- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •1 Стадія - Задишка не спостерігається ні в спокої, ні при фізичному навантаженні. Хворі повністю компенсовані.
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •2. Одно чи двосторонні захворювання нирок без ниркової недостатності, зокрема, полікістоз.
- •3. Хронічні захворювання нирок з нирковою недостатністю ( діабетична нефропатія, ятрогенні нефропатії ).
- •4. Гіпертензія після нефропатії (anephric state) і трансплантації нирки.
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда (Infarctus myocardii)
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клініка
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •Фізикальні методи дослідження
- •В е г е т а т и в н і р е а к і ї
- •О з н а к и у ш к о д ж е н н я м і о к а р д а
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •1. Форми : - простий
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Класифікація бронхіальної астми
- •2. Персистивна бронхіальна астма
- •1) Легка персистивна (ступінь іі):
- •2) Середнього ступеня персистивна астма (ступінь ііі):
- •3) Важка персистивна астма (ступінь IV):
- •1. Серцево-судинна система: тахікардія, зниження ат, зміщення меж серця , акцент 2 тону над легеневої артерією і др .
- •2. Нервова система: головний біль, збудження, марення, зміни сухожилкових рефлексів .
- •3. Органи травлення: зниження апетиту, болі, нудота, здуття живота, закрепи.
- •4. Сечовивідна система: зменшення виділення сечі, протеїнурія, збільшення уробіліну, підвищення відносної щільності сечі.
- •1. При гнійно-запальних процесах в організмі:
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •IV - пухлина різних розмірів при наявності віддалених метастазів.
- •Гострий холецистит
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •I. Сечовий синдром:
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •4. Змішана форма характеризується поєднанням нефротичної та гіпертонічної форми.
- •1. Латентна форма: мінімум клінічних проявів, загальна слабкість, швидка втомлюваність, субфебрильна температура, незначна протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія - переміжного характеру.
- •3. Гіпертензивна форма. Характеризується підвищенням аг. Сечовий синдром не виражений.
- •4.Азотемічна форма (або стадія хронічної ниркової недостатності).
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •1) Період дії етіологічного чинника;
- •2) Період олігурії-анурії, при якому добовий діурез складає менше 300 мл (тривалість– до 3-х тижнів);
- •3) Період відновлення діурезу з фазою початкового діурезу (коли кількість сечі перевищує 300 мл на добу) і з фазою поліурії (кількість сечі 2-3 л і більше на добу);
- •4) Період видужання, що починається з моменту нормалізації азотемії.
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •В12-фолієво дефіцитна анемія (типу Адісона-Бірмера)
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
- •1. Визначення шое базується на спостереженні осідання еритроцитів крові, яка знаходиться у скляному капілярі (капілярі Панченкова), протягом певного періоду часу.
Фізикальні методи дослідження
Об’єктивні симптоми, що можна виявити при фізикальному обстеженні хворого на інфаркт міокарда не є строго специфічними для хвороби. Інколи при інфаркті не спостерігається жодних фізикальних ознак.
По-перше при обстеженні хворого слід звернути увагу на його поведінку, водночас провести пошук симптомів периферійних гемодинамічних порушень, застійних явищ в легенях.
Об’єктивні симптоми інфаркту міокарда
В е г е т а т и в н і р е а к і ї
симпатикотонічна активність
жах в очах
звуження зіниць
блідість
потовиділення
тахікардія
вагусна активність
блювання
брадікардія (іноді)
змішані
запаморочення
шок
порушеня свідомості
О з н а к и у ш к о д ж е н н я м і о к а р д а
гарячка
розширення меж серця (частіше ліворуч)
систолічний шум (при ушкодженні папілярних м’язів або розриві міжшлуночкової перетинки)
шум тертя перикарду
О з н а к и п о р у ш е н н я с к о р о т л и в о ї ф у н к ц і ї м і о к а р д а
пародоксальна перикардіальна пульсація (гостра аневризма серця)
альтернуючий пульс
ослаблення I тону серця
поява III тону серця (ритм галопу – “покрик серця про допомогу”)
поява IV тону серця
падіння АТ
невеликий пульсовий АТ
З а с т і й н а с е р ц е в а н е д о с т а т н і с т ь
– лівошлуночкова
ортопное
акроціаноз
диспное (тахіпное)
крепітація у легенях
правошлуночкова (частіше при інфаркті ПШ, розриві міжшлуночкової перетинки)
дифузний ціаноз
набряки
набухання яремних вен
збільшення печінки
Клінічна симптоматика перебігу інфаркту міокарда багато в чому залежить від характеру ускладнень захворювання, серед яких найчастіше зустрічаються:.
Термінальні аритмії (фібриляція шлуночків, асистолія), інші порушення ритму та провідності серця
Гостра серцева недостатність (набряк легень, кардіогенний шок)
Шок
рефлекторний
аритмічний
Гостра аневризма серця
Розриви серця
Тромбоемболії (великого та малого кола кровообігу)
Постінфарктний синдром Дреслера (аутоімунного генезу)
Встановити наявність у хворого інфаркту міокарда можна, окрім характерної клінічної картини, на підставі виявлення ознак р е з о р б ц і й н о - н е к р о т и ч н о г о синдрому, даних ЕКГ та результатів біохімічного дослідження крові.
Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
Термометрія
субфебрилітет 37,0-38,00С (через 6-24 години)
фебрильна температура (іноді)
Загально-клінічний аналіз крові (симптом «перехресту» показників)
лейкоцитоз (перші години хвороби)
нейтрофільоз (зсув формули вліво)
анеозинофілія
прискорення ШОЕ (з 3-5 дня)
Біохімічний аналіз крові
поява тропонінів Т та I (через 3-4години)
гіперферментемія
КФК та її МВ-фракція (через 6-8 годин до 72 годин)
АСТ, АЛТ (через 24 години до 3-5 днів)
ЛДГ та її ЛДГ1-фракція (через 24 години до 10-14 днів)
Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
Критерії ішемії міокарда
змінення форми (рівнобедрений, гострий) та полярності зубця Т
Критерії пошкодження
зміщення сегменту ST вище або нижче ізолінії
підйом сегменту ST до гори в грудиних відведеннях при субепі-кардіальному або трансмуральному пошкодженні передньої стінки лівого шлуночка
депресія сегменту ST в грудиних відведеннях при субендокардіальному пошкодженні передньої стінки або трансмуральному пошкодженні задньої стінки лівого шлуночка
Критерії некрозу міокарда
п е р е д н ь о ї с т і н к и – патологічний зубець Q або комплекс QS, зменшення амплітуди зубця R, під’йом сегменту ST, негативний зубець Т у відведеннях І, aVL, V3-V6
з а д н ь о ї с т і н к и – патологічний зубець Q або комплекс QS, зменшення амплітуди зубця R, під’йом сегменту ST, негативний зубець Т у відведеннях ІІІ, aVF, II
Проведення хворим на інфаркт міокарда ехокардіографії дозволяє розширити уявлення про обсяг ураження міокарда та характер ускладнень. За допомогою цього методу дослідження можна виявити:
Зони дискинезії міокарда
Аневризма
Зниження фракції викиду лівого шлуночка
Пристінкові тромби
Інфаркт міокарда правого шлуночка
Коли діагноз інфаркту міокарда викликає сумніви в спеціалізованих кардіологічних центрах використовують складніші методи неінвазивної (вентрикулографія, сцинтіграфія міокарда) та інвазивної діагностики (селективна коронарографія).