Тема 5. Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози. Ознаки ендемічної місцевості за вооз. Клініка, діагностика, профілактика та лікування. Тиреотоксикоз. Клінічні форми. Діагностика, лікування.

Кількіть годин: 6

Місце проведення :навчальна аудиторія, відділення ендокринології

Мета:

1. Проконтролювати знання етиології і патогенезу тиреотоксикозу та інших йоддефіцитних захворювань, основних клінічних синдромів при дифузному та вузловому токсичному зобі, особливостей їх перебігу.

2. Навчити поставити діагноз на основі правильної інтеграції клінічних і лабораторних даних, оцінки показників йодонакопичувальної функції, УЗД щитовидної залози і концентрації в крові тиреоїдних гормонів.

3. Навчити проведенню диференційної діагностики з неврозами, захворюваннями серця, іншими захворюваннями щитовидної залози.

4. Навчити призначити лікування.

Професійна орієнтація студентів:

Дифузний токсичний зоб (ДТЗ) є захворюванням з генетично обумовленим дефектом в іммунологічному статусі, при якому виробляється велика кількість тиреостимулюючих антитіл, що призводить до гіперфункції щитовидної залози, її гіперплазії та гіпертрофії. Вузловий токсичний зоб (ВТЗ) є доброякісною пухлиною щитовидної залози, при якій її фрагмент (долька) починає автономно надлишково функціонувати, що призводить до симптоматики тиреотоксикозу. Серед захворювань щитовидної залози ДТЗ займає третє місце піс­ля ендемічного зоба і гіпотиреоза, крім того тиреотоксикозом можуть супроводжуватися деякі інші захворювання щитовидної залози – початкові стадії хронічного автоіммунного тиреоїдиту та підгострий тиреоїдит.

Клініка дифузного токсичного зоба характеризуєтьсья ве­ликою різноманітністю симптомів, що створює певні трудно­щі в діагностиці і диференційній діагностиці. Має значення вибір найбільш раціонального методу лікування токсичного зоба, його ускладнень і диспансерного спостереження.

Базовий рівень вмінь та знань

Студент має знати:

1. Морфологію щитовидної залози (анатомія,гістологія).

2. Біохімію, фізіологію і патофізіологію тиреоідних гормонів (патфізіологія, біохімія).

3. Механізми впливу на ендокринну систему психічної травми, інфек­ції, гіпертермії і генетичних факторів (патфізіологія) .

4. Особливості формування імунітету, патогенез аутоімунних захворювань (патфізіологія) .

5. Схему історії хвороби, вміти зібрати анамнез, обстежи­ти хворого, обгрунтувати діагноз (пропедевтика вн.хвороб).

6. Знати антитиреоідні препарати (фармакологія).

7. Механізм дії променевої терапії (радіологія).

Стедент має вивчити (нові знання):

1. Клініку дифузного та вузлового токсичного зоба.

2. Особливості перебігу йод дефіцитних захворюваннь у дітей, осіб похи­лого віку, чоловіків, особливості перебігу токсичного мононодозного зоба, ускладнень дифузного зоба.

3. Клінічну і лабораторну діагностику тиреотоксикозу, його диференційну діагностику з неврозами, зах­ворюваннями серця (ревмокардитом, мітральним пороком, кардіосклерозом).

9. Лікування (медикаментозне, хірургічне, радіойодом).

10. Клініку, діагностику,інструментальну та лабораторну діагностику підгострого тиреоїдиту (де Кервена), його лікування.

5. Працевлаштування.

6. Диспансеризацію.

Студент має уміти (практичні навички):

1. Пальпувати щитовидну залозу.

2. Поставити діагноз хворому з тиреотоксикозом.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Призначити лікування хворому дифузним та вузловим токсичним зо­бом.

5. Визначити показання для хірургічного лікування.

6. Виписати рецепти на антитиреоїдні препарати.

7. Визначити терміни диспансерного спостереження.

Зміст заняття (перелік питань, що мають бути розглянуті):

1. Етиологія дифузного і вузлового токсичного зоба.

2. Патогенез дифузного і вузлового токсичного зоба.

3. Класифікація йоддефіцитних станів.

4. Клініка.

5. Особливості перебігу токсичного зоба у дітей, осіб по­хилого віку, чоловіків.

6. Ускладнення дифузного токсичного зоба.

