3. Класифікація методів дослідж. Фін. Стану підпр-ва: формалізовані та неформалізовані методи.

Методи фін. аналізу — це комплекс науково-ме­тодичних інструментів та принципів дослідж. фін. стану підпр-ва.

В ек.й теорії та практиці існ. різні класифікації методів ек. аналізу загалом і фін. аналізу зо­крема.

Класифікація розрізняє неформалізовані і формалізовані ме­тоди аналізу. Неформалізовані (евристичні) методи аналізу грунт. на описув. аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежнос­тях. До неформалізованих належать такі методи: експертних оці­нок та сценаріїв; психологічні; морфологічні; порівняльні; побу­дови системи показників; побудови системи аналітичних таблиць.

До формалізованих методів фін. аналізу належать ті, в основу яких покладені жорстко формалізовані аналітичні залеж­ності. Основні з них: арифметичних різниць; ланцюгових підста­новок; відсоткових чисел; дисконтув.; диференційний; балан­совий; логарифмічний; виокремл. ізольованого впливу фак­торів; інтегральний; простих та складних відсотків та ін.

У процесі фін. аналізу також широко застосов. і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групув., графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, метод головних ком­понентів).

Використ. видів, прийомів та методів фін. аналізу для конкретних цілей вивч. фін. стану підпр-ва в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фін. аналіз здійсн. за допомогою різних моде­лей, які д. змогу структурувати та ідентифікувати взаємо­зв'язки між основними показниками. Існ. три основні типи моделей, які застосов. в процесі аналізу фін. стану підпр-ва:

1)дескриптивні;

2)предикативні;

3)нормативні.

Дескриптивні моделі (описового характеру) є основними для оцінюв. фін. стану підпр-ва. До них належать: побудова системи звітних балансів; под. фін. звітів у різноманітних аналітичних розрізах; вертикальний і горизон­тальний аналіз звітності; трендовий аналіз; аналіз відносних по­казників і коеф.ів; порівняльний, або просторовий аналіз; факторний аналіз; система аналітичних коеф.ів. Дескрипти­вні моделі; засновані на використ. інформ. з бухгалтерсь­кої звітності.

Предикативні моделі — це моделі прогностичного характе­ру. Вони використов. для прогнозув. доходів та витратпідпр-ва, його майбутнього фін. стану. Найпошире­ніші з них:

1) розрахунки точки критичного обсягу продажу (аналіз без­збитковості);

2) побудова прогностичних фін. звітів;

3) моделі динамічного аналізу (жорстко-факторні моделі, що детермінувалися, і регресійні моделі);

4) моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі — це моделі, які уможливл. порів­няння фактичних результ.в діял. підпр-ва з норматив­ними. Ці моделі використов., як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. їх сутність полягає у встановл. нормати­вів на кожну статтю витрат для відповідних технологічних про­цесів, видів виробів та з'ясув. причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Отже, під час аналізу фін. стану підпр-ва можуть використовуватись найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу. їх кількість та широта застосовув. залежать від конк­ретних цілей аналізу та визнач. його завд.ми в кожно­му окремому випадку.

Формалізовані та неформалізовані методи дослідж. фін. стану підпр-ва.

Метод ФА – це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію та принципів дослідж. фін. д-ті. Категорії ФА – це більш загальні ключові поняття даної науки (дисконт, опціон, грошовий потік). Науковий інструментарій – це сукупн. загальнонаукових і конкретно наукових способів дослідж. фін д-ті. Принципи ФА – регул. процедурну сторону його методології і методики. Класифікація методів: 1) неформалізовані методи ФА основані на опису аналітичних процедур на логічному рівні (метод експертних оцінок, сценаріїв, психічний); 2) формалізовані – основані на строгих формалізованих аналітичних залежностях (стастичні, бухгалтерські)