- •10.Впровадження досягнень фіз рослин в практику с/г виробництва.
- •11.Гормони рослин (фітогормони) як основні регулятори процесів росту і розвитку. Стимулятори росту і розвитку.
- •12.Дихання. Значення цього процесу в житті.
- •13. Історія розвитку вчення про дихання.
- •14. Еволюція фотосинтезу. Фоторедукція.
- •15. Енергетика фотосинтезу.
- •16. Етапи розвитку рослин. Старіння як необхідний етап отогенезу.
- •17. Жири і перетворення в рослинній клітині. Біосинтез.
- •18. Життя рослини як єдиного цілого. Взаємозв’язок та регуляція фізіологічних процесів у рослині.
- •19 Залежність фотосинтезу від умов оточуючого середовища
- •23 Значення фітогормонів в ростових рухах
- •Гіплтеза Холодного- Вента (Гормональна теорія тропізмів)
- •25 Клітина клітинна теорія
- •Наукові погляди к.А. Тімірязєва
- •Вибрана бібліографія творів к.А. Тімірязєва
- •51.Поняття про хемосинтез. Праці с.М.Виноградського
- •54. Проникність протоплазми для води. Тургор і тургорний тиск.
- •53. Продихові рухи і залежність їх від умов оточуючого середовища.
- •64. Солестійкість рослин. Підвищена стійкість рослин до засолення.
- •65. Спокій у рослин. Фізіологічні основи спокою.
- •67 Стадійний розвиток. (див попереднє питання) Стадія яровизації.
- •68. Субмікроскопічна будова рослинної клітини. Будова та ф- ї основних органел.
17. Жири і перетворення в рослинній клітині. Біосинтез.
Жири в рослинах утворюються з вуглеводів. Вони відкладаються як запасні речовини, беруть участь у побудові різних структур цитоплазми, особливо мембран і різноманітних оболонок. Жири – високоенергетичні сполуки, тому вони використовуються також при захисних процесах у деревних рослин у холодний період року. Жири прикімнатній температурі залишаються твердими. Особливо багато жиру синтезується в деяких мікроорганізмах. Перетворення вуглеводів у жири в них відбувається дуже легко, але при достатньому доступі кисню. Прицьому частина сахару окислюється до вул.газу і води, а одержана енергія використовується на синтез жиру. Основна схема синтезу жиру в рослин і мікроорганізмів має такий вигляд: сахар→гліцерин і жирні кислоти (насичені і ненасичені)→жир. Вихідними речовинами, які використовуються в синтезі жиру, є гексози, а також пентози і оцтова кислота. У всіх випадках особлива роль належить процесу фосфорилювання тих речовин, які беруть участь у відповідних перетвореннях. Загальна схема перетворення жиру в сахари у рослин: жир→ залишок жирної кислоти→кофермент А→ацетилкофермент А→цикл гліоксалевої кислоти→яблучна кислота→фосфоенолпіровиноградна кислота
→ферментативні реакції анаеробної фази дисиміляції вуглеводів→сахари.
18. Життя рослини як єдиного цілого. Взаємозв’язок та регуляція фізіологічних процесів у рослині.
Кожний рослинний організм має сукупність ознак і властивостей, що характеризують біологічну систему: морфологія, обмін речовин, ріст, розвиток, мінливість, спадковість, подразливість. Усі ці ознаки і властивості формуються в результаті реалізації генотипу за певних умов середовища. Кожний організм має різні рівні організації. У одноклітинних клітинний і організмений рівні збігаються. У багатоклітинних розрізняють рівні: клітинний, тканинний, органний, організм енний (вищі рослини). Формування всіх тканин, органів і цілісного організму рослини відбувається в процесі онтогенезу. У ході онтогенезу відбувається багато біохімічних, фізіологічних, енергетичних перетворень, які забезпечують процеси життєдіяльності і росту рослини. Ріст рослини триває впродовж усього онтогенезу завдяки наявності твірної тканини (меристеми). Цілісність рослини в онтогенезі забезпечується обміном речовин між різними органами. Біохімічні перетворення впродовж усього онтогенезу відбувається за участю ферментів, синтез яких визначається генетичною інформацією. Реалізація генетичної інформації виявляється не лише в збільшенні форми та маси органів, а й у рухах, що дають змогу орієнтувати органи в просторі. Такі ростові рухи дістали назву тропізмів і настій. Усі процеси росту, збільшення маси, ростові рухи регулюються під дією стимуляторів і інгібіторів росту. До природних регуляторів росту відносять фітогормони (ауксини, гібереліни і т.д.), інгібітори негормональної природи (деякі феноли, похідні сечовини). Фітогормони впливають майже на кожний аспект розвитку: поділ і ріст клітин, диференціацію, органогенез, стан спокою бруньок і насіння тощо. Регульовані в такий спосіб ріст і розвиток за певних умов середовища спричинюють формування цілісного організму, всі органи і тканини якого взаємопов’язані.