30. Конвертовані облігації та варанти.

Конвертовані О. — це ім. О., умовами випуску яких передбач. можливість їх обміну на зви­чайні акції п-ва. У разі конверсії відбув. трансфо­рмація позичкового капіталу у власний. Капіталодавці зі статусу кр-рів переходять у статус власників.

Ріш. про випуск О. цього типу прийм. в тако­му ж порядку, як і ріш. щодо випуску акцій. На відміну від інших видів О., курс емісії конвертованих О. не м. бути меншим 100%.

Коеф-т конверсії— це співвіднош., з яким план. конверсія. Оск. конверсія може проводитися через кілька років після емісії О., за цей період прибутковість емітента і ринк. курс акцій мож. значно змінитися, а тому мож. передбачатися доплати, які здійсн. при обміні. При цьому можуть встановлюватися такі варіанти доплат:

1. Фіксований розмір доплат: курс емісії акцій визнач. розміром доплат і коеф.ом конверсії.

2. Зростаючі доплати: курс емісії акцій зростає з плином ча­су, що стимулює до провед. більш ранньої конверсії.

3. Спадаючий розмір доплат: курс емісії акцій з плином часу зменш., що стимулює до провед. пізнішої конверсії.

4. Доплати, прив'язані до див-дів: розмір доплат збільш. або зменш. пропорційно до ставки нарахув. див-дів за акціями п-ва.

5. Компенсації: у разі конверсії, окрім акцій, держатель О. отримує певну суму грош. компенсацій.

Варант — різновид опціона на купівлю, який ви­пуск. емітентом разом із власними привілейованими акці­ями чи О. та надає його власникові право на придб. простих акцій чи О. даного емітента протягом певного періоду на заздалегідь узгоджених умовах. В., як правило, еміт. в пакеті з О.

Згідно з вітч. нормат. актами, В. мо­жуть випуск. лише ВАТ і тільки в документ. формі. Термін дії В. не пов. перевищувати 1 рік, а обсяг баз. активу емітента варантів — 50 % обсягу акцій даного емітента, випуск (випуски) яких було зареєстровано. Не дозвол. випуск В. для покрит­тя збитків від госп. д-сті емітента із зарахув. надходжень від продажу В. як результату поточ. госп. д-сті

Умовами випуску В. не передбач. обмін ЦП, з якими вони випуск. на баз. актив. Тобто піс­ля реалізації опціонного права О. залиш. в обігу і за­свідч. зобов'яз. емітента щодо їх погаш.

Найвідом. є 2 форми варантів:

1) з правом придб. О.;

2) які випуск. разом з О. і д. право їх вла­сникам придбати прості акції емітента.

Отже, баз. активом м. бути О. або акції.

В. з правом придб. О. - засвідчує право на придб. в майбут­ньому однієї або кількох О. емітента на умовах, передбач. їх випуском.

В. з правом придб. простих акцій засвідчує право придб. прості акції на умовах, передбач. випуском О., у пакеті з якими емітувались В.

31. Реорганізація як специф. Напрямок фін. Діял. Підприємств.

У світовій і вітчизняній теорії та практиці одним із поширених засобів фін. оздоровл. підприємств є реструктуризація. Реструктуризація підпр-ва — це здійсн. організаційно-господар., фінансово-ек., право­вих, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підпр-ва, зміну форм власності, управл., організаційно-пра­вової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підпр-ва, збільшенню обсягів випуску конкурентоспромож­ної продукції, підвищенню ефективності виробництва та за­доволенню вимог кредиторів.реорганізація підпр-ва — один з етапів його реструктуризації.

Основний зміст реорганізації полягає в повній або частко­вій зміні власника статут. фонду юр. особи, а та­кож у зміні організаційно-правової форми здійсн. бізнесу.

Найскладнішим видом реструктуризації є корпоративна рес­труктуризація. Ост. передбачає реорганізацію підпр-ва, що має на меті змінити власника статут. фонду, створ. нових юридичних осіб і (або) нову організаційно-правову форму діял. У межах такої реструктуризації викон.: •часткову або повну приватизацію; •поділ великих підприємств на частини; • виокремл. з великих підприємств тих чи інших підрозді­лів; •приєдн. до інших чи злиття з іншими, потужнішими підпр-вами. Реорганізація (злиття, приєдн., поділ, виокремл., пере­твор.) підпр-ва має відбуватися з додерж.м вимог антимонопольного законодавства за ріш.м власника, а іно­ді — за ріш.м власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підпр-ва, чи за рі­ш.м суду (арбітражного суду). Перш ніж вдаватися до санаційної реорганізації, слід поглиб­лено проаналізувати фінансово-господар. стан підпр-ва, яке перебуває у кризі, з огляду на основні характеристики йо­го діял. На основі результ.в аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підпр-ва. Якщо прийнято рі­ш. про його реорганізацію, потрібно розробити план реорга­нізаційних заходів, який має містити: а) ек. обґрунтув. необхідності провед. рестру­ктуризації; б) пропозиції щодо форм та методів реорганізації; в) витрати на здійсн. реструктуризації та джерела їх фі­нансув.; г) конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану; д) оцінюв. ефективності проекту реструктуризації. Ефективн. реструктуризації забезпеч. тими заходами, І які покладені в основу плану реструктуризації і спрямовані на ї, вдосконал. організації та управл. виробничо-господарською І діяльністю, поліпш. фін. становища підпр-ва.