину по напрямку до ЖМ |
12. Симптом Айзенберга I |
– коротке постукування ребром долоні нижче кута правої лопатки |
13. Симптом Мерфі
|
– біль під правою реберною дугою при вдоху; |
14.Симптом Гаусмана
|
– біль при ударі ребром долоні нижче краю реберної дуги на висоті вдоху |
15. Симптом Ортнера-Грекова
|
– біль при ударі по правій реберній дузі |
16. Симптом Айзенберга II
|
– в положенні стоячи хворий піднімається на носки і швидко опускається на п’ятки (біль в правому підребір’ї) |
17. Соляральгія |
– біль в ділянці пупка з іррадіацією в спину, іноді пекучого характеру |
18. Дискінезія |
– моторно-тонічне порушення жовчовивідних шляхів |
19. Дисхолія |
– зміна фізико-хімічних властивостей і біохімічного складу жовчі |
20. Симптом Пекарського |
– болісність при натискуванні на р.xiphoideus |
21. Холецистолітіаз |
– утворення жовчних каменів в жовчному міхурі |
22. Холедохолітіаз |
– утворення жовчних каменів в загальному жовчному протоці |
23. Внутріпечінковий холелітіаз |
– утворення жовчних каменів в печінкових жовчних протоках |
24. Індекс літогенності
|
– співвідношення між кількістю холестерину, що міститься у жовчі, і максимальною кількістю холестерину, що може розчинитися при даному співвідношенні жовчних кислот і фосфоліпідів |
Зміст теми:
Холецистит – це поліетіологічне запальне захворювання жовчного міхура, що поєднується з моторно-тонічними порушеннями жовчнови-відних шляхів і змінами фізико-хімічних властивостей і біохімічного складу жовчі.
Етіологія і патогенез: інфекція, аутолітичні ураження слизової оболонки жовчного міхура при попаданні у нього соку підшлункової залози, глисна інвазія. Інфекція може потрапляти в жовчні шляхи ентерогенним (з кишківника), гематогенним (з віддалених джерел: миндалики, каріозні зуби та інше) та лімфогенним шляхом.
До виникнення холециститу схиляє також застій жовчі в жовчному міхурі.
Класифікація холециститів
За етіологією і патогенезом
бактеріальний;
вірусний;
паразитарний;
немікробний (“асептичний”, іммуногенний);
алергічний;
“ферментативний”;
невиясненої етіології.
По клінічних формах
хронічний безкам’яний холецистит
з перевагою запального процесу;
з перевагою діскінетічних явищ.
хронічний калькульозний холецистит.
По типу діскінезії
порушення скорочувальної функції жовчного міхура;
гіперкінез;
гіперкінез без змін тонусу (нормотонія), зі зниженням тонусу (гіпотонія).
порушення тонусу сфінктерів ЖВШ
гіпертонус сфінктера Одді;
гіпертонус сфінктера Люткенса;
гіпертонус обох сфінктерів.
По характеру перебігу
рідко рецидивуючий;
часто рецидивуючий;
постійного (монотонного перебігу);
замаскований (атиповий перебіг).
По фазах захворювання
фаза загострення;
фаза затухаючого загострення;
фаза ремісії.
Основні клінічні синдроми
больовий;
диспептичний;
вегетативної дистонії;
правосторонній реактивний(ірітативний);
предменструального напруження;
солярний;
кардіалгічний(холецисто-кардіальний);
невротично-неврозоподібний;
алергічний.
Ступені тяжкості
легкий;
середньої тяжкості;
тяжкий.
Ускладнення
реактивний панкреатит;
реактивний гепатит;
перихолецистит;
хронічний дуоденіт і перидуоденіт.