10.Впровадження досягнень фіз рослин в практику с/г виробництва.

Генетична інженерія відкриває перед селекцією рослин нові перспективи, зокрема можливість перенесення в них генів від бактерій, грибів, екзотичних рослин і навіть людини та тварини, в тому числі й генів стійкості, що є недосяжним для традиційної селекції. Три видатні досягнення фізіології рослин створили основу для інтеграції технології рекомбінантних ДНК в генно-інженерну біотехнологію рослин. Це відкриття фітогормонів, які регулюють ріст і розвиток рослин; розробка методів культивування клітин і тканин рослин (ці методи дали можливість вирощувати клітини, тканини і цілі рослини в стерильних умовах та проводити їх селекцію на селективних середовищах); встановлення феномену тотипотентності соматичних рослинних клітин, який відкрив шлях до регенерації з них цілих рослин.

11.Гормони рослин (фітогормони) як основні регулятори процесів росту і розвитку. Стимулятори росту і розвитку.

Фітогормони – це органічні речовини, що синтезуються спеціалізованими тканинами рослин і діють в малих дозах, вони є координаторами і регуляторами онтогенезу.

Фітогормони є визначальними в системі регуляції та інтеграції росту і розвитку, вони не мають білкової природи.

Основні: ауксин, гібереліни, цитокініни, абсцизова кислота, етилен.

Ауксини – це речовини, яі синтезуються у верхівкових меристемах коренів та пагонів, вихідною речовиною для синтезу є амінокислота триптофан. Бор і Цинк забезпечують повну активність ауксину. По пагонах ауксин переміщується з верху вниз, а в кореневій системі навпаки. Стимулюють утв.коренців у живців.Клітини ауксину регулюють в’язкість цитоплазми,пластичність, еластичність клітинної оболонки.

Гібереліни – назва пох від гіберевої кислоти. Сприяють видовженню пагонів, гальмують ріст коренів і активізують велику к-сть ферментів.

Цитокініни – похідні аденіну, є основами за хімічною природою, стимуляторами клітинних коренів, активують увесь метаболізм Активність цитокініну знижується при відсутності ауксину. Багато цитокініну є в недозрілих плодах,насінні і меристемах.

Абсцизова кислота – фітогормони діють як інгібітори росту, викликають затримку рослин при переході у стан спокою, опадання листків і плодів.

Етилен – газоподібна речовина, синтезується у бруньках і молодих тканинах з амінокислоти, метіоніну за участі АТФ. Затримує клітинний поділ, стимулює коренеподіли.

Стимулятори росту рослин - речовини, що володіють великою біологічною активністю, що підсилюють поділ клітин, отже і зростання рослин. За своїм складом вони поділяються на природні і синтетичні. До природних відносяться фітогормони, до синтетичних - їх аналоги. Фітогормони синтезуються в одній частині рослин, переносяться в інші де і змінюють специфічні ростові процеси. Стимулятори росту підвищують стійкість рослин до різких перепадів температур, морозстойкость, приживлюваність молодих саджанців при пересадці.

12.Дихання. Значення цього процесу в житті.

Дихання – аеробний окисний процес розпаду органічних сполук на прості неорганічні групи, що супроводжуються виділенням енергії.

У рослин дихання виконує такі функції: 1.Забезпечує рослини енергією у формі АТФ.

2.Дихання є багатоетапним процесом тому в його ході утв.численні проміжні продукти,які є цінними для метаболізму рослин і утворює метаболічний фонд рослин. 3.Синтез АТФ (основна ф-я дихання)

Сумарне рівняння процесу д-я-С6Н12О6+6О2-6СО2+6Н2О+674 клка е.

Процес д-я складається з 3-х епаків: 1.Гліколіз. 2.Дихальний ланцюг. 3.Цикл Кребса.

АТФ утв під час окиснення молекул (глюкоза, жирні кислоти, амінокислоти)

У рослин газообмін відбувається через стоми на листі і стеблах, а також через сочевички і тріщини в корі.  Дихання у рослин - це складний процес, який має велике значення в житті як людини так тварин. Дихання рослин потрібне усім вищим і більшості нижчих рослин для їх повноцінної життєдіяльності. Повітря у відкритому грунті може змінюватися залежно від рельєфу ділянки, типу захисних смуг, властивостей грунту і т. д. У закритому грунті існуюче газове середовище для дихання рослин можна регулювати провітрюванням, підгодівлями вуглекислим газом.  З повітря рослини поглинають вуглекислий газ і кисень в процесах асиміляції і дихання, інтенсивність яких залежить від освітленості, вологості, температури і постачання рослин поживними речовинами. Під час клвтинного д-я в живих органах рослинного організму за участю кисню окиснюються і розкладаються органічні сполуки це зумовлює синтез багатих на енергію хімічно активних метаболітів.