- •78 Елементи диференціального числення Розділ 1. Математична обробка медико-біологічної інформації
- •Елементи диференціального числення
- •1.1.1.Похідна та диференціал функції
- •Геометричне тлумачення похідної і диференціала
- •Фізичне тлумачення похідної і диференціала
- •1.1.2. Основні правила диференціювання
- •1.1.3. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •1.1.4. Правило диференціювання складної функції
- •1.1.5. Похідні вищого порядку
- •1.1.6. Дослідження функцій на монотонність.Максимуми та мінімуми функцій
- •1.1.7. Випуклість та увігнутість графіка функції.Точки перегину
- •1.1.8. Побудова графіків функцій
- •1.1.9. Практичне заняття
- •1.1.10. Завдання для самостійної роботи
- •Функції декількох змінних
- •1.2.1. Частинні похідні і диференціали функції декількох змінних
- •1.2.2. Повний диференціал
- •1.2.3. Застосування диференціала функції для обчислення похибок
- •Правила визначення похибок
- •1.2.4. Практичне заняття
- •1.2.5. Завдання для самостійної роботи
- •Елементи інтегрального числення
- •1.3.1. Первісна.Невизначений інтеграл
- •1.3.2. Властивості невизначеного інтегралу
- •1.3.3. Таблиця найпростіших інтегралів
- •1.3.4. Основні методи інтегрування
- •1.3.5.Визначений інтеграл
- •1.3.6. Властивості визначеного інтеграла
- •1.3.7. Формула Ньютона–Лейбніца
- •1.3.8. Практичне заняття
- •1.3.9. Завдання для самостійної роботи
- •Елементи теорії Звичайних диференціальних рівнянь
- •1.4.1. Поняття про диференціальні рівняння
- •1.4.2. Лінійні диференціальні рівняння
- •Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •1.4.3. Диференціальні рівняння зі змінними,що розділяються
- •1.4.4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
- •1.4.5.Практичне заняття
- •1.4.6. Завдання для самостійної роботи
- •Основи теорії йМовірностей та математичної статистики
- •1.5.1. Класифікація явищ.Частота та ймовірність події
- •1.5.2. Теорема додавання ймовірностей
- •1.5.3. Теорема множення ймовірностей
- •1.5.4. Формула повної ймовірності.Формули Байєса
- •1.5.5. Повторні випробування. Формула Бернуллі
- •1.5.6. Випадкова величина,дискретні та неперервні випадкові величини
- •1.5.7. Інтегральна та диференціальна функції розподілу
- •1.5.8. Основні кількісні характеристики розподілу випадкових величин
- •1.5.9. Основні закони розподілу випадкових величин
- •1.5.10. Кореляційна залежність
- •1.5.11. Практичне заняття
- •1.5.12. Завдання для самостійної роботи
Елементи теорії Звичайних диференціальних рівнянь
1.4.1. Поняття про диференціальні рівняння
Диференціальним називається рівняння, в яке, крім функції y і незалежної змінної x, входять похідні функції y', y'', ..., y(n) (або диференціали dx i dy). Загальний вигляд диференціального рівняння у випадку функції однієї змінної:
F1 (x, y, y', y'', …, y(п)) = 0абоF2 (x, y, dx, dy) = 0.
Найвищий порядок похідної, яка входить до диференціального рівняння, називаютьпорядкомдиференціального рівняння.
Диференціальне рівняння називається лінійним, якщо невідома функціяyта її похідні y', y'', ...входять у рівняння тільки в першому ступені. В іншому випадку – рівняннянелінійне.
Розв’язком звичайного диференціального рівняння n-го порядку називається кожна функціяy = f (x), підстановка якої, разом з її похідними, перетворює його в тотожність. Процедуру знаходження розв’язків диференціального рівняння називають інтегруванням цього рівняння.
У випадку функції однієї змінної (у = f (х))рівняння називаютьзвичайним диференціальним рівнянням. У випадку двох ()і більше змінних рівняння називаютьдиференціальним рівнянням в частинних похідних.
Найбільш поширені у фізиці такі диференціальні рівняння в частинних похідних:
1. Рівняння дифузії
,
де шукана функція – концентрація речовини є функцією часу і координати с = f (x, t), D– коефіцієнт дифузії.
2. Рівняння теплопровідності для температури T= f (x, t)
,
– коефіцієнт температуропровідності.
3. Рівняння вільних гармонічних коливань
,
де –власна частота,s– зміщення тіла від положення рівноваги.
4. Хвильове рівняння:
,
де s = f (x,t) – зміщення точок середовища від положення рівноваги,υ– швидкість поширення хвилі.
Надалі будемо розглядати звичайні лінійні диференціальні рівняння.
1.4.2. Лінійні диференціальні рівняння
Лінійне диференціальне рівняння n-го порядку має вигляд:
y(n) + a1(x) y(n – 1) +…+ a n(x) y = b(x),
де y– шукана функція,a1(x), a2(x), …, an(x)– відомі функції незалежної змінної, їх ще називаютькоефіцієнтамидиференціального рівняння. Якщо коефіцієнти при невідомій функціїyта її похідних не залежать відx, тобто є константами, то рівняння називається диференціальним рівнянням зпостійними коефіцієнтами. У протилежному випадку – диференціальне рівняння зізмінними коефіцієнтами.
Рівняння, в якому b(x) 0, називаєтьсянеоднорідним, якщо жb(x) = 0, то рівняння –однорідне.
У відповідність однорідному диференціальному рівнянню можна поставити алгебраїчне рівняння відносно змінної
,
яке називають характеристичнимдля даного диференціального рівняння. Якщо– корінь характеристичного рівняння, то– розв’язок диференціального рівняння. Кожному дійсному кореню кратностіm відповідає набір лінійно незалежних розв’язків
, ,…, . (1.16)
Система функцій називається лінійно незалежною, якщо ні одна з них не може бути подана у вигляді лінійної комбінації останніх функцій.
Має місце теорема. Якщо y1 = 1(x), 2(x), …, k(x) – розв’язки однорідного рівняння, то будь-яка їх лінійна комбінація
C1 y1 + C2 y2 + … + Ck yk
також є розв’язком цього однорідного рівняння, С1, С2, …, Ск – константи.
Сукупність лінійно незалежних розв’язків, кількість функцій в якій дорівнює порядку диференціального рівняння, називаютьфундаментальним набором розв’язківлінійного диференціального рівняння .
Загальний розв’язок диференціального рівняння– розв’язок, який є лінійною комбінацією фундаментального набору розв’язків:
,
де С1, С2, …, Сn – довільні константи,yi– лінійно незалежні розв’язки диференціального рівняння .
Отже, загальний розв’язок диференціального рівняння n-го порядку– це функціяy = f (x, C1, C2, …, Cn), яка перетворює це рівняння в тотожність при будь-яких значеннях константC1, C2, …, Cn.
Розв’язок, який отримується із загального при деяких фіксованих значеннях констант C1, C2, …, Cn, називаютьчастинним розв’язком.