40. Формув. Та розподіл фін. Результ.В підпр-ва. Задачі аналізу прибутку.

Кінцевий фін. результат діял. підпр-ва - це його прибуток або збитки, що являє собою алгебраїчну суму результату від реалізації продукції (робіт, послуг); результату від іншої реалізації; сальдо доходів та витрат від позареалізаційних операцій. Формалізований розрахунок балансового прибутку можна подати у вигляді формули:

Pб=Pр±Pін±Pпз

Де:

Pб - прибуток або збитки;

Pр - результат (прибуток або збитки) від реалізації продукції (робіт, послуг);

Pін - результат від іншої реалізації: прибуток (збитки від реалізації основних фондів та іншого майна підпр-ва;

Pпз - сальдо дохідів та витрат від позареалізаційних операцій.

Результат від реалізації продукції (робіт, послуг) визнач. за наступним розрахунком:

Pр=Np-Sp-Pпдв-PА

Де:

Np - виручка від реалізації продукції (робіт, послуг);

Sp - витрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг);

Pпдв - податок на додану вартість (ПДВ);

PА - акцизи, спеціальний податок та експортні збори.

Основними завд.ми аналізу фін. результ.в діял. є оцінка динаміки показників прибутку, ґрунтовності утвор. та розподіл. їх фактичної величини; виявл. та вимірюв. дії різних факторів на прибуток; оцінка можливих резервів подальшого росту прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва та накладних витрат.

Теоретичною базою ек. аналізу фін. результ.в діял. підпр-ва є усталена для всіх підприємств незалежно від форми власності єдина модель господарчого механізму підпр-ва, заснована на оподаткув. прибутку в умовах ринкової ек., яка по суті є моделлю формув. та розподілу фін. результ.в.

Велика кількість показників, що хар-ть фін. результати діял. підпр-ва, створює методичні ускладн. їх системного розгляду. Різниця у признач. показників ускладнює вибір з них кожним учасником товарного обміну тих з них, що в найбільшій мірі задовольняють його потреби в інформ. про реальний стан даного підпр-ва. Адміністрацію підпр-ва, наприклад, цікавить величина отриманого прибутку та його структура, а також фактори, що вплив. на її величину. Податкові інстанції зацікавлені в отрим. достовірної інформ. про всі складові балансового прибутку: прибутку від реалізації продукції, прибутку від реалізації майна, позареалізаційних результатах діял. підпр-ва та ін. Аналіз кожної складової прибутку підпр-ва має конкретний характер, тому він дозволяє установникам та акціонерам вибирати напрямки активізації діял. підпр-ва. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз прибутку дозволяє виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат та фін. ризику від інвестув. у дане підпр-во.

Рентаб. операційної діял. = Приб.від опер. діял./витрати на опер. діяльн.(=собі варт.+амін. витр.+витр.на збут+ін.опер витр.)*100%

Продуктивність праці по виручці = Виручка/ витрати на оплату праці

Рентаб. продаж чиста = ЧП/Виручка*100%

Рентаб. продаж операційна = Опер.приб/Вируч.*100%

Рентаб. продаж валова = Вал.приб./Виручка *100%

41. Оптимізація обсягів виробництва, прибутку, витрат в системі “директ-костинг”.

Необхідною умовою отрим. прибутку є певна ступінь розвитку в-ва яка забезпечує перевищ. виручки від реалізації продукції над витратами по її в-ву і реалізації. Теоретичною базою аналізу прибутку і витрат є система директ-костинг. Аналітичні можливості директ-костинг:1) оптимізація прибутку і асортименту продукції; 2)визнач. ціни на нову продукцію; 3)розрахунок варіантів змін виробничої потужності п-ва; 4) оцінка ефективності в-ва. Сутність системи директ-костинг є поділ витрат на постійні і зм., тобто S=SPOST+SЗМ. (витрати на 1); S=(SPOST+SЗМ. )*g; g- кількість виробленої продукції. В зарубіжній практиці для підвищ. об’єктивності розподілу витрат на постійні і зм. використов. декілька методів але найбільш поширені- метод вищої і нижчої точки обсягу за період. Для побудови рівняння загальних витрат і розподілу їх на постійну і змінну частину по методу нижчої і вищої точки використовуючи алгоритм. Серед даних про обсяг в-ва і витрати за період, обир. максимальне і мінімальне знач. відповідно обсягу і витрат, визнач. різниця в рівнях обсягу в-ва і витрат визнач. ставка змінних витрат на одиницю продукції, визнач. загальна величина змінних витрат на max (min) обсяг в-ва, визнач. загальна величина постійних витрат, склад. рівняння сукупних витрат, що відображ. залежність змін загальних витрат від зміни обсягу в-ва. Ступінь реагув. витрат в-ва на змінк обсягів продукції може бути оцінена за допомогою коеф.а реагув. витрат. K=∆S/∆Vв ; ∆S-% зміна витрат; ∆Vв –зміна обсягів витрат. В залежності від знач. коеф.а виділяють:1)постійні витрати, коли К=0; 2)дегресивні витрати, коли 1>К>0; 3)пропорційні витрати, коли К=1; 4)прогресивні витрати К>1. Для забезпеч. зменш. с/в і підвищ. прибутковості роботи п-ва необхідно темпи зниж. дегресивних витрат перевищували темпи зрост. прогресивних і пропорційних витрат. Аналітичні можливості системи директ-костинг розкрив. найбільш повно при дослідж. зв’язку с/ і реалізації продукції. Вихідне рівняння Vp =S+P; Vp –обсяг реалізації; S-с/в; P-прибуток. Vp = S; Vp = SPOST+SЗМ. (для точки беззбитковості). Якщо виручка від реалізації=ціна одиниці продукції (Р) кількість одиниць продукції (g), а витрати перераховані на 1 продукції, то p*g= SPOST+SЗМ.*g. Це рівняння є основним для отрим. необхідних оцінок