- •7. Архітектура та образотворче мистецтво.
- •12. Музичне мистецтво Київської Русі.
- •13. Театральне мистецтво. Музика. Танок.
- •1. Культурні взаємозв»язки українців зі своїми сусідами у давнину і сьогодні.
- •2. Первісна міфологія українського фольклору.
- •3. Українське козацтво як культурний феномен.
- •1.Національні меншини України й особливості їхнього входження в український територіальний та культурний простір.
- •2.Укр. Бароко й особливості його проявів.
- •3.Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу.
- •1.Сучасні теорії походження українців.
- •2.Український національний характер у прозі та драматургії (19-поч.20ст.)
- •3.Пантеон словянських богів.
- •2.Ідея національної волі в художньому доробку Лесі Українки.
- •3.Арх. І образотворче мист. Доби Ренесансу.
- •1.Культурна самоїдентифікація України у бездержавний період.
- •1.Культурогенез і етногенез особливості та взаємозвязок
- •2 Українські культурні внесення в литовське, польське і моско середовище
- •3 Феномен козацького бароко
- •Український етнос у ранньосередньовічних міграціях
- •2Пит. Культури давнього світу та їхній вплив на становлення української культури
- •3 Розвиток освіти та наукових знань в Україні іІпол. 17-18стол.
- •1Пит Українська національна культура як цілісний феномен: зміст, специфіка і форми виявлення
- •2Пит Роль трипільської культури у формуванні традиційних господарсько-культури типів на території сучасної України
- •3.Діяльність києво-могилянської академії
- •1.Національне бачення миру в знакове - символічної системі української культури
- •2. Становлення філософії української національної ідеї в контексті розвитку національної культури 19 початок 20 століття
- •3. Козацькі думи в контексті європейської традиції
- •1. Віровизнавчий чинник українського буття.
- •2.Національне культуротворення в добу тоталітаризму.
- •3.Історичні твори XVII-XVIII ст.
- •3. Провідні школи живопису у 18 ст.
- •1.Образ України і українця у художньо-словесних і образотворчо-мистецьких моделюваннях.
- •2.Цивілізаційний підхід до культурного самовизначення
- •1.Українські інституції та видання за кордоном і їх роль у консолідації української спільноти.
- •2.Міфопоетична школа українського кінематографу (о. Довженко, с. Параджанов, ю. Іллєнко, ю. Осика)
- •1.Формування українського культурного простору в умовах айстро-угорської та російської імперії.
- •2.Західноєвропейські впливи в історії української культури
- •3.Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •1.Вплив російської державно-культурної політики на формування української культури(18-20ст.)
- •2.Феномен української греко-католицької церкви
- •3.Матеріальна та духовна культура стародавнього населення (палеоліту, мезоліту та неоліту,енеоліту)
- •1.Етнічні та історичні витоки українського побуту. Землеробська культура та її світоглядні моральні й естетичні детермінанти.
- •2. Братства як культурні та освітні осередки.
- •3.Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
- •1.Міська культура в Україні від Київської Русі до епохи Постмодерну.
- •2.Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби ренесансу
- •3.Культура, освіта й наука як складові стратегії сучасного державотворення.
- •1. Регіональні відмінності організації матеріальної культури українців
- •2. Театральні корифеї 19 ст.
- •3. Молодіжна і професійна субкультури.
3. Українське козацтво як культурний феномен.
Яскравою історичною сторінкою у становленні і розвитку культури, національної системи освіти і виховання в Україні є період Козацької доби. Як зазначає М.Грушевський, період існування Запорізької Січі - це найбільш яскравий і найбільш цікавий період української історії. Козацький рух стає найяскравішою сторінкою літопису боротьби українського народу за свою незалежність.
Українське козацтво - це соціальне, політичне, державне, психологічне, педагогічне та культурно-історичне явище. Діяльність козаків була багатогранною - як захисників сплюндрованих прав народу, звитяжних воїнів, вільнолюбних громадян, політичних і державних діячів, дбайливих господарів землі, досвідчених хліборобів, творців високого мистецтва, мудрих вихователів.
Осередком козаччини стало Запоріжжя. Численні острови Дніпра давали безпеку, захист і змогу укріпитися. Перша Січ на острові Хортиця була побудована під керівництвом князя Дмитра Вишневського. Під керівництвом талановитих полководців і мудрих державних діячів (Сагайдачного, Дорошенка, Хмельницького, Палія та ін.) був організований окремий військовий і соціальний устрій.
В умовах постійних воєн на Січі складалися чудові традиції побратимства, дружби і взаємодопомоги.
Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю української культури.
Козаки відзначалися набожністю, дбаючи про святість православної віри, створили і облаштували протягом свого історичного буття багато церков і каплиць. Великий відсоток освічених і вихованих людей Січі готувала Київська духовна академія, січові, монастирські та церковно - парафіяльні школи
Разом зі своїм військом П.Сагайдачний вступає (1620) до Київського братства, що свідчить про велику участь Січі у суспільно-політичному і культурному житті України.
З 1632 р. першим учбовим закладом східних слов'ян стає Києво-Могилянська колегія, а з 1658 р. Києво-Могилянська академія, першим опікуном якої був видатний культурно-освітній діяч України Петро Могила.
Дбаючи про інтелектуальний розвиток козаків, осередки освіти були створені на запорізьких землях-паланках та у фортецях Січі, у яких навчали письма, церковного співу, читання, музики.
Освічені люди високо цінувалися в Запоріжжі, бо «вони святе письмо читають і темних людей добру научають».
Під впливом козацтва та православної церкви у кінці ХVІ ст. народжується українське борокко у стилі традицій народного мистецтва, що відбулося в архітектурі, живописі, музиці, літературі. Слід відзначити архітектуру Духовної академії в Києві, церкву Юра у Львові, Ковнірський корпус Києво-Печерської лаври, іконописну церквах, літературні твори М.Смотрицького, Ф.Прокоповича, Г.Сковороди, І.Величковського та ін. Визначними пам'ятниками архітектури стали світські та церковні будівлі козацької столиці - Чигирина та родинного маєтку Хмельницьких - хутора Суботова. Велику цінність має запорізький Троїцький собор, побудований майстром Я.Погрібняком без жодного цвяха (Дніпропетровська область).
В умовах боротьби з національними та релігійними утисками справжньою перлиною поетичної творчості стали невільницькі думи і пісні, у яких звучить туга за батьківщиною, мрії про волю, жадоба до боротьби з поневолювачами [2].
Багатовіковий визвольний козацький рух покликав до життя унікальне явище не лише східнослов'янської, а й світової культури - козацьку педагогіку, яка була тісно пов'язана з гуманістичними традиціями, ідеями самоврядування і виборності, будівництва самостійної української держави. Тільки країна з великим історичним досвідом розвитку освіти і виховання, захисту прав і свобод особистості, всього народу могла породити таке незвичайне явище, як Конституція Пилипа Орлика (1710) - унікальний феномен європейської і світової політичної, державної і правозахисної думки [3;6].
Епоха козацтва створила багатогранну духовність, що стала гордістю і вершиною національної культури, а козацтво стало аристократією національного духу, високоморальною елітою своєї нації. Патріотизм козаків був могутнім стимулом до державотворчого, вільного і незалежного життя народу України.
Козацький побут та звичаї широко відобразилися у фольклорних джерелах, українських думах, історичних піснях, легендах і переказах, у писемних згадках сучасників, в матеріальній культурі у вигляді пам’яток археології, музейних зібраннях пам’яток старовини, історичних працях і дослідженнях, архівних документах (зокрема архіви Коша Нової Запорожської Січі та Генеральної Військової Канцелярії), етнографічних та мовознавчих матеріалах.
2. Стародавні елементи традиційної культури українського козацтва: культ коня, культ меча-шаблі та бойового поясу, козаки-характерники, кобзарі – співці козацької слави, символіка червоної китайки, вишкіл молодих воїнів, зв’язок битви з бенкетом, особливе ставлення запорожця до жінки, козацьке побратимство тощо.
4 ВАРІАНТ