3 Феномен козацького бароко

Українська національна революція 1648 - 1676 рр. зумовила формування нового типу української культури. Українська культура нового часу перебувала в складній взаємодії з західнохристиянською культурою. Тому основні тенденції європейського мистецтва, літератури, філософії набули оригінальної інтерпретації на українському грунті. Зберігаючи цінності східнохристиянського, православного духовного життя, українська культура дала Європі унікальне явище козацького бароко. Література, театр, живопис, архітектура в Україні в нову добу розвивалися під знаком козацького бароко.Найважливішими рисами барокової культури Заходу були: ірраціоналізм, контрастність, експресія, динамізм, театральність. Усі ці риси властиві також і для новочасної української культури. Але стиль бароко в Україні отримав і нові, унікальні характеристики. В результаті національної революції було зруйновано традиційну середньовічну структуру суспільства. Замість іноземної, іновірної аристократичної еліти - польської шляхти, місце провідної верстви в Україні зайняло козацтво. Це була відкрита, динамічна і демократична суспільна група. В Україні кожен міг стати козаком. Для цього було достатньо придбати коня, військове спорядження і записатися до найближчої сотні. Серед представників козацької старшини було немало освічених і культурних осіб. Саме вони стали тією суспільною елітою, яка визначила неповторне обличчя козацького бароко. Замовляючи твори мистецтва, козацька старшина, з одного боку, інвестувала в українську культуру, а з іншого - виявляла свої власні естетичні смаки і вподобання. Звідси і та абсолютно нова якість барокового мистецтва - його демократизм [1]. Крім цього, козацьке бароко органічно увібрало в себе культурні здобутки блискучої князівської Київської Русі.  Найяскравіше стиль козацького бароко виявив себе в культовій архітектурі. Козацький собор став своєрідною візитною карткою новочасної козацької України. Всесвітня інтернет-енциклопедія вказує на такі риси української культової архітектури. Насамперед, це більш помірний орнамент і спрощені, більш природні форми на відміну від західноєвропейської барокової архітектури [2]. До цього слід додати таку унікальну ознаку як відсутність чітко вираженого головного фасаду [3]. Козацький собор ніби відкритий до всіх сторін світу. Так генеральна старшина традиційно стояла посеред козацького кола, тримаючи звіт за своє урядування.  Зберігаючи стриманість в декоруванні, козацький собор завжди виділявся пишністю. Козацькі архітектори органічно поєднали традиції європейського архітектурного бароко з власними традиціями будівництва дерев'яних храмів. Особливого поширення набув хрестоподібний храм, який складався з п'яти поєднаних восьмигранних дільниць. Над кожною частиною козацького храму зводився купол, в основі якого був гранчастий барабан. Суто українським мистецьким винаходом для барокової архітектури стали так звані заломи. Заломи вбудовувались у верхів'я храму у вигляді кількох, поставлених один на одного ярусів, кожен з яких прорізає склепіння попереднього. Цей архітектурний елемент розташовувався на барабанах багатьох українських церков. Залом став результатом використання досвіду будівництва дерев'яних храмів, які залишилися і досьогодні суто українськими культовими спорудами. Для козацького собору властивим є також і унікальна грушовидна форма купола, який завершувавався іншим куполом значно менших розмірів [4].  Свого розквіту козацьке бароко в архітектурі досягло в період гетьманування Івана Степановича Мазепи. Його особистий внесок у розвиток культового будівництва настільки великий, що храми, збудовані гетьманом, або реконструйовані за його безпосередньої участі, в сукупності дали українській культурі таке явище як мазепинське бароко. Для цього стилю властивим є акцентування на силі і законності гетьманської держави. Використання таких художньо-архітектурних прийомів як пілястри, колони і напівколони надавали храмам і соборам величавої суворості. Відомо, що гетьман побудував 14 храмів, а за його ініціативи та фінансування були реконструйовані понад 20 культових споруд. Після реконструкції всесвітньовідомі Софіївський собор, Успенська церква Києво-Печерської Лаври, Золотоверхий Михайлівський собор в Києві отримали неповторний український бароковий стиль.  Зазнав впливу бароко і традиційний український іконопис. Результатом цього впливу стала парсуна - портрет виконаний на основі прийомів іконопису. Так, ікона „Покрова" містить портрет Богдана Хмельницького. В стилі парсуна виконано портрет полковника Міклашевського. Серед небагатьох жіночих портретів особливо цінним є портрет Паліїхи - дружини фастівського полковника Семена Палія.  Традиційний український іконопис, продуктивно засвоївши здобутки західноєвропейського живопису, дав українській культурі низку творів високого гатунку, написаних митцями „жовківської групи" іконописців, до якої належали Юрій Шимонович, Іван Руткович, Іов Кондзелевич, Василь Петракевич. Так, тонке відчуття кольору ріднить І. Рутковича з живописцями венеціанської школи. Саме таким є його монументальний іконописний комплекс в с. Скварява-Нова. А Богородчанський іконостас І. Кондзелевича виводить український бароковий живопис на загальноєвропейський рівень. Фахівці відносять до продуктивних результатів розвитку козацького бароко також становлення суто української хореографії у всесвітньовідомих танцях „Гопак", „Козак", „Козачок" т.і. Отож, результатом української національної революції в духовній сфері став феномен козацького бароко. 

11ВАРІАНТ