7. Діагностика дифузного і вузлового токсичного зоба.

8. Диференційна діагностика захворювань, що супроводжуються тиреотоксикозом.

9. Лікування.

10. Диспансеризація.

11. Працевлаштування.

Задачі для вхідного контролю знань:

1. Щоденна потреба в йоді для біосинтезу тиреоїдних гормонів така:

1. 1—2 г.

2. 14—17 мг.

3. 150—180 мкг.

4. 98—104 нг.

5. 123—228 мкмоль.

2. Механізм дії тиреоїдних гормонів зводиться до:

1. Індукції синтезу та підвищення активності всіх ферментів клітин.

2. Впливу на проникливість мітохондріальних мембран

3. Стимуляції метаболізму в мітохондріях.

4. Зниження цукру в крові.

5. Індукція синтезу РНК в ядрах клітин.

3. Біологічні ефекти тиреоїдних гормонів такі:

1. Вплив на накопичення глікогену.

2.Сприяння синтезу вітамінів

3. Ліпосинтетична активність.

4. Підвищення чутливості адренорецепторів міокарда.

5. Сприяння диференціації жирової тканини.

4. Визначте, яка з наведених класифікацій належить ВООЗ:

1. 1ст. - зоб доступний пальпації:

2 ст. - видимий зоб;

2. 1ст.-Доступний пальпації перешийок:

2ст.- видимий перешийок;

3ст.- «товста шия»;

4ст.- великий зоб;

5ст. -зоб значних розмірів з деформацією шиї.

5. Які з названих змін в поведінці людини пов'язані з над­лишком тиреоїдних гормонів?

1. Затримка розумового розвитку.

2. Сонливість

3. Закрепи.

4. Пригнічення психічних процесів.

5. Гіперчутливість до тепла.

6. Який фактор з наведених аліментарніх порушень може призвести до захворювання щитовидної залози

1. Дефіцит фтору у воді

2. дефіцит йоду у воді

3. надлишок заліза у воді

4. дефіцит вітамінів у харчуванні

5. дефіцит кальцію у харчуванні

7. Яке дослідження дозволяє визначити функціональний стан щитовидної залози

1. УЗД щитовидної залози

2. Визначення рівнів ТТГ, Т3, Т4.

3. Визначення концентрації гормоно транспортних білків

4. Визначення йодурії

5. Визначення рівня холестерину

8. Етіологічним фактором дифузного токсичного зобу може бути:

1. Присутність у крові органоспецифічних антитіл

2. Порушення кровообігу в тканині залози

3. Хромосомні аномалії

4. Пухлина щитовидної залози

5. Дефіцит йоду

9. Тиреоїдні гормони регулюють:

1. Обмін кальцію та фосфору в організмі

2. Енергозабезпеченність тканин

3. Синтез глікогену

4. Водно-сольовий баланс

5. Синтез стероїдних гормонів

10. Яке дослідження використовується як найважливіший показник йодної недостатності

1. визначення кількості йоду у воді

2. визначення кількості йоду у продуктах харчування

3 Медіана йодурії у жителів місцевості, що обстежується

4. Рівень ТТГ, Т3, Т4

5. УЗД щитовидної залози

Програма самопідготовки студентів:

1. Виділити у хворого скарги, пов'язані з токсичним зобом, його ускладненнями, супутніми захворюваннями.

2. Проаналізувати анамнез (визначити можливі причини розвитку захворювання).

3. Оцінити результати об'єктивного обстеження та додат­кових лабораторних, інструментальних і радіологічних даних.

4. Скласти схему обстеження даного хворого.

5. Обгрунтувати діагноз.

6. Провести диференційну діагностику.

7. Скласти план лікування.

8. Визначити показання до хірургічного лікування.

9. Виписати рецепти на основні антитиреоїдні препарати.

10 Класифікація, тиреоїдитів.

11. Диференційна діагностика гострого та підгострого ти­реоїдитів.

12. Головні діагностичні критерії гострого тиреоїдиту.

13. Головні діагностичні критерії підгоєтрого тиреоїдиту.

14. Лікування гострого і підгострого тиреоїдитів.

15. Критерії важкості зобної ендемії.

16. Епідеміологія, етилогія і патогенез ендемічного зобу.

17. Головні діагностичні ознаки ендемічного зобу.

18. Профілактика і лікування ендемічного зобу.