24-Годинний внутрішньостравохідний pH-моніторинг:

Основний метод підтвердження ГЕРХ, що дає змогу довести зв’язок симптомів (як типових, так і атипових) із шлунково-стравохідним рефлюксом.

Рентгенологічне обстеження стравоходу: при підозрі на діафрагмальну килу.

pH-моніторинг за допомогою радіотелеметричної системи “Bravo” має ряд переваг перед традиційним зондовим методом

Тест на Helicobacter pylori (Hp) — одноразово

Виявлення та ерадикація Hp-інфекції показані у випадку необхідності тривалої терапії за допомогою ІПП.

Загальний аналіз крові та біохімічні дослідження — одноразово

При неефективності лікування протягом 2-х тижнів необхідно проводити ЕГДС та pH-моніторинг. При підтвердженні діагнозу доза ІПП збільшується — призначається прийом їх стандартної дози два рази на добу з інтервалом в 12 годин, інколи додатково призначаються прокінетики. У випадках нічного “прориву” кислотності, підтвердженого даними pH-моніторингу, показано додаткове до подвійної дози ІПП застосування Н -гістаміноблокаторів у стандартній дозі. При наявності жовчного 2 рефлюксу показано застосування урсодезоксихолевої кислоти або цитопротекторів.

Диференційну діагностику гастроезофагальної рефлексної хвороби проводять із хронічним гастритом, виразковою хворобою, раком стравоходу, захворюваннями бронхів та легенів, а також з стенокардією.

Принципи лікування хворих на гастроезофагальну рефлюксну хворобу.

Лікувальне харчування у фазу загострення - стіл № 1, пізніше - стіл № 2.

Медикаментозне лікування:

1. Препарати, що регулюють моторну функцію стравохіду (прокінетики

(церукал, метоклопрамід, мотіліум).

2. Антисекреторні засоби (ранітидин, фамотидин, нізатидин, роксатидин).

3. інгібітори протонної помпи (омепразол, пантопразол).

4. Антацидні засоби (альмагель, фосфолюгель, маалокс).

5. Мінеральні води ("Лужанська", "Поляна Квасова", "Моршинська" - у теплому вигляді без газу по 3/4 склянки 3 рази на день за 1,0-1,5 год до їди).

Фізіотерапія:ультразвукова терапія, гальванізація, електро­форез, діадинамотерапія. Санаторно-курортне лікування рекомендується в період ремісії ( курорти Миргороду, Закарпаття, Моршина).

Основні критерії ефективності лікування — загоєння ерозивних уражень стравоходу, зникнення печії, поліпшення якості життя. Частота рецидивування протягом першого року після вдалого завершення лікування становить 39-65% для ерозивної ГЕРХ та 78-91% для неерозивної ГЕРХ, що обумовлює необхідність тривалої підтримуючої терапії.

Лікування ускладнень ГЕРХ та особливих форм:

Хірургічне або ендоскопічне лікування ГЕРХ може бути рекомендовано пацієнту у наступних випадках:

- необхідність тривалої медикаментозної терапії;

- недостатній ефект медикаментозного лікування;

- діафрагмальна кела, великий об’єм рефлюксату;

- ускладнена ГЕРХ (кровотеча, стриктури, СБ, рак стравоходу);

- повторні аспираційні пневмонії;

- особисте бажання пацієнта;

- стравохід Баррета.

Середня тривалість початкового лікування — 1-3 міс. (залежно від форми ГЕРХ та важкості езофагіту)

Реабілітація

Загальні рекомендації по дієті при ГЕРХ:

- після прийому їжі уникати нахилів уперед та не лягати;

- уникати надмірних прийомів їжі, не їсти за 2-3 години до сну;

- уникати прийому продуктів, що знижують тонус НСС та подразнюють СО стравоходу (жирна їжа, кислі соки, алкоголь, кава, шоколад та ін.).

Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації

- спати з припіднятим головним кінцем ліжка не менше, ніж на 15 см;

- не носити тісну одежу та тугі паски;

- уникати підняття ваги понад 8-10 кг, перенапруження черевного пресу та роботи, пов’язаної з нахилами тулуба уперед;

- боротьба з надмірною вагою;

- кинути палити;

- уникати прийому провокуючих рефлюкс ліків.

Диспансерному нагляду підлягають хворі з тривалою печією (більше 10 років), ерозивними формами ГЕРХ, стравоходом Баррета. У випадках стравоходу Баррета тактика лікування визначається ступенем дисплазії епітелію. При дисплазії низького ступеня слід призначати ІПП в подвійній дозі не менше, ніж на 3 міс. з подальшим зниженням їх дози до стандартної. Ендоскопічний контроль з повторними біопсіями слід проводити кожен рік. Для пацієнтів з виявленою дисплазією високого ступеня повинно бути виконано ще одне ендоскопічне дослідження з множинною біопсією (особливо зі змінених ділянок СО, виявлених при хромоендоскопії) для пошуку інвазивного раку. Якщо в результаті цих досліджень виявлена поширена дисплазія високого ступеня, рекомендується ендоскопічне лікування (ендоскопічна резекція СО) або навіть хірургічне втручання — езофагоектомія.

Тести вихідного контролю знань

1.Хвора скаржиться на розлитий біль в епігастральній ділянці незабаром після вживання, нудоту, слабкість, запаморочення. Апетит збережений. В аналізі крові кількість еритроцитів 2,1 Т/л, гемоглобін 116 г/л. Батько хворіє хронічним гастритом. Рентген-дослідження шлунку без патології. Уреазний тест негативний. Оберіть більш вірний діагноз.

А. Хронічний гастрит А

B. Рак шлунку

C. Хронічний гастрит С

D. Хронічний гастрит В

E. Виразкова хвороба 12-палої кишки

Джерела інформації

Основні:

1. Маколкин В.И., Овчаренко Е.И. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям. - М.: Медицина, 1989. - С. 221-231. Додаткові:

2. Л.Т. Малая, В.Н. Хворостінка Терапія – Харьков «Фоліо» , 2005.- С.

3. Пелещук А.П., Передерій В.Г., Свінцицький А.С. Гастроентерологія.

К.: Здоров’я, 1995. - С. 239-264.

4. Передерій В.Г., Ткач С.М. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб: у 2 т.

К., 1998. - Т.2: Гастроентерологія, гематологія, нефрологія. - С. 11-64.

5. Рефлюксна хвороба стравоходу: посібник/Під ред. П. Місюни; пер. З польської А.С. Барвінська, В.В. Ващук, І.Д. Герич (заг.редакція) та ін. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2004. – 176 с